Протиріччя почуттєвого і раціонального в пізнанні
Друге протиріччя - протиріччя почуттєвого і раціонального в пізнанні.
У процесі пізнання виділяють два рівня або дві сторони: почуттєву і раціональну (Дивись схему 20)
Будь-яке пізнання починається з почуттєвого споглядання. Органи почуттів - це канали, вікна нашої свідомості у відкритий зовнішній мир. Почуттєвий досвід оформляються у відчуттях, сприйняттях та уявленнях.
Відчуття - це відбиття окремих властивостей, якостей, предметів об'єктивного світу, що безпосередньо впливають на органи почуттів.
Відчуття - вихідний пункт пізнання, нерозкладний його елемент.
Якісну розмаїтість відчуттів називають їхньою модальністю. По модальності відчуття діляться на: дотикальні, зорові, слухові, вібраційні, температурні, нюхові, смакові, больові; відчуття рівноваги, прискорення, м'язово-суглобні, відчуття процесів, що відбуваються у внутрішньому середовищі організму - органічні відчуття і інші.
З різноманітних відчуттів у суб'єкта складається цілісний конкретно-почуттєвий образ об'єкта - сприйняття.
Уявлення - це вища форма почуттєвого відбиття у вигляді образного знання про об'єкти, що безпосередньо не сприймані в цей момент. Фізіологічною умовою уявлень є збереження в пам'яті слідів минулих впливів і їхня актуалізація (пригадування) у цей момент.
Людина, як істота вільна і творча, здатна відірватися від безпосередньої даності в пізнанні. Ця здатність розвивається у вигляді розуму або мислення. Основу мислення становить процес абстрагування. Абстракція - (від лат. abstractio - відволікання) - процес виділення загального, істотного і існування цієї ідеальної сутності (абстракту) у свідомості окремо від конкретних образів.
Відбиття абстрактної сутності об'єкта оформляється в понятті (у мові - в слові). Завдяки абстрагованості одним поняттям людина позначає безліч різноманітних конкретних об'єктів, що мають різний вид, але одну сутність. Наприклад, поняттям "людина" ми позначаємо і великого і маленького, і молодого, і старого, і чоловіка, і жінку, людину намальовану і зображену на фотографії і т.д., оскільки в нашім розумінні людини сконцентровані лише самі істотні якості і ознаки. Завдяки здатності до абстракції людина обмеженою кількістю слів, позначає нескінченну розмаїтість явищ навколишнього світу. Якщо поняття позначає об'єкт, то судження - це висловлення про об'єкт, а умовивід - це логічна операція, у процесі якої із двох або більше суджень роблять висновок.
Як взаємозалежать в процесі пізнання почуттєві конкретні образи і абстрактні поняття? Різноманіття відповідей на це питання можна звести до трьох основних позицій.
(1). Сенсуалізм (від лат. sensus - почуття, відчуття) - напрямок у теорії пізнання, відповідно до якого чуттєвість є головною формою достовірного знання. Сенсуалізм близький до емпіризму, що визнає почуттєвий досвід єдиним джерелом знання. Сенсуалісти стверджують, що тільки відчуття зв'язують нас із зовнішнім світом і в них формується основа знання, а мислення лише класифікує, укладає отриману інформацію, не додаючи до неї ніякого нового змісту.
(2). Раціоналізм (від лат. ratio - розум) - напрямок у філософії, що визнає розум основою пізнання і поводження людей. Раціоналізм, на противагу сенсуалізму, абсолютизує роль мислення в пізнанні, аргументуючи це тим, що тільки думка проникає в сутність речей, тільки завдяки розуму людина піднімається над світом природи і здобуває здатність осягнути не тільки частку, випадкове, але і загальне, необхідне, здатність до творчості.
(3). Діалектична теорія пізнання розглядає почуттєве і раціональне як дві протилежні сторони того самого процесу. Розрив протилежностей і абсолютизація однієї з них веде до однобічного трактування пізнання. З діалектичної точки зору результати мислення не тільки дають нове знання, але і активно впливають на структуру і зміст почуттєвого пізнання. Разом з тим чуттєвий досвід, що виступає як вихідна основа пізнавального процесу, розуміється не як пасивне втілення впливу предметів зовнішнього світу, а як момент активної практичної, чуттєво-предметної діяльності.
Протиріччя абсолютної і відносної істини
Третє основне протиріччя пов'язане із проблемами збагнення істини - це протиріччя абсолютного і відносного в пізнанні.
Істина - це ціль пізнання, кінцевий пункт і початок нового шляху у збагненні світу і себе. Справжній ентузіазм пізнання "... подібно орлові не страшиться похмурих хмар спекуляцій і розрідженого повітря вершин абстракції, коли йдеться про те, щоб летіти назустріч сонцю істини'".
Істина за всіх часів вважалася однієї з головних загальнолюдських цінностей.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія» автора Губар О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Протиріччя почуттєвого і раціонального в пізнанні“ на сторінці 1. Приємного читання.
