Пізнання як одкровення

Філософія

Пізнання як одкровення

У пізнанні сущого середньовічні філософи виділяють два рівні.

Перший рівень - вищий - знання надприродного. Головний спосіб пізнання - одкровення - передача людям істин, які виходять від Бога і відображають його волю. Бог є не тільки абсолютне благо, але і абсолютна істина, тому один раз отримане в одкровенні знання є догматом, тобто положенням, що не вимагає доказу або аналізу, а прийнятим на віру. У християнстві основними видами одкровення є тексти Біблії або Євангелія.

Другий рівень - нижчий - знання єства, яке відшукується людським розумом. Тут зразком, нормою вважали тексти Платона і Арістотеля, а також коментарі їх арабськими філософами.

Співвідношення цих двох рівнів пізнання інтерпретувалися в середньовічній філософії у проблемі співвідношення розуму і віри, науки, філософії і теології. Позначимо деякі крайні варіанти вирішення цієї проблеми.

Точка зору повного заперечення цінності науки. Пріоритет віри над розумом. Відповідно до Петра Даміані (1007-1072) раціональне мислення повертається проти віри, будь-яка філософська думка небезпечна для віри і вважається основою єресі і гріха.

Раціоналістична точка зору, представлена Абеляром і його учнями, які обґрунтовували необхідність піддати догмати віри оцінці розуму, як вищого критерію істини і омани. Примат розуму над вірою відстоював також Роджер Бекон (1214-1292).

Точка зору двоїстої істини, висунута латинськими авер-роїстами. Стверджує, що істини теології і філософії черпаються з різних джерел і коштовні кожна по своєму. Віл ьям Оккам, наприклад, стверджував, що буття бога - предмет релігійної віри, а не філософії, яка опирається на доказ. Розмежування віри і розуму.

Примирення віри і розуму при збереженні пріоритету віри характерно для філософії Ф. Аквінського. Філософія і конкретні науки виконують по відношенню до теології пропедевтичні, службові функції. Відоме положення Фоми про те, що теологія не звертається до інших наук як до вищих стосовно неї, але прибігає до них як наближеним до неї служницям. Теологія не черпає з філософії і інших наук ніяких істин - вони є в одкровенні - але використовує їх з метою повчання. Використання їх не є предметом слабості теології, а навпроти, на думку Фоми, випливає з убогості людського розуму. Раціональне знання посереднім і вторинним чином полегшує розуміння відомих догматів віри, наближає до пізнання "першопричини" всесвіту, тобто Бога.

Істина релігійної філософії - це відповідність знання догматам віри. Кожна річ іменується істиною, оскільки наближається до подібності з Богом. Таким чином, логічна істина є нижчим видом істини, який підпорядкований істині онтологічній, божественній.

Яка з точок зору Вам здається найбільш логічної і зрозумілою. Аргументуйте свою відповідь.

Дискусія про універсалії: реалізм - номіналізм

Характерною рисою середньовічної філософії є дискусія про універсали* - загальні поняття. У цій дискусії обмірковувались як онтологічні проблеми: що є реально суще; чи володіє загальне ознаками реального буття чи ні; як співвідносяться загальне і одиничне у світі; так і гносеологічні проблеми: яким чином існує ідеальне; чи можливе раціональне понятійне пізнання; як співвідносяться мислення і дійсність.

У трактуванні сутності загального, співвідношенні загального і одиничного виділяються дві крайні позиції: реалізм і номіналізм.

Реалізм - філософський напрямок, який визнає існування загального, загальних понять (ідей) поза речами, до існування речей в божественному розумі. Концепцію реалізму в середньовічній філософії розвивали: Августин Аврелій, Ансельм Кентерберійський, Альберт Великий, Фома Аквінський. На відміну від крайнього реалізму, який стверджує, що загальне існує тільки поза речей, Фома Аквінський обґрунтував позицію помірного реалізму, який стверджує трояке існування універсалій:

до речей у божественному розумі; ідеї як вічні прообрази речей;

o у речах, як їх сутності, субстанціональні форми; о після речей, у людському розумі, як поняття, результат абстракції.

Номіналізм (від лат. nomen - ім'я) - філософське вчення яке заперечує онтологічний зміст універсалій. Номіналісти стверджують, що реально існують тільки одиничні речі, а загальне - це результат діяльності розуму, який знаходить зв'язки між речами. Представники цього напрямку в середньовіччі; Росцелін, Іоанн Дуне Скотт, Вільям Оккам, Микола з Отрекура, Іоганн Бурідан та ін.

Крайнощі двох протилежних позицій знімаються в концептуалізмі Абеляра.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія» автора Губар О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Пізнання як одкровення“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВІД АВТОРА

  • Філософія - це світогляд

  • Філософія як наука

  • Розділ І. ОСНОВНІ ЕТАПИ ІСТОРІЇ ФІЛОСОФІЇ

  • Філософія Давньої Індії. Буддизм

  • Філософія Давнього Китаю. Конфуціанство.

  • АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ

  • Сократ - Платон - Арістотель

  • Основні особливості античної філософії

  • Філософія Демокріта

  • ПЛАТОН ПРО СПРАВЕДЛИВІСТЬ (Сократ і його друг)

  • Тема: СЕРЕДНЬОВІЧНА ФІЛОСОФІЯ

  • Августин. Аврелій Сповідь

  • Онтологія середньовічної філософії

  • Пізнання як одкровення
  • Християнська антропологія

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

  • Явище Софії

  • Буття і пізнання як промисел Бога

  • Людина як мікрокосмос

  • Кирило Туровський Притча про людську душу і про тіло або Слово про сліпого та кульгавого

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ І НОВОГО ЧАСУ

  • Натурфілософія епохи Відродження.

  • Основні особливості європейської філософії XVII-XVIII століть

  • Дилема емпіризму і раціоналізму у філософії Нового часу

  • Механістична наукова картина світу

  • Природоцентристське трактування людини

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ ПРОСВІТНИЦТВА ОСОБЛИВОСТІ ПРОСВІТНИЦТВА В УКРАЇНІ

  • Німецьке Просвітництво

  • Особливості Просвітництва в Україні

  • Григорій Сковорода - філософ просвітитель

  • Тема: ЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ XIX СТОЛІТТЯ

  • Філософія І. Г. Фіхте

  • Розвиток діалектичного методу у філософії Г. Гегеля

  • Антропологічний матеріалізм Л. Фейербаха

  • Філософія марксизму

  • Розробка ідей марксизму в працях Г.В. Плеханова і В.І. Леніна

  • Марксизм в XX столітті

  • Тема: БОРОТЬБА СВІТОГЛЯДІВ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ФІЛОСОФІЇ ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ

  • Розвиток матеріалістичних ідей в Україні. Філософія І. Франка

  • Ідеалізм в вітчизняній філософії XIX століття. Філософія П. Юркевича

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ XX СТОЛІТТЯ

  • Неопозитивізм

  • Екзистенціалізм

  • Розділ II. ОСНОВНІ ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ

  • Особливості і форми існування об'єктивної сфери буття

  • Класифікація форм руху матерії.

  • Тема: ДІАЛЕКТИКА ЯК ТЕОРІЯ РОЗВИТКУ І МЕТОД ПІЗНАННЯ

  • Основні принципи діалектичного методу пізнання

  • Система діалектики

  • Тема: ГНОСЕОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ У ФІЛОСОФІЇ

  • Протиріччя почуттєвого і раціонального в пізнанні

  • Специфіка наукового пізнання

  • Тема ПРОБЛЕМА ЛЮДИНИ У ФІЛОСОФІЇ

  • Звідки людина прийшла? Проблема походження людини

  • Для чого людині жити? Філософський аналіз проблеми сенсу життя

  • Тема. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ: ОСНОВНІ МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ

  • Основні методологічні підходи до аналізу суспільства

  • Специфіка законів суспільного розвитку Діалектика необхідності і свободи

  • Тема ДЖЕРЕЛА І РУШІЙНІ СИЛИ ІСТОРІЇ

  • Суб'єкти історичного процесу

  • Дамо визначення деяким соціальним групам.

  • Особистість як суб'єкт історії

  • Тема: СУСПІЛЬНИЙ ПРОГРЕС: ЗАКОНОМІРНОСТІ, ТЕНДЕНЦІЇ, ПРОТИРІЧЧЯ

  • Критерії і закономірності суспільного прогресу

  • Теорія суспільно-економічної формації

  • Технократичні концепції прогресу

  • Філософія культурно-цивілізаційного циклизма

  • Концепція локальних культур О. Шпенглера

  • Тема СОЦІАЛЬНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ І ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ

  • Глобальні проблеми світу - прорив у майбутній світовий порядок

  • Модель 1 "стандартного типу"