Філософія культурно-цивілізаційного циклизма

Філософія

Філософія культурно-цивілізаційного циклизма

Принципово інша (деревоподібна) схема історичного процесу розглядається в культурологічних концепціях.

Загальні методологічні ідеї культурологічних концепцій.

1. Не зізнається єдність всесвітнього історичного процесу і критикується однолінійна, односпрямована схема прогресу. Потворність лінійної схеми, на думку М.Данилевського, полягає в тому, що намагаються з'єднати непоєднуване. До древньої історії, наприклад, відносять Єгипет, Індію, Китай, Вавілон, Ассирію, Іран, Грецію, Рим. "Чи не зроблене це теж саме, що з'єднувати ворону з устрицею, тому що ні в тій, ні в іншій чотирьох ніг не має1".

2. Критика європоцентризму. Представники цих концепцій вважають, що історія Європи або романо-германського племені неправомірно була ототожнена з долею всього людства. Багато історичних класифікацій і періодизацій розробляться на прикладі Європи, а потім автоматично екстраполюються на увесь світ.

3. Головна ідея: світовий історичний процес - це розвиток відносно замкнутих локальних цивілізацій (культур, культурно-історичних типів).

4. Культурний детермінізм. Основним критерієм історичної класифікації є своєрідність окремих культур.

Докладніше охарактеризуємо три найбільш помітні культурологічні концепції кінця ХІХ-ХХ століть. Культурно-історичні типи Н. Данилевського Микола Якович Данилевський (1822-1885 - росіянин учений біолог, статистик, історик, філософ), по своєму світогляду примикав до ідеології слов'янофілів, які вважали, що слов'янам не варто звертатися до історичного досвіду європейської цивілізації; у них є власний, більш продуктивний і більш гуманний шлях прогресу. Ці ідеї були реалізовані Данилевським в його історико-філософській концепції, викладеної в роботі "Росія і Європа" (1871). В цій праці були сформульовані всі основні методологічні принципи культурологічної філософії історії.

М.Данилевський стверджував, що загальної історії у людства немає. Кожен народ являє собою своєрідний, неповторний культурно-історичний тип, який живе по своїх мірках і своїй системі цінностей.

Ознаки культурно-історичного типу: •S своєрідна мова, як основа культури; S особливий духовний склад народу (сучасний термін - менталітет), ядро якого становить релігія; S наявність у народу політичної незалежності (коли народ

створює державність), коли реалізується можливість більш

ефективного розвитку перших двох ознак.

М.Данилевський формулює наступні основні закони розвитку культурно-історичних типів.

Закон 1. Всяке плем'я або сімейство народів, які характеризуються окремою мовою або групою мов... становлять самобутній культурно-історичний тип, якщо вони взагалі по своїм духовним задаткам здатні до історичного розвитку і вийшли вже із дитинства.

Закон 2. Щоб цивілізація, властива самобутньому культурно-історичному типу, могла зародитися і розвиватися, необхідно, щоб народи, до нього приналежні, користувалися політичною незалежністю.

Закон З- Початок цивілізації одного культурно-історичного типу не передається народам іншого типу. Кожний тип виробляє її для себе при більшому або меншому впливі далеких, йому попередніх або сучасних цивілізацій.

Закон 4. Цивілізація, властива кожному культурно-історичному типу, тоді тільки досягає повноти розмаїтості і багатства, коли різноманітні етнографічні елементи, які його складають, - коли вони не поглинаються одним політичним цілям, користуються незалежністю і становлять федерацію або політичну систему держав.

Закон 5. Хід розвитку культурно-історичних типів ближче всього вподібнюється тим багаторічним одноплодовим рослинам, у яких період росту буває триває не визначений час, а період цвітіння і плодоносіння - відносно короткий і виснажує раз і назавжди їх життєву силу1.

М. Данилевський розрізняє три типи народів:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія» автора Губар О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Філософія культурно-цивілізаційного циклизма“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВІД АВТОРА

  • Філософія - це світогляд

  • Філософія як наука

  • Розділ І. ОСНОВНІ ЕТАПИ ІСТОРІЇ ФІЛОСОФІЇ

  • Філософія Давньої Індії. Буддизм

  • Філософія Давнього Китаю. Конфуціанство.

  • АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ

  • Сократ - Платон - Арістотель

  • Основні особливості античної філософії

  • Філософія Демокріта

  • ПЛАТОН ПРО СПРАВЕДЛИВІСТЬ (Сократ і його друг)

  • Тема: СЕРЕДНЬОВІЧНА ФІЛОСОФІЯ

  • Августин. Аврелій Сповідь

  • Онтологія середньовічної філософії

  • Пізнання як одкровення

  • Християнська антропологія

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

  • Явище Софії

  • Буття і пізнання як промисел Бога

  • Людина як мікрокосмос

  • Кирило Туровський Притча про людську душу і про тіло або Слово про сліпого та кульгавого

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ І НОВОГО ЧАСУ

  • Натурфілософія епохи Відродження.

  • Основні особливості європейської філософії XVII-XVIII століть

  • Дилема емпіризму і раціоналізму у філософії Нового часу

  • Механістична наукова картина світу

  • Природоцентристське трактування людини

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ ПРОСВІТНИЦТВА ОСОБЛИВОСТІ ПРОСВІТНИЦТВА В УКРАЇНІ

  • Німецьке Просвітництво

  • Особливості Просвітництва в Україні

  • Григорій Сковорода - філософ просвітитель

  • Тема: ЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ XIX СТОЛІТТЯ

  • Філософія І. Г. Фіхте

  • Розвиток діалектичного методу у філософії Г. Гегеля

  • Антропологічний матеріалізм Л. Фейербаха

  • Філософія марксизму

  • Розробка ідей марксизму в працях Г.В. Плеханова і В.І. Леніна

  • Марксизм в XX столітті

  • Тема: БОРОТЬБА СВІТОГЛЯДІВ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ФІЛОСОФІЇ ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ

  • Розвиток матеріалістичних ідей в Україні. Філософія І. Франка

  • Ідеалізм в вітчизняній філософії XIX століття. Філософія П. Юркевича

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ XX СТОЛІТТЯ

  • Неопозитивізм

  • Екзистенціалізм

  • Розділ II. ОСНОВНІ ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ

  • Особливості і форми існування об'єктивної сфери буття

  • Класифікація форм руху матерії.

  • Тема: ДІАЛЕКТИКА ЯК ТЕОРІЯ РОЗВИТКУ І МЕТОД ПІЗНАННЯ

  • Основні принципи діалектичного методу пізнання

  • Система діалектики

  • Тема: ГНОСЕОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ У ФІЛОСОФІЇ

  • Протиріччя почуттєвого і раціонального в пізнанні

  • Специфіка наукового пізнання

  • Тема ПРОБЛЕМА ЛЮДИНИ У ФІЛОСОФІЇ

  • Звідки людина прийшла? Проблема походження людини

  • Для чого людині жити? Філософський аналіз проблеми сенсу життя

  • Тема. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ: ОСНОВНІ МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ

  • Основні методологічні підходи до аналізу суспільства

  • Специфіка законів суспільного розвитку Діалектика необхідності і свободи

  • Тема ДЖЕРЕЛА І РУШІЙНІ СИЛИ ІСТОРІЇ

  • Суб'єкти історичного процесу

  • Дамо визначення деяким соціальним групам.

  • Особистість як суб'єкт історії

  • Тема: СУСПІЛЬНИЙ ПРОГРЕС: ЗАКОНОМІРНОСТІ, ТЕНДЕНЦІЇ, ПРОТИРІЧЧЯ

  • Критерії і закономірності суспільного прогресу

  • Теорія суспільно-економічної формації

  • Технократичні концепції прогресу

  • Філософія культурно-цивілізаційного циклизма
  • Концепція локальних культур О. Шпенглера

  • Тема СОЦІАЛЬНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ І ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ

  • Глобальні проблеми світу - прорив у майбутній світовий порядок

  • Модель 1 "стандартного типу"