Тема: БОРОТЬБА СВІТОГЛЯДІВ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ФІЛОСОФІЇ ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ

Філософія

Тема: БОРОТЬБА СВІТОГЛЯДІВ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ФІЛОСОФІЇ ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ

План:

1. Особливості розвитку української філософії в ХІХ-ХХ століттях

2. Розвиток матеріалістичних ідей в України Філософія І. Франка

3. Ідеалізм в вітчизняній філософії XIX століття. Філософія П. Юркевича

Особливості розвитку української філософії в ХІХ-ХХ століттях

Боротьба світоглядів і різних напрямків у вітчизняній філософії ХІХ-ХХ століть була обумовлена декількома причинами.

Перша причина корениться в гострих соціально-економічних і політичних протиріччях суспільного буття. Якщо в Західній Європі в цей період панують протиріччя буржуазного способу виробництва, то в Україні характер соціально-політичного і духовного розвитку визначає протиріччя між феодальними і буржуазними відносинами і в, той же час починають проявлятися сутнісні протиріччя буржуазного способу виробництва. У суспільній свідомості (ідеології, світогляді) ця ситуація відбилася в наявність декількох ідеологічних полюсів: старої, традиційної аристократично-феодальній ідеології (в філософії - це, як правило, релігійно-ідеалістичний напрямок, сформований в середньовіччі), і соціал-демократичним напрямки, які відображали ідеологію нових класів (в філософії - це розвиток матеріалістичної традиції), а також соціалістичної і комуністичної ідеології, виразницею протиріч буржуазного суспільства.

Друга причина пов'язана з ростом національної самосвідомості і прагненням вибороти державну і культурну незалежність. Ось натягу цього протиріччя обмежили ідеологи західництва і українофільства. Представники першої стверджували, що Україні необхідно орієнтуватися на Захід і постаратися якнайшвидше наздогнати його, пройшовши шлях капіталістичного розвитку. Украинофилы наполягали на власному, національному шляху розвитку країни, як гарантії благополуччя і прогресу. От як пише про це один з ідеологів Кирило-Мефодіївського братерства Микола Костомаров (1817-1885): "Алі було два лиха в слов'ян: одне - незгода між собою, а другу ті, що смороду, як менші брати, вусі переймали від старіших; чи до діла, чи не до діла, не бачачи того, що в їх своє було краще ніж братерське"2.

Третя причина полягає в самому філософському процесі, що (як будь-яке інше суспільне явище) являє собою діалектику традицій і новаторства; власних, традиційних, національних способів осягнення світу і запозичень із інших культур. В

XIX столітті в Україні популярні були ідеї німецького класичного ідеалізму. Найбільш відомими популяризаторами, дослідниками систем І. Канта, І. Фіхте, Г. Шеллінга і Г. Гегеля, стали українські філософи: П. Лодій, Л. Якоб, В. Довгович, Я. Рубан, Й. Шад, М. Максимович, Й. Міхневич, О. Новицький, С. Гогоцький. В другій половині XIX - на початку XX століття філософський процес в Україні зазнав впливу від ідей позитивізму, зокрема махізму - М. Грот, В. Лесевич.

Четверта причина або джерело нових філософський ідей, насамперед матеріалістичних, корінилася в розвитку природничих наук. Вчені-натуралісти боролися проти ідеалістичного світогляду, сприяли розвитку і поширенню ідей матеріалізму і діалектики. Це Т. Осиповський, П. Шумлянський, М. Остроградський, В. Лапшин, І. Сеченов, І. Мечников, М. Умов, М. Бекетов, П. Ковалевський. В. Данилевський, К. Тімірязєв, О. Северцев, М. Хандриков, В, Талієв, Л, Тарасевич. Обгрунтування конкретно-наукових ідей часто піднімалося до загальнонаукових і філософських узагальнень. Деякі з них набагато випередили свій час, наприклад, вчення В. Вернадського про перехід біосфери в ноосферу почало в повну міру усвідомлюватися тільки наприкінці XX століття.

Отже, серед безлічі напрямків і шкіл в розвитку філософії XIX - початку XX століть виділимо чотири основних: S розвиток традиційних ідей національної філософії, що йде від Київської Русі і українського просвітництва (як правило, це ідеалістичні системи); S розвиток ідеалізму як результат запозичення, впливу німецької класичної філософії і махізму; S розвиток матеріалістичної філософії в соціал-демократичному таборі і в марксизмі; S поширення і обґрунтування матеріалістичного світогляду в природознавстві.

Далі докладніше охарактеризуємо перший і третій з названих напрямків. А зараз про загальну рису, яка поєднує всі ці напрямки - різні і часто протилежні. До XIX століття сформувалися і почали рельєфно проявлятися традиційні, своєрідні риси української філософії. В більшій або меншій мірі вони вплинули на характер, настрій, стиль філософських ідей всіх названих вище напрямках. Назвемо деякі, на наш погляд, самі значні, своєрідні риси української філософії.

1. Екзистенціальність (від existentia - існування) - прагнення осягнути світ, буття через внутрішнє духовне існування людини: звідси психологізм, інтуїтивізм, тяжіння до ірраціональних способів осягнення предмета. Незважаючи на те, що вітчизняна філософія постійно зазнавала впливу від раціоналізованої західноєвропейської культури і філософії, вона змогла зберегти свій ірраціональний дух, здатність відображати світ не через наукову систему (переважно), а через символ, міф, художній образ.

2. Зв'язок філософії з мистецтвом, насамперед з літературою. Видатні українські філософи були поетами, письменниками, літературними критиками: М. Гоголь, Т. Шевченко, М. Вовчок, М. Костомаров, І. Франко, П. Грабовський, Л. Українка, М. Коцюбинський, В . Винниченко і інші. Наприклад, О. Потебня обґрунтовує спільність філософії і літератури в цілісності (нерозчленованості) пізнання світу:

"Наука роздробляє світ, щоб заново скласти його в складну систему понять; але ця мета віддаляється в міру наближення до неї, система розвалюється від будь-якого факту, який не ввійшов в неї... Поезія попереджує це недосяжне аналітичне знання гармонії світу; вказуючи на цю гармонію конкретними своїми образами, які не вимагають нескінченної безлічі сприйняттів, і заміняючи єдність поняття єдністю уявлення, вона деяким чином винагороджує за недосконалість наукової думки і задовольняє вроджену людську потребу бачити скрізь цільне і доконане. Призначення поезії - не тільки готувати науку, але і тимчасово влаштовувати і завершувати невисоко від землі зведений її будинок. В цьому полягає давно помічена подібність поезії і філософії".

3. Тісний зв'язок з життям, з практикою суспільного буття. Український філософ, як правило, не кабінетний вчений, а "учитель" народу, суспільний діяч; тому вітчизняна філософія більше орієнтована на соціально-філософські, етичні, психологічні проблеми.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія» автора Губар О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема: БОРОТЬБА СВІТОГЛЯДІВ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ФІЛОСОФІЇ ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВІД АВТОРА

  • Філософія - це світогляд

  • Філософія як наука

  • Розділ І. ОСНОВНІ ЕТАПИ ІСТОРІЇ ФІЛОСОФІЇ

  • Філософія Давньої Індії. Буддизм

  • Філософія Давнього Китаю. Конфуціанство.

  • АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ

  • Сократ - Платон - Арістотель

  • Основні особливості античної філософії

  • Філософія Демокріта

  • ПЛАТОН ПРО СПРАВЕДЛИВІСТЬ (Сократ і його друг)

  • Тема: СЕРЕДНЬОВІЧНА ФІЛОСОФІЯ

  • Августин. Аврелій Сповідь

  • Онтологія середньовічної філософії

  • Пізнання як одкровення

  • Християнська антропологія

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

  • Явище Софії

  • Буття і пізнання як промисел Бога

  • Людина як мікрокосмос

  • Кирило Туровський Притча про людську душу і про тіло або Слово про сліпого та кульгавого

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ І НОВОГО ЧАСУ

  • Натурфілософія епохи Відродження.

  • Основні особливості європейської філософії XVII-XVIII століть

  • Дилема емпіризму і раціоналізму у філософії Нового часу

  • Механістична наукова картина світу

  • Природоцентристське трактування людини

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ ПРОСВІТНИЦТВА ОСОБЛИВОСТІ ПРОСВІТНИЦТВА В УКРАЇНІ

  • Німецьке Просвітництво

  • Особливості Просвітництва в Україні

  • Григорій Сковорода - філософ просвітитель

  • Тема: ЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ XIX СТОЛІТТЯ

  • Філософія І. Г. Фіхте

  • Розвиток діалектичного методу у філософії Г. Гегеля

  • Антропологічний матеріалізм Л. Фейербаха

  • Філософія марксизму

  • Розробка ідей марксизму в працях Г.В. Плеханова і В.І. Леніна

  • Марксизм в XX столітті

  • Тема: БОРОТЬБА СВІТОГЛЯДІВ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ФІЛОСОФІЇ ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ
  • Розвиток матеріалістичних ідей в Україні. Філософія І. Франка

  • Ідеалізм в вітчизняній філософії XIX століття. Філософія П. Юркевича

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ XX СТОЛІТТЯ

  • Неопозитивізм

  • Екзистенціалізм

  • Розділ II. ОСНОВНІ ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ

  • Особливості і форми існування об'єктивної сфери буття

  • Класифікація форм руху матерії.

  • Тема: ДІАЛЕКТИКА ЯК ТЕОРІЯ РОЗВИТКУ І МЕТОД ПІЗНАННЯ

  • Основні принципи діалектичного методу пізнання

  • Система діалектики

  • Тема: ГНОСЕОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ У ФІЛОСОФІЇ

  • Протиріччя почуттєвого і раціонального в пізнанні

  • Специфіка наукового пізнання

  • Тема ПРОБЛЕМА ЛЮДИНИ У ФІЛОСОФІЇ

  • Звідки людина прийшла? Проблема походження людини

  • Для чого людині жити? Філософський аналіз проблеми сенсу життя

  • Тема. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ: ОСНОВНІ МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ

  • Основні методологічні підходи до аналізу суспільства

  • Специфіка законів суспільного розвитку Діалектика необхідності і свободи

  • Тема ДЖЕРЕЛА І РУШІЙНІ СИЛИ ІСТОРІЇ

  • Суб'єкти історичного процесу

  • Дамо визначення деяким соціальним групам.

  • Особистість як суб'єкт історії

  • Тема: СУСПІЛЬНИЙ ПРОГРЕС: ЗАКОНОМІРНОСТІ, ТЕНДЕНЦІЇ, ПРОТИРІЧЧЯ

  • Критерії і закономірності суспільного прогресу

  • Теорія суспільно-економічної формації

  • Технократичні концепції прогресу

  • Філософія культурно-цивілізаційного циклизма

  • Концепція локальних культур О. Шпенглера

  • Тема СОЦІАЛЬНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ І ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ

  • Глобальні проблеми світу - прорив у майбутній світовий порядок

  • Модель 1 "стандартного типу"