Розділ «5. Філософія культурно-цивілізаційного циклизма»

Принципово інша (деревоподібна) схема історичного процесу розглядається в культурологічних концепціях.

Загальні методологічні ідеї культурологічних концепцій.

Концепція локальних культур О. Шпенглера

Освальд Шпенглер (1880-1936) - німецький філософ, історик, культуролог. Його книга "Захід Європи", написана в 1914 році і опублікована в 1917 стала однієї із самих популярних у світі; вона видавалася 20 разів відразу після виходу, її називали "духовним наркотиком", "філософським шлягером". Очевидно, трапилося це тому, що Шпенглер не тільки правдиво розповів про сучасну епоху, але і проникливо пророчив багато протиріч майбутнього.

До вивчення історії, вважав філософ, не можна підходити з позицій строгого наукового аналізу; в історії головне - уловити унікальність, а в цьому інтелект неспроможний - потрібна інтуїція. Зрозуміти, оцінити культуру можна тільки зсередини, відчувши її.

У Шпенглера немає поняття "людство" - є окремі народи (культури). Він вважав, що кожна культура виростає на основі власного "прафеномена" - способу переживання життя і живе приблизно 1200-1500 років по певному "біологічному ритму" (народження, дитинство, молодість, зрілість, старість). У житті культури Шпенглер виділяв два основних етапи.

1. Етап підняття культури - органічна еволюція.

2. Етап занепаду культури - цивілізація - механічний тип еволюції; для нього, зокрема, характерно:

- окостеніння творчих початків;

- омасовлення життя (символ омасовлення - міста);

- глобалізація (принцип простору перемагає принцип часу, звідси неминучі світові війни)',

- бездуховність життя (перехід від творчості до спорту, від літератури - до вар'єте, від героїв - до інженерів, заміна поезії механікою).

Шпенглер ще в 1914 році пророчив другу світову війну і практично всі глобальні проблеми нашої епохи.

Концепція локальних цивілізацій А. Тойнбі