Специфіка законів суспільного розвитку Діалектика необхідності і свободи

Філософія

Специфіка законів суспільного розвитку Діалектика необхідності і свободи

Сутність певної сфери буття створює також специфіка її законів; тому що закони - це істотні, необхідні, повторювані зв'язки між явищами і процесами.

Чим же відрізняються соціальні зв'язки від інших, скажемо, природних?

1. Перша і найважливіша особливість - зв'язки, закони в суспільстві здійснюються через діяльність людей, і тому завжди мають об'єктивно-суб'єктивний характер. Абсолютно об'єктивних процесів у суспільстві не має, всі соціальні процеси несуть на собі "печатку" суб'єктивності: бажань, інтересів, волі людей. "Історія не робить нічого, вона... "не бореться ні в яких битвах"! Не "історія", а саме людина, дійсна, жива людина - от хто робить все це, усім володіє і за все бореть-ся...Історія - не що інше, як діяльність людини, яка дбає про свою мету"2.

2. Зв'язки у суспільстві мають набагато більше різноманітний і індивідуальний характер і тому суспільні закони, переважно - статистичні закони, тобто закони великих чисел.

3. Складність і багатоваріантність зв'язків виступає причиною того, що суспільні закони мають менш тривалий характер.

У філософії існує точка зору, що громадське життя взагалі не піддається ніяким закономірностям (неокантіанство, неопозитивізм). Науки про природу, - стверджував В. Дильтей (1833-1911), мають справу із загальним, закономірним, науки про дух - з одиничним, унікальним. М. Риккерт (1863-1936) виділяє особливий метод історичного пізнання - ідеографічний - відбиття об'єкта в його одиничності і неповторності. Карл Поппер стверджував, що якщо є на світі така річ, як закон історичного розвитку, то нам нічого не залишається робити, крім як, спрогнозувати майбутнє, скласти руки і чекати неминучого.

Проте, більшість філософів визнає наявність закономірності, повторюваності в суспільних процесах. Повторюваність в історії проявляється у двох аспектах:

а) повторюваність у змісті безперервності, відтворюваності тих або інших суспільних явищ (наприклад, взаємодія суспільства і природи, продуктивних сил і виробничих відносин т.п.);

б) повторюваність як відтворення в одній країні того, що було в іншій.

Соціальна філософія концентрує свою увагу на першому аспекті.

Особливість суспільних зв'язків проявляється також у діалектиці свободи і необхідності. Людина завжди задавалася питаннями:

о "Тварина я тремтяча або право маю..."? о "Тріска я в потоці історії або корабель - пливу по річці, але як хочу?"

о "В історії діють об'єктивні закони, незалежні від свідомості людей, чи люди роблять свою історію самі?"

На ці питання існує в суспільствознавстві три відповіді, які виражають крайні світоглядні позиції (дивись схему 29).

Фаталізм (від лат. fa turn - доля) - соціально-філософська концепція, яка трактує історичний процес як результат об'єктивних сил, незалежних від людини. Ці зовнішні сили визначають всі дії людини.

"Летящий мяч не скажет, нет иль да

Игрок метнул - стремглав летит туда

Так вот и нас не спросят, возьмут

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія» автора Губар О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Специфіка законів суспільного розвитку Діалектика необхідності і свободи“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВІД АВТОРА

  • Філософія - це світогляд

  • Філософія як наука

  • Розділ І. ОСНОВНІ ЕТАПИ ІСТОРІЇ ФІЛОСОФІЇ

  • Філософія Давньої Індії. Буддизм

  • Філософія Давнього Китаю. Конфуціанство.

  • АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ

  • Сократ - Платон - Арістотель

  • Основні особливості античної філософії

  • Філософія Демокріта

  • ПЛАТОН ПРО СПРАВЕДЛИВІСТЬ (Сократ і його друг)

  • Тема: СЕРЕДНЬОВІЧНА ФІЛОСОФІЯ

  • Августин. Аврелій Сповідь

  • Онтологія середньовічної філософії

  • Пізнання як одкровення

  • Християнська антропологія

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

  • Явище Софії

  • Буття і пізнання як промисел Бога

  • Людина як мікрокосмос

  • Кирило Туровський Притча про людську душу і про тіло або Слово про сліпого та кульгавого

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ І НОВОГО ЧАСУ

  • Натурфілософія епохи Відродження.

  • Основні особливості європейської філософії XVII-XVIII століть

  • Дилема емпіризму і раціоналізму у філософії Нового часу

  • Механістична наукова картина світу

  • Природоцентристське трактування людини

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ ПРОСВІТНИЦТВА ОСОБЛИВОСТІ ПРОСВІТНИЦТВА В УКРАЇНІ

  • Німецьке Просвітництво

  • Особливості Просвітництва в Україні

  • Григорій Сковорода - філософ просвітитель

  • Тема: ЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ XIX СТОЛІТТЯ

  • Філософія І. Г. Фіхте

  • Розвиток діалектичного методу у філософії Г. Гегеля

  • Антропологічний матеріалізм Л. Фейербаха

  • Філософія марксизму

  • Розробка ідей марксизму в працях Г.В. Плеханова і В.І. Леніна

  • Марксизм в XX столітті

  • Тема: БОРОТЬБА СВІТОГЛЯДІВ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ФІЛОСОФІЇ ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ

  • Розвиток матеріалістичних ідей в Україні. Філософія І. Франка

  • Ідеалізм в вітчизняній філософії XIX століття. Філософія П. Юркевича

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ XX СТОЛІТТЯ

  • Неопозитивізм

  • Екзистенціалізм

  • Розділ II. ОСНОВНІ ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ

  • Особливості і форми існування об'єктивної сфери буття

  • Класифікація форм руху матерії.

  • Тема: ДІАЛЕКТИКА ЯК ТЕОРІЯ РОЗВИТКУ І МЕТОД ПІЗНАННЯ

  • Основні принципи діалектичного методу пізнання

  • Система діалектики

  • Тема: ГНОСЕОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ У ФІЛОСОФІЇ

  • Протиріччя почуттєвого і раціонального в пізнанні

  • Специфіка наукового пізнання

  • Тема ПРОБЛЕМА ЛЮДИНИ У ФІЛОСОФІЇ

  • Звідки людина прийшла? Проблема походження людини

  • Для чого людині жити? Філософський аналіз проблеми сенсу життя

  • Тема. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ: ОСНОВНІ МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ

  • Основні методологічні підходи до аналізу суспільства

  • Специфіка законів суспільного розвитку Діалектика необхідності і свободи
  • Тема ДЖЕРЕЛА І РУШІЙНІ СИЛИ ІСТОРІЇ

  • Суб'єкти історичного процесу

  • Дамо визначення деяким соціальним групам.

  • Особистість як суб'єкт історії

  • Тема: СУСПІЛЬНИЙ ПРОГРЕС: ЗАКОНОМІРНОСТІ, ТЕНДЕНЦІЇ, ПРОТИРІЧЧЯ

  • Критерії і закономірності суспільного прогресу

  • Теорія суспільно-економічної формації

  • Технократичні концепції прогресу

  • Філософія культурно-цивілізаційного циклизма

  • Концепція локальних культур О. Шпенглера

  • Тема СОЦІАЛЬНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ І ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ

  • Глобальні проблеми світу - прорив у майбутній світовий порядок

  • Модель 1 "стандартного типу"