Філософія як наука

Філософія

Онтологія - вчення про буття;

Антропологія - вчення про людину;

Гносеологія - теорія пізнання;

Логіка - наука про закономірності абстрактного мислення; Методологія - наука про методи пізнання і межі їх застосування;

Аксіологія - вчення про цінності;

Соціологія наука про загальні закони розвитку суспільства;

Етика - філософська теорія моралі і моральності; Естетика - наука про закономірності існування і створення прекрасного у світі.

На різних етапах розвитку філософії і в різних філософських школах на перший план висуваються ті або інші проблеми. Це залежить від потреб суспільної практики і науки, а також від філософських традицій.

1.2. В чому ж специфіка філософських питань осягнення істини? Метод - шлях, спосіб дослідження, пізнання, сукупність прийомів і операцій практичного і теоретичного освоєння дійсності. Філософський метод являє собою загальний підхід до вивчення дійсності. В залежності від методологічної традиції виділяються основні типи філософствування: метафізичний і діалектичний; раціоналізм і ірраціоналізм.

Підхід до вивчення світу, як це раз і назавжди даного, вивчення об'єкта в статичному стані. Мислення засноване на формальнологічному законі виключеного третього: чи так, чи ні - третього не дано: тяжіє до побудови однозначної, статичної, умоглядної картини світу.

Підхід до вивчення світу як процесу (вивчається динаміка об'єкта). Діалектичне мислення, вивчаючи рухливі зв'язки світу, перехід одного в інше допускає єдність протилежностей (і є, і немає - одночасно). В діалектиці картина світу оживає.

Філософія в пізнанні світу опирається на розум (ratio), використовуючи форми і методи абстрактного мислення: поняття, судження, висновок, гіпотеза, теорія, індукція, аналіз, синтез і т.п.

Філософія в пізнанні позамежної сутності світу опирається не на розум, а користується надраціональними (ірраціональними) способами осягнення істини: любов до істини, інтуїція, медитація, безпосередній зв'язок з космосом, екстрасенсорика і т.п.

Евристична сила філософських методів проявляється в тому, що вони можуть бути використані в пізнанні будь-якої сфери буття. В історії науки і філософії безліч прикладів того, як філософи, користуючись винятково силою свого мислення, робили відкриття, які на багато століть випереджали їх експериментальне підтвердження в природознавстві. Так в V столітті до нашої ери Демокріт відкрив атоми і тільки через 24 століття природознавство експериментально підтвердило їх існування. Німецький філософ Імманууі Кант, не будучи ні фізиком, ні астрономом, висунув першу в історії науки космогенну гіпотезу про утворення планетної системи з первісної "туманності", тобто з величезної хмари дифузійної речовини. Вихід із кризи фізики на початку XX століття був запропонований філософом В.І. Леніним, який користуючись діалектичним методом і розширивши кордони пізнання, пояснив філософський і фізичний зміст нових відкриттів в науці (докладніше про це дивися в темі "Онтологічні проблеми у філософії").

1.3. Особливість мови філософії полягає в тому, що на відміну від інших (зокрема природничих) наук вона практично не звертається до формалізованої мови, а користується природною мовою. Це дозволяє їй "проникати" в інші сфери культури і через них, через науку, мистецтво, мораль, впливати на життя людини, її свідомість. Філософія утворює і визначає самі загальні, абстрактні поняття - категорії: світ, космос, буття, людина, закон, сутність, причина, рух, пізнання, свідомість і т.п. і тому є необхідною умовою формування розвиненого теоретичного мислення.

Тому хто починає вивчати філософію, вона являється у вигляді "знайомої незнайомки". З одного боку, людина завжди користується загальними поняттями (вони знайомі їй і до вивчення філософії), а з іншого боку, спочатку представляється важким оперувати настільки абстрактними поняттями, не звертаючись до конкретних образів. У мові філософії велику роль грає не тільки логічна структура, але і стиль. В цьому філософія зближається з мистецтвом. Філософія - це стиль, тому індійська, китайська, німецька, французька, російська, українська філософії відрізняються одна від одної. Говорять, що на пропозицію викласти свої погляди в популярному виданні французькою мовою, Гегель - німецький філософ діалектик, відповів з гордістю, що його філософія не викладається ні коротко, ні популярно, тим більше французькою мовою.

Спроби формалізувати філософію, представити її у вигляді загальної для всіх логічної структури (Р.Декарт, Б.Спіноза, сучасний позитивізм) не увінчалися успіхом. Філософія була і залишилася загальним умоглядним міркуванням про корінні проблеми людського буття.

Яке місце займає філософія в системі наукового знання? Як вона пов'язана з іншими науками?

Обговорюється три статуси філософії:

Haд наукою, як компас; свідомо прийнятий "азимут" того, в системі яких філолофсько-теоретичних категорій і ціннісних установок будувати науку.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія» автора Губар О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Філософія як наука“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВІД АВТОРА

  • Філософія - це світогляд

  • Філософія як наука
  • Розділ І. ОСНОВНІ ЕТАПИ ІСТОРІЇ ФІЛОСОФІЇ

  • Філософія Давньої Індії. Буддизм

  • Філософія Давнього Китаю. Конфуціанство.

  • АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ

  • Сократ - Платон - Арістотель

  • Основні особливості античної філософії

  • Філософія Демокріта

  • ПЛАТОН ПРО СПРАВЕДЛИВІСТЬ (Сократ і його друг)

  • Тема: СЕРЕДНЬОВІЧНА ФІЛОСОФІЯ

  • Августин. Аврелій Сповідь

  • Онтологія середньовічної філософії

  • Пізнання як одкровення

  • Християнська антропологія

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

  • Явище Софії

  • Буття і пізнання як промисел Бога

  • Людина як мікрокосмос

  • Кирило Туровський Притча про людську душу і про тіло або Слово про сліпого та кульгавого

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ І НОВОГО ЧАСУ

  • Натурфілософія епохи Відродження.

  • Основні особливості європейської філософії XVII-XVIII століть

  • Дилема емпіризму і раціоналізму у філософії Нового часу

  • Механістична наукова картина світу

  • Природоцентристське трактування людини

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ ПРОСВІТНИЦТВА ОСОБЛИВОСТІ ПРОСВІТНИЦТВА В УКРАЇНІ

  • Німецьке Просвітництво

  • Особливості Просвітництва в Україні

  • Григорій Сковорода - філософ просвітитель

  • Тема: ЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ XIX СТОЛІТТЯ

  • Філософія І. Г. Фіхте

  • Розвиток діалектичного методу у філософії Г. Гегеля

  • Антропологічний матеріалізм Л. Фейербаха

  • Філософія марксизму

  • Розробка ідей марксизму в працях Г.В. Плеханова і В.І. Леніна

  • Марксизм в XX столітті

  • Тема: БОРОТЬБА СВІТОГЛЯДІВ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ФІЛОСОФІЇ ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ

  • Розвиток матеріалістичних ідей в Україні. Філософія І. Франка

  • Ідеалізм в вітчизняній філософії XIX століття. Філософія П. Юркевича

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ XX СТОЛІТТЯ

  • Неопозитивізм

  • Екзистенціалізм

  • Розділ II. ОСНОВНІ ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ

  • Особливості і форми існування об'єктивної сфери буття

  • Класифікація форм руху матерії.

  • Тема: ДІАЛЕКТИКА ЯК ТЕОРІЯ РОЗВИТКУ І МЕТОД ПІЗНАННЯ

  • Основні принципи діалектичного методу пізнання

  • Система діалектики

  • Тема: ГНОСЕОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ У ФІЛОСОФІЇ

  • Протиріччя почуттєвого і раціонального в пізнанні

  • Специфіка наукового пізнання

  • Тема ПРОБЛЕМА ЛЮДИНИ У ФІЛОСОФІЇ

  • Звідки людина прийшла? Проблема походження людини

  • Для чого людині жити? Філософський аналіз проблеми сенсу життя

  • Тема. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ: ОСНОВНІ МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ

  • Основні методологічні підходи до аналізу суспільства

  • Специфіка законів суспільного розвитку Діалектика необхідності і свободи

  • Тема ДЖЕРЕЛА І РУШІЙНІ СИЛИ ІСТОРІЇ

  • Суб'єкти історичного процесу

  • Дамо визначення деяким соціальним групам.

  • Особистість як суб'єкт історії

  • Тема: СУСПІЛЬНИЙ ПРОГРЕС: ЗАКОНОМІРНОСТІ, ТЕНДЕНЦІЇ, ПРОТИРІЧЧЯ

  • Критерії і закономірності суспільного прогресу

  • Теорія суспільно-економічної формації

  • Технократичні концепції прогресу

  • Філософія культурно-цивілізаційного циклизма

  • Концепція локальних культур О. Шпенглера

  • Тема СОЦІАЛЬНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ І ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ

  • Глобальні проблеми світу - прорив у майбутній світовий порядок

  • Модель 1 "стандартного типу"