Філософія як наука

Філософія

Під наукою, як істотний системостворюючий елемент фундаменту наукової діяльності, як система категорій культури, частиною якої є філософія.

В науці, як непереборний компонент, як прагматичний аспект самої наукової діяльності, коли в вирішенні наукових завдань беруть участь категорії і методи науки і філософії. А. Ейнштейн, наприклад, стверджував, що наука без теорії пізнання (наскільки це взагалі мислимо) стає примітивної і плутаною.

В конкретних науках, особливо у представників природничих і технічних наук час від часу виникає скептичне відношення до філософії, неприйняття чисто умоглядних міркувань, заперечення всякої діяльності, що не дає безпосередніх практичних результатів (відома суперечка "фізиків" і "ліриків"). Тут пригадується образ створений Ф.Беконом (англійський філософ XVI-XVII ст.), де він порівнює філософію зі шлунком: ... мов, якось різні частини тіла подумали і прийшли до висновку, що давно настав час припинити всякі справи із цим паразитом - шлунком; треба б його відключити від загального зв'язку - адже від нього користі мало: сидить і жере собі результати нашої праці. Вирішили і відключили. Пройшов час і всі частини організму стали втрачати свої функції (ноги перестали ходити, руки - обмацувати і діставати, очі - бачити, вуха - чути і т.п.). Тоді вони, бачачи, що справи погані, знову пішли на зв'язок і дружбу зі шлунком. Місце філософії в системі культури представлено в схемі 4.

Схема 4

Для чого людині потрібна філософія? Які блага вона йому дає і від яких зол звільняє? Філософія служить засобом самопізнання людини, орієнтації її у світі. Вона звільняє особистість від зовнішнього насильства, піднімаючи дух людський. Основу цієї визвольної діяльності філософії російський філософ В.Соловйов бачить в "... суттєвішій і корінній властивості людської душі, у силу якої вона не зупиняється ні в яких межах, не мириться ні з яким ззовні даним визначенням, так, що всі блага і блаженства на землі і на небі не мають для неї ніякої ціни, якщо вони не нею самою добуті, не становлять її власного внутрішнього надбання. Негативний процес свідомості є разом з тим і процес позитивний, і щоразу коли дух людський, розбиваючи якого-небудь старого кумира, говорить: Це не те, що я хочу, він уже цим самим дає деяке визначення того, чого хоче, свого щирого змісту.

Це двоїста сила і цей подвійний процес, руйнівний і творчий, становить сутність філософії, разом з тим становить і власну сутність самої людини, того, чим визначається її достоїнство і перевага перед основною природою, так що на питання: Що робить філософія? - ми маємо право відповісти: вона робить людину цілком людиною"1.

Ваш словник поповнюється наступними поняттями:

онтологія, гносеологія, логіка, метод, методологія, аксіологія, соціологія, етика, естетика, метафізика, діалектика, раціоналізм, ірраціоналізм.

І на закінчення вступної частини (древні її називали пропедевтика - тобто входження в систему понять якої-небудь галузі знання) перевірте себе в наступному диктанті - тесті. Вам пропонується 20 запитань. Ви пишете собі в зошит тільки номер запитання і коротку відповідь. Відслідковуйте час. Ви впоралися із завданням за 15 -20 хвилин? У Вас від 15 до 20 правильних відповідей? - Відмінний результат! Поїхали!

1. Філософія - це світогляд, наука або сфера духовної культури?

2. Головне питання будь-якого світогляду?

3. Три історичних типи світогляду?

4. У якому типі світогляду сутність світу і людини пояснюється за допомогою надприродних сил?

5. Який тип світогляду опирається на розум, а не на віру?

6. Що складає структуру світогляду?

7. Основне питання філософії - це питання про...?

8. Як називається філософський світогляд, який вважає первинним матеріальний початок буття?

9. Назвіть основні форми ідеалізму?

10. Як називається напрямок філософії, який заперечує пізнаванність світу?

11. Що таке метод?

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія» автора Губар О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Філософія як наука“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВІД АВТОРА

  • Філософія - це світогляд

  • Філософія як наука
  • Розділ І. ОСНОВНІ ЕТАПИ ІСТОРІЇ ФІЛОСОФІЇ

  • Філософія Давньої Індії. Буддизм

  • Філософія Давнього Китаю. Конфуціанство.

  • АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ

  • Сократ - Платон - Арістотель

  • Основні особливості античної філософії

  • Філософія Демокріта

  • ПЛАТОН ПРО СПРАВЕДЛИВІСТЬ (Сократ і його друг)

  • Тема: СЕРЕДНЬОВІЧНА ФІЛОСОФІЯ

  • Августин. Аврелій Сповідь

  • Онтологія середньовічної філософії

  • Пізнання як одкровення

  • Християнська антропологія

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

  • Явище Софії

  • Буття і пізнання як промисел Бога

  • Людина як мікрокосмос

  • Кирило Туровський Притча про людську душу і про тіло або Слово про сліпого та кульгавого

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ І НОВОГО ЧАСУ

  • Натурфілософія епохи Відродження.

  • Основні особливості європейської філософії XVII-XVIII століть

  • Дилема емпіризму і раціоналізму у філософії Нового часу

  • Механістична наукова картина світу

  • Природоцентристське трактування людини

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ ПРОСВІТНИЦТВА ОСОБЛИВОСТІ ПРОСВІТНИЦТВА В УКРАЇНІ

  • Німецьке Просвітництво

  • Особливості Просвітництва в Україні

  • Григорій Сковорода - філософ просвітитель

  • Тема: ЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ XIX СТОЛІТТЯ

  • Філософія І. Г. Фіхте

  • Розвиток діалектичного методу у філософії Г. Гегеля

  • Антропологічний матеріалізм Л. Фейербаха

  • Філософія марксизму

  • Розробка ідей марксизму в працях Г.В. Плеханова і В.І. Леніна

  • Марксизм в XX столітті

  • Тема: БОРОТЬБА СВІТОГЛЯДІВ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ФІЛОСОФІЇ ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ

  • Розвиток матеріалістичних ідей в Україні. Філософія І. Франка

  • Ідеалізм в вітчизняній філософії XIX століття. Філософія П. Юркевича

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ XX СТОЛІТТЯ

  • Неопозитивізм

  • Екзистенціалізм

  • Розділ II. ОСНОВНІ ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ

  • Особливості і форми існування об'єктивної сфери буття

  • Класифікація форм руху матерії.

  • Тема: ДІАЛЕКТИКА ЯК ТЕОРІЯ РОЗВИТКУ І МЕТОД ПІЗНАННЯ

  • Основні принципи діалектичного методу пізнання

  • Система діалектики

  • Тема: ГНОСЕОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ У ФІЛОСОФІЇ

  • Протиріччя почуттєвого і раціонального в пізнанні

  • Специфіка наукового пізнання

  • Тема ПРОБЛЕМА ЛЮДИНИ У ФІЛОСОФІЇ

  • Звідки людина прийшла? Проблема походження людини

  • Для чого людині жити? Філософський аналіз проблеми сенсу життя

  • Тема. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ: ОСНОВНІ МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ

  • Основні методологічні підходи до аналізу суспільства

  • Специфіка законів суспільного розвитку Діалектика необхідності і свободи

  • Тема ДЖЕРЕЛА І РУШІЙНІ СИЛИ ІСТОРІЇ

  • Суб'єкти історичного процесу

  • Дамо визначення деяким соціальним групам.

  • Особистість як суб'єкт історії

  • Тема: СУСПІЛЬНИЙ ПРОГРЕС: ЗАКОНОМІРНОСТІ, ТЕНДЕНЦІЇ, ПРОТИРІЧЧЯ

  • Критерії і закономірності суспільного прогресу

  • Теорія суспільно-економічної формації

  • Технократичні концепції прогресу

  • Філософія культурно-цивілізаційного циклизма

  • Концепція локальних культур О. Шпенглера

  • Тема СОЦІАЛЬНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ І ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ

  • Глобальні проблеми світу - прорив у майбутній світовий порядок

  • Модель 1 "стандартного типу"