Протиріччя почуттєвого і раціонального в пізнанні

Філософія

Протиріччя почуттєвого і раціонального в пізнанні

Друге протиріччя - протиріччя почуттєвого і раціонального в пізнанні.

У процесі пізнання виділяють два рівня або дві сторони: почуттєву і раціональну (Дивись схему 20)

Будь-яке пізнання починається з почуттєвого споглядання. Органи почуттів - це канали, вікна нашої свідомості у відкритий зовнішній мир. Почуттєвий досвід оформляються у відчуттях, сприйняттях та уявленнях.

Відчуття - це відбиття окремих властивостей, якостей, предметів об'єктивного світу, що безпосередньо впливають на органи почуттів.

Відчуття - вихідний пункт пізнання, нерозкладний його елемент.

Якісну розмаїтість відчуттів називають їхньою модальністю. По модальності відчуття діляться на: дотикальні, зорові, слухові, вібраційні, температурні, нюхові, смакові, больові; відчуття рівноваги, прискорення, м'язово-суглобні, відчуття процесів, що відбуваються у внутрішньому середовищі організму - органічні відчуття і інші.

З різноманітних відчуттів у суб'єкта складається цілісний конкретно-почуттєвий образ об'єкта - сприйняття.

Уявлення - це вища форма почуттєвого відбиття у вигляді образного знання про об'єкти, що безпосередньо не сприймані в цей момент. Фізіологічною умовою уявлень є збереження в пам'яті слідів минулих впливів і їхня актуалізація (пригадування) у цей момент.

Людина, як істота вільна і творча, здатна відірватися від безпосередньої даності в пізнанні. Ця здатність розвивається у вигляді розуму або мислення. Основу мислення становить процес абстрагування. Абстракція - (від лат. abstractio - відволікання) - процес виділення загального, істотного і існування цієї ідеальної сутності (абстракту) у свідомості окремо від конкретних образів.

Відбиття абстрактної сутності об'єкта оформляється в понятті (у мові - в слові). Завдяки абстрагованості одним поняттям людина позначає безліч різноманітних конкретних об'єктів, що мають різний вид, але одну сутність. Наприклад, поняттям "людина" ми позначаємо і великого і маленького, і молодого, і старого, і чоловіка, і жінку, людину намальовану і зображену на фотографії і т.д., оскільки в нашім розумінні людини сконцентровані лише самі істотні якості і ознаки. Завдяки здатності до абстракції людина обмеженою кількістю слів, позначає нескінченну розмаїтість явищ навколишнього світу. Якщо поняття позначає об'єкт, то судження - це висловлення про об'єкт, а умовивід - це логічна операція, у процесі якої із двох або більше суджень роблять висновок.

Як взаємозалежать в процесі пізнання почуттєві конкретні образи і абстрактні поняття? Різноманіття відповідей на це питання можна звести до трьох основних позицій.

(1). Сенсуалізм (від лат. sensus - почуття, відчуття) - напрямок у теорії пізнання, відповідно до якого чуттєвість є головною формою достовірного знання. Сенсуалізм близький до емпіризму, що визнає почуттєвий досвід єдиним джерелом знання. Сенсуалісти стверджують, що тільки відчуття зв'язують нас із зовнішнім світом і в них формується основа знання, а мислення лише класифікує, укладає отриману інформацію, не додаючи до неї ніякого нового змісту.

(2). Раціоналізм (від лат. ratio - розум) - напрямок у філософії, що визнає розум основою пізнання і поводження людей. Раціоналізм, на противагу сенсуалізму, абсолютизує роль мислення в пізнанні, аргументуючи це тим, що тільки думка проникає в сутність речей, тільки завдяки розуму людина піднімається над світом природи і здобуває здатність осягнути не тільки частку, випадкове, але і загальне, необхідне, здатність до творчості.

(3). Діалектична теорія пізнання розглядає почуттєве і раціональне як дві протилежні сторони того самого процесу. Розрив протилежностей і абсолютизація однієї з них веде до однобічного трактування пізнання. З діалектичної точки зору результати мислення не тільки дають нове знання, але і активно впливають на структуру і зміст почуттєвого пізнання. Разом з тим чуттєвий досвід, що виступає як вихідна основа пізнавального процесу, розуміється не як пасивне втілення впливу предметів зовнішнього світу, а як момент активної практичної, чуттєво-предметної діяльності.

Протиріччя абсолютної і відносної істини

Третє основне протиріччя пов'язане із проблемами збагнення істини - це протиріччя абсолютного і відносного в пізнанні.

Істина - це ціль пізнання, кінцевий пункт і початок нового шляху у збагненні світу і себе. Справжній ентузіазм пізнання "... подібно орлові не страшиться похмурих хмар спекуляцій і розрідженого повітря вершин абстракції, коли йдеться про те, щоб летіти назустріч сонцю істини'".

Істина за всіх часів вважалася однієї з головних загальнолюдських цінностей.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія» автора Губар О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Протиріччя почуттєвого і раціонального в пізнанні“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВІД АВТОРА

  • Філософія - це світогляд

  • Філософія як наука

  • Розділ І. ОСНОВНІ ЕТАПИ ІСТОРІЇ ФІЛОСОФІЇ

  • Філософія Давньої Індії. Буддизм

  • Філософія Давнього Китаю. Конфуціанство.

  • АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ

  • Сократ - Платон - Арістотель

  • Основні особливості античної філософії

  • Філософія Демокріта

  • ПЛАТОН ПРО СПРАВЕДЛИВІСТЬ (Сократ і його друг)

  • Тема: СЕРЕДНЬОВІЧНА ФІЛОСОФІЯ

  • Августин. Аврелій Сповідь

  • Онтологія середньовічної філософії

  • Пізнання як одкровення

  • Християнська антропологія

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

  • Явище Софії

  • Буття і пізнання як промисел Бога

  • Людина як мікрокосмос

  • Кирило Туровський Притча про людську душу і про тіло або Слово про сліпого та кульгавого

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ І НОВОГО ЧАСУ

  • Натурфілософія епохи Відродження.

  • Основні особливості європейської філософії XVII-XVIII століть

  • Дилема емпіризму і раціоналізму у філософії Нового часу

  • Механістична наукова картина світу

  • Природоцентристське трактування людини

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ ПРОСВІТНИЦТВА ОСОБЛИВОСТІ ПРОСВІТНИЦТВА В УКРАЇНІ

  • Німецьке Просвітництво

  • Особливості Просвітництва в Україні

  • Григорій Сковорода - філософ просвітитель

  • Тема: ЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ XIX СТОЛІТТЯ

  • Філософія І. Г. Фіхте

  • Розвиток діалектичного методу у філософії Г. Гегеля

  • Антропологічний матеріалізм Л. Фейербаха

  • Філософія марксизму

  • Розробка ідей марксизму в працях Г.В. Плеханова і В.І. Леніна

  • Марксизм в XX столітті

  • Тема: БОРОТЬБА СВІТОГЛЯДІВ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ФІЛОСОФІЇ ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ

  • Розвиток матеріалістичних ідей в Україні. Філософія І. Франка

  • Ідеалізм в вітчизняній філософії XIX століття. Філософія П. Юркевича

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ XX СТОЛІТТЯ

  • Неопозитивізм

  • Екзистенціалізм

  • Розділ II. ОСНОВНІ ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ

  • Особливості і форми існування об'єктивної сфери буття

  • Класифікація форм руху матерії.

  • Тема: ДІАЛЕКТИКА ЯК ТЕОРІЯ РОЗВИТКУ І МЕТОД ПІЗНАННЯ

  • Основні принципи діалектичного методу пізнання

  • Система діалектики

  • Тема: ГНОСЕОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ У ФІЛОСОФІЇ

  • Протиріччя почуттєвого і раціонального в пізнанні
  • Специфіка наукового пізнання

  • Тема ПРОБЛЕМА ЛЮДИНИ У ФІЛОСОФІЇ

  • Звідки людина прийшла? Проблема походження людини

  • Для чого людині жити? Філософський аналіз проблеми сенсу життя

  • Тема. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ: ОСНОВНІ МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ

  • Основні методологічні підходи до аналізу суспільства

  • Специфіка законів суспільного розвитку Діалектика необхідності і свободи

  • Тема ДЖЕРЕЛА І РУШІЙНІ СИЛИ ІСТОРІЇ

  • Суб'єкти історичного процесу

  • Дамо визначення деяким соціальним групам.

  • Особистість як суб'єкт історії

  • Тема: СУСПІЛЬНИЙ ПРОГРЕС: ЗАКОНОМІРНОСТІ, ТЕНДЕНЦІЇ, ПРОТИРІЧЧЯ

  • Критерії і закономірності суспільного прогресу

  • Теорія суспільно-економічної формації

  • Технократичні концепції прогресу

  • Філософія культурно-цивілізаційного циклизма

  • Концепція локальних культур О. Шпенглера

  • Тема СОЦІАЛЬНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ І ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ

  • Глобальні проблеми світу - прорив у майбутній світовий порядок

  • Модель 1 "стандартного типу"