Где некому плясать?"
Всі ці трактування людини, по різному відображенні в наступних концептуальних схемах.
1). Космоцентризм. Людина розглядається як невід'ємна частина Космосу, який повторює всі її істотні риси. Космос в цих концепціях одухотворений, йому властивий дуалізм душі j тіла, звідси просто пояснюється наявність цих двох начал в людині і їх гармонії. Платон, наприклад, вчив, що саме головне для людської душі - наслідувати руху небесних тіл. Вони прекрасно обертаються цілу вічність: завжди однаково, симетрично, гармонійно, без усякого порушення. Такою повинна бути і людська душа.
2). Теоцентризм пояснює людину як плід божественного створення. Людина - образ і подоба Бога. Безсмертна душа людини від Бога. М.Бердяев писав про релігійне трактування людини: "Християнство звільнило людину від влади космічної нескінченності, у яку він був занурений у древньому світі від влади духів і демонів природи. Воно поставило його на ноги, зміцнило його, поставило залежно від Бога, а не від природи"'.
3). Природоцентризм . Людина розглядається як природна біологічна істота, яка нічим від іншої природи принципово не відрізняється. Як людина, так і людське суспільство розвиваються, в остаточному підсумку, за біологічними законами. Свідомість, душа - це один з видів матерії, що вмирає безслідно разом з тілом:
"А іскра слабка - твій дух,
Світло мозку твого? -
Зотлієш ти, і вія потух,
І от уже - нема його".
І. Франко.
4). Соціоцентризм. Сутність людини соціальна. Людина -результат суспільних відносин, і в той же час суб'єкт, творець культури. Свідомість людини, її духовна сутність і в історичному, загальнолюдському процесі, і в індивідуальному розвитку проявляються завдяки соціальним факторам: виробничій, практичній діяльності - праці і спілкуванні (суспільним відносинам). Ф. Енгельс, писав що праця це перша основна умова всього людського життя, і притому у такому ступені, що ми у певному сенсі повинні сказати: праця створила саму людину2.
5). Антропоцентризм . Людина головна цінність, ціль світобудови. Усе в світі з'являється для того, щоб була, жила у ньому людина. М. Бердяев писав, що людина і космос міряються самотужки як рівні. Пізнання є боротьба рівних по силі, а не боротьба карлика і велетня. ... Людина лише тому може пізнавати світ, що вона не тільки у світі як одна із частин світу, а і поза миром і над миром перевищує всі речі світу як буття, рівноякісне світу.
Прочитавши і виконавши індивідуальні творчі завдання до цієї теми, Ви предметніше, краще зрозумієте суть викладених тут трактувань сутності і природи людини.
Завдання 1
" Гао-Цзи сказав:
- Людська природа подібна мені, а почуття боргу подібно дерев'яній чаші. Виховати в людині людяність і борг - однаково, що вирізати чашу з верби.
- Але хіба ви зможете вирізати чашу, не насилуючи природу верби? - заперечив Мен-Цзи. - Адже щоб вирізати чашу, потрібно колись скалічити вербу. Тобто, скалічивши дерево, ви змайструєте з нього чашу, а скалічивши людини, зробите його людяним і справедливим? Якщо вся Піднебесна стане відтепер вважати людяність і борг злом, то провиною тому тільки ваші розмовні
Гао-Цзи сказав: - Людська природа подібна до стрімкого потоку: пустите його на схід - потече на схід, пустите на захід - потече на захід. їй байдуже добро і зло, як воді байдужі схід і захід.
- Воді дійсно байдуже - схід або захід, - сказав Мен-Цзи. -Але хіба байдуже їй верх і низ? Людина по природі прагне до добра, так само як вода прагне вниз... Ось перед вами вода: якщо ляснути по ній долонею, змушуючи зметнутися, вона підстрибне вище чола; якщо їй, схвилювавши, надати руху, вона підніметься в гори. Але хіба така її природа? Тільки сила примушує її робити. І коли людину змушують творити зло, з її природою поводяться подібним же чином".
(Мен-Цзи. Із книг мудреців // Проза древнього Китаю. -М., 1987.-С.60).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія» автора Губар О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема ПРОБЛЕМА ЛЮДИНИ У ФІЛОСОФІЇ“ на сторінці 3. Приємного читання.
