Екзистенціалізм
Екзистенціалізм (від еxistentia - існування) - філософія існування - ірраціоналістичний напрямок у сучасній філософії. Батьківщиною екзистенціальних ідей вважається Росія -Федір Достоєвський, Лев Шестов, Микола Бердяев. Після світової війни екзистенціалізм розвивається в Німеччині - М. Хайдгер, К. Ясперс, М. Бубер; і після Другої Світової Війни класичні форми він здобуває у творах французів - Ж.П. Сартр, Г. Марсель. А. Камю.
Що відрізняє філософію екзистенціалізму?
1. Поворот до людини.
"Багато писали виправдань бога
Але наступає час писати виправдання людини — антроподицеею". М. Бердяев
"Головна проблема філософії - це проблема самогубства". А. Камю
"Існування людини - ось перша проблема філософії" Е. Муньє
Особливість екзистенціального підходу до людини полягає в тому, що вивчається не людина взагалі (людський рід), а конкретна одинична жива людина. Трагічність існування людини в тому, що вона завжди чимось поглиналась, якоюсь тотальністю - родом, державою, церквою; в XX столітті людина поглинається технічною цивілізацією, яка веде з собою знеособлювання зв'язків, світові форми і катастрофи. Звідси ідея скінченності, абсурдності людського буття, її розгубленість в цьому світі і песимістичному фарбуванні всієї екзистенціальної філософії. Наприклад, істотою екзистенції називається народження, смерть, доля, любов, розпач, каяття. Модусами існування: турбота, страх, рішучість, совість, віра, ненависть, туга. Одна із центральних проблем у філософії екзистенціалізму - проблема життя і смерті. Погроза смерті, скінченності буття людини змушують її задуматися про сенс життя, повернутися від побуту, від повсякденності до самого буття, екзистенції.
2. Трактування волі випливає з розуміння суті людського буття. Воля ця істота екзистенції. Це проявляється в тому, що людина сама творить, створює себе. Ж.П. Сартр з цього приводу пише: "...Людина - істота, яка спрямована в майбутнє і усвідомлює, що вона проектує себе в майбутнє. Людина - це, насамперед проект, який переживається суб'єктивно, а не мохи, не цвіль, і не кольорова капуста"1. У людини існування передує сутності; він спочатку існує, а потім знаходить свою сутність. Але якщо це так, то людина повністю відповідальна за те, що він є. Екзистенціалізм, - говорить Сартр, - віддає кожній людині на володіння його буття і покладає на нього повну відповідальність за існування. Людина засуджена бути вільною.
3. Ірраціоналізм. Ірраціональні способи осягнення дійсності. Існування (екзистенція) - це внутрішнє, суб'єктивне буття людини; воно не піддається раціональному пізнанню, і єдиний спосіб осягнути його полягає в тому, щоб його пережити і описати так, як воно відкривається в безпосередньому переживанні внутрішньому почуттю. Пізнання як переживання буття. Звідси особливості стилю екзистенціалістів: літературно-художній стиль; роман, есе, міф. Якщо неопозитивізм вплинув на розвиток науки в XX столітті, то екзистенціалізм - на мистецтво (театр, література), сформулював оригінальну естетику екзистенціального мистецтва, для якого характерний тонкий психологізм. Глибоке проникнення у внутрішній мир особистості.
Поповніть свій словник:
Сцієнтизм, антисціентизм, філософська антропологія, філософія життя, інтуітивізм, психоаналіз, неофрейдизм, феноменологія, прагматизм, неотомизм, персоналізм, позитивізм, махізм, неопозитивізм, логічний позитивізм, лінгвістичний позитивізм, постпозитивізм, мова, веріфікація, комунікативна модель світу, екзистенціоналізм, модуси екзистенції, воля.
Прочитавши запропонований Вам фрагмент тексту, спробуйте відповісти на таки запитання:
- який напрямок у філософії представляє автор?
- які філософські проблеми відображені в тексті?
- як ці проблеми вирішуються в інших філософських концепціях?
Завдання 1.
"На сцені один грає князя, інший радника, третій слугу, солдата, генерала і т.п. але розходження ці мають чисто зовнішній характер; у внутрішній же сутності такого явища в усіх ховається та сама серцевина; бідний актор з його турботою і нестатком. Те ж саме в житті. Розходження рангу і багатство кожному відводять свою роль, але їй зовсім не відповідає внутрішня різниця в щасті і достатку: і тут у кожному ховається той же бідняк з його нестатком і турботою. Правда, по своєму змісту ці останні в кожного свої, але за формою, тобто по своїй щирій сутності, вони в усіх майже однакові, хоча вони і розрізняються в ступені, але розходження це зовсім не визначається положенням і багатством людини, тобто його роллю. Саме: так само все, що для людини існує і трапляється, безпосередньо існує все-таки лише в його свідомості і трапляється для цього останнього, то найбільш істотне значення має природа самої свідомості і у більшості випадків вона відіграє більшу роль, чим ті образи, які в ній виникають. Вся розкіш і насолоди, які віддзеркалюються в тупій свідомості дурня, дуже бідні в порівнянні зі свідомістю Сервантеса, коли він писав "Дон Кіхота" у своїй сумній в'язниці".
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія» автора Губар О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Екзистенціалізм“ на сторінці 1. Приємного читання.
