Ідеалізм в вітчизняній філософії XIX століття. Філософія П. Юркевича

Філософія

Ідеалізм в вітчизняній філософії XIX століття. Філософія П. Юркевича

Ідеалістична філософія на Україні з одного боку продовжувала традиції релігійної філософії Київської Русі, українського просвітництва (тут у явній формі виявилися специфічні риси вітчизняної філософії), а з іншого боку, ідеалізм був запозичений із Західної Європи, зокрема, шляхом популяризації і розвитку ідей німецького класичного ідеалізму. Найбільш відомі представники філософського ідеалізму: Й. Шад, А. Дудрович, М. Курляндцев, І. Гриневич, Й. Міхневич, О. Новиць-кий, С. Гогоцький, П. Юркевич, П. Ліницький, М. Грот, В. Лесевич, П. Куліш, М. Костомаров, К, Ганкевич.

Повною мірою традиційні, своєрідні риси української філософії втілені в філософії П. Юркевича. Памфіл Данилович Юркевич (1827-1874) народився в Полтавській губернії в сім'ї священика, одержав освіту в Полтавській семінарії і Київській духовній академії. Видатні здатності дозволили майбутньому філософові завершити курс із прирахуванням до першого розряду вихованців, і продовжити науково-педагогічну діяльність у стінах академії. В 1874 році незабаром після смерті дружини Юркевич помер і був похований на цвинтарі Данилова монастиря в Москві.

Гуманізм творчості Юркевича виражений в його основній ідеї: "Людина починає свій моральний розвиток з рухів серця, яке скрізь хотіло б зустрічати істоти радіючі, які зігрівають один одного теплотою любові, зв'язані дружбою і взаємним співчуттям. Тільки в цій формі здійсненого загального щастя світ представляється йому як щось гідне існувати"1 . В своїй теїстичній, іраціонально-спрямованій філософії Юркевич продовжив традицію, яка йде від Сковороди - тему метафізики любові і філософії серця.

Критикуючи сучасний йому матеріалізм як механіцизм і спрощене трактування духовної сутності людини, Юркевич писав: "Наша епоха, перебуває, дійсно, у прямій протилежності зі середньовічною. Дуже часто трапляється, що нині в ім'я зовсім безневинних природничих наук переслідують і катують людину за його любов до істин духу, як колись поважні інквізитори катували і переслідували її в ім'я Христове за її любов до істин природознавства"2.

В центрі філософи Юркевича духовна сутність буття, у цілому, і людини, зокрема. "Філософія як цілісний світогляд, є справою не людини, а людства, яке ніколи не живе відірваною або чисто логічною свідомістю, але розкриває своє духовне життя у всій повноті і цілісності її моментів"*. В філософії Юркевича явно виражений пріоритет ірраціонального над раціональним, "серця" над "розумом", колективного, родового, соборного над особистим, індивідуальним. "Серце" як самодостатня духовна сутність складає визначення як окремої особистості, так і всього людського.

У людському дусі є умови, які взаємною вимогою народжують "іскру доброзичливості", здатну при кращих умовах запалити всю людину на подвиг правди і любові. Людина - не злий дух-руйнівник, як і не світлий ангел. Природна потреба самозбереження може розвитися в егоїзм, байдужий до правди і любові, який жертвує чужим щастям для своєї вигоди, але "ці егоїстичні прагнення не суть всі щиросердечні прагнення: людина все-таки залишається людиною, вона знаходить людство перш за все в собі, в своїх поняттях і мимовільних серцевих рухах, як і у своїй долі, яка занадто тісно зв'язала його з іншими, з родом, тому з якого-небудь боку в ньому завжди залишається психічна можливість любові, жалю, участі, поваги до інших...".

"Людина відчуває моральний потяг до людини як для того, щоб від її слова і від її думки отримати внутрішнє збудження, живити або виховувати ним свою душу, так і для того, щоб у свою чергу відкривати їй свою душу, свої бажання, радості і страждання. Тут ми маємо так зване почуття людяності, яке дає нашому роду особливе, вище значення серед інших натхнених істот цього світу і яке ображається взагалі ворожим відношенням однієї людини до іншої". Із цього почуття народжуються товариськість, щирість, відвертість, простота, участь і жаль до нещасних, воно виховується виливом науки, живих прикладів, але особливо істинною і теплотою релігійності, для якої все добре не тільки добро, але і священне. В такий спосіб відкривається широке поле для подвигу миротворення. "У всякому положенні і у всякій діяльності ви можете кидати насіння миру, які якщо не завжди примітні для погляду людей, то завжди, однак же, будуть видимі все знаючим богом як чисті задатки загального добра". Єдність усього людства, повна безумовна єдність його під одним богом, в одній вірі, в одній думці, під одним законом, в одному благу, в одній досконалості, - така найвища мета, зазначена людському роду його Іскупителем. "Всі наші вчинки, все наше поводження із ближніми повинні бути керовані вірою, що Icyс Христос призвав весь людський рід до єдності під єдиним Богом. Хто переклав цю віру із простої думки в живий зміст свого духу, з голови в серце, той у всякій людині зустріне свого, близького, знайомого, рідного, брата. Незгоди і зіткнення з людьми, неминучі в житті, не погасять у ньому відчуття цього духовного споріднення людей, отже, не погасять у ньому правди і любові, які представляють загальні і загальнопридатні підстави для втілення між людьми миру і братнього спілкування"2.

Прочитайте запропоновані фрагменти філософських, художніх текстів і дайте відповіді на запитання:

- які філософські, етичні, соціально-політичні ідеї відображені у тексті?

- до якого напрямку філософської соціально-політичної думки примикає автор?

- що Ви знаєте про автора тексту?

Завдання 1.

Марина

"Неначе ворон той, летячи,

Про непогоду людям кряпче,

Так я про сльози, та печаль,

Та про байстрят отих ледачих,

Хоть і нікому їх не жаль,

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія» автора Губар О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ідеалізм в вітчизняній філософії XIX століття. Філософія П. Юркевича“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВІД АВТОРА

  • Філософія - це світогляд

  • Філософія як наука

  • Розділ І. ОСНОВНІ ЕТАПИ ІСТОРІЇ ФІЛОСОФІЇ

  • Філософія Давньої Індії. Буддизм

  • Філософія Давнього Китаю. Конфуціанство.

  • АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ

  • Сократ - Платон - Арістотель

  • Основні особливості античної філософії

  • Філософія Демокріта

  • ПЛАТОН ПРО СПРАВЕДЛИВІСТЬ (Сократ і його друг)

  • Тема: СЕРЕДНЬОВІЧНА ФІЛОСОФІЯ

  • Августин. Аврелій Сповідь

  • Онтологія середньовічної філософії

  • Пізнання як одкровення

  • Християнська антропологія

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

  • Явище Софії

  • Буття і пізнання як промисел Бога

  • Людина як мікрокосмос

  • Кирило Туровський Притча про людську душу і про тіло або Слово про сліпого та кульгавого

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ І НОВОГО ЧАСУ

  • Натурфілософія епохи Відродження.

  • Основні особливості європейської філософії XVII-XVIII століть

  • Дилема емпіризму і раціоналізму у філософії Нового часу

  • Механістична наукова картина світу

  • Природоцентристське трактування людини

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ ПРОСВІТНИЦТВА ОСОБЛИВОСТІ ПРОСВІТНИЦТВА В УКРАЇНІ

  • Німецьке Просвітництво

  • Особливості Просвітництва в Україні

  • Григорій Сковорода - філософ просвітитель

  • Тема: ЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ XIX СТОЛІТТЯ

  • Філософія І. Г. Фіхте

  • Розвиток діалектичного методу у філософії Г. Гегеля

  • Антропологічний матеріалізм Л. Фейербаха

  • Філософія марксизму

  • Розробка ідей марксизму в працях Г.В. Плеханова і В.І. Леніна

  • Марксизм в XX столітті

  • Тема: БОРОТЬБА СВІТОГЛЯДІВ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ФІЛОСОФІЇ ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ

  • Розвиток матеріалістичних ідей в Україні. Філософія І. Франка

  • Ідеалізм в вітчизняній філософії XIX століття. Філософія П. Юркевича
  • Тема: ФІЛОСОФІЯ XX СТОЛІТТЯ

  • Неопозитивізм

  • Екзистенціалізм

  • Розділ II. ОСНОВНІ ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ

  • Особливості і форми існування об'єктивної сфери буття

  • Класифікація форм руху матерії.

  • Тема: ДІАЛЕКТИКА ЯК ТЕОРІЯ РОЗВИТКУ І МЕТОД ПІЗНАННЯ

  • Основні принципи діалектичного методу пізнання

  • Система діалектики

  • Тема: ГНОСЕОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ У ФІЛОСОФІЇ

  • Протиріччя почуттєвого і раціонального в пізнанні

  • Специфіка наукового пізнання

  • Тема ПРОБЛЕМА ЛЮДИНИ У ФІЛОСОФІЇ

  • Звідки людина прийшла? Проблема походження людини

  • Для чого людині жити? Філософський аналіз проблеми сенсу життя

  • Тема. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ: ОСНОВНІ МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ

  • Основні методологічні підходи до аналізу суспільства

  • Специфіка законів суспільного розвитку Діалектика необхідності і свободи

  • Тема ДЖЕРЕЛА І РУШІЙНІ СИЛИ ІСТОРІЇ

  • Суб'єкти історичного процесу

  • Дамо визначення деяким соціальним групам.

  • Особистість як суб'єкт історії

  • Тема: СУСПІЛЬНИЙ ПРОГРЕС: ЗАКОНОМІРНОСТІ, ТЕНДЕНЦІЇ, ПРОТИРІЧЧЯ

  • Критерії і закономірності суспільного прогресу

  • Теорія суспільно-економічної формації

  • Технократичні концепції прогресу

  • Філософія культурно-цивілізаційного циклизма

  • Концепція локальних культур О. Шпенглера

  • Тема СОЦІАЛЬНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ І ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ

  • Глобальні проблеми світу - прорив у майбутній світовий порядок

  • Модель 1 "стандартного типу"