Розділ «І. ФІЛОСОФІЯ ДАВНЬОГО СХОДУ»

1.1. Основні особливості східного типу філософствування

1.2. Філософія Давньої Індії. Буддизм

У давньоіндійській філософії виділяються два напрямки або дві групи шкіл:

1) Ортодоксальні школи, які опираються на авторитет Вед1: веданта, мімансу, санкхья, йога, ньяя, вайшешика;

2) Неортодоксальні школи: джайнізм, буддизм, локаята, чарвака.

Докладніше розповімо про одну із шкіл, яка впливає на світогляд людей і донині. Буддизм - релігійно-філософське вчення, що виникло в древній Індії в VI-V ст. до н.е. Засновник буддизму - індійський принц Сиддхартха Гаутама, пізніше отримав ім'я Будди, тобто пробудженого, проясненого. Поява буддизму в древній Індії можна зрівняти з духовною революцією, яка мала яскраво виражений гуманістичний характер: в країні, де "... людська особистість поглинена зовнішнім середовищем. ... поняття про людяність, тобто про значення людини як людини, не було зовсім, тому що людина з нижчої касти в очах двічі народженого представника вищої касти була гірше нечистої тварини, гірше падалі; і вся доля людини винятково залежала і заздалегідь визначалася випадковим фактом народження в тій або іншій касті.

І от в цій країні - країні рабства і поділу на касти, - кілька мислителів, які усамітнилися проголошують нове, нечуване слово: все є - одне; всі особливості і розходження суть тільки видозміни однієї загальної сутності, у всякій істоті треба бачити свого брата, самого себе"2.

В буддизмі чітко виявилися характерні риси східної філософії: ірраціоналізм і етична спрямованість. Будда вважав, що безглуздо відповідати на запитання невизначені і марні з етичної точки зору, тому що для їхнього вирішення і відповідей немає достатніх можливостей. Це такі питання як:

- чи вічний світ? Або він не вічний?

- чи кінцевий світ? Або він нескінченний?

- чи відрізняється душа від тіла?

- чи тотожна душа з тілом? і т.п.

Будда сказав: "Лише подібні до дитини стараються довідатися: чи вічний світ чи ні, чи обмежений він або нескінченний; вони же

- якщо вони не браміни, заклопотані добробутом вівтарів - говорять про природу Драхми, якого не бачили ніколи. Єдине, що має значення, це боротьба зі стражданням, пошук шляху, який веде до звільнення від страждання, перебування в дорозі з вісьмома розгалуженнями. Все інше умогляд, гра розуму, розумова забава"1.

Перш ніж читати текст далі запишіть у своєму зошиті вісім головних правил, якими Ви схильні керуватися в житті.

Чотири Шляхетні Істини становлять суть просвітління:

I. "От, ченці, шляхетна істина про страждання: народження - страждання, старість - страждання, хвороба - страждання, не досягнення бажань - страждання і, словом, вся п'ятерічна прихильність до земного - суть страждання.

II. От, ченці, шляхетна істина про походження страждання, це Тришна (бажання, прагнення),... жага буття, жага тлінності.

III. От, ченці, шляхетна істина про знищення страждання: повне звільнення від цієї Тришни (бажань), кінцева перемога над пристрастями, їх знищення, відкидання, полишення.