Розділ «4. Механістична наукова картина світу»

Певним підсумком діяльності філософів - матеріалістів і натуралістів Нового часу стала наукова картина світу. Наукова картина світу як вищий синтез наукового знання містить у собі найбільш загальні знання про світ і людину, а також основні методологічні принципи вивчення буття. Наукова картина світу, створена в XVII-XVIII століттях грунтувалася на матеріалістичному світогляді і вирішувала завдання радикального подолання релігійного світогляду і у той же час мала історично обмежений механістичний і метафізичний (антидіалектичний) характер. Механіцизм поглядів на природу був обумовлений особливим положенням в той період механіки як науки, яка раніше за інших отримала закінчену систематичну обробку і широке практичне застосування. Природознавство того часу не мало достатнього матеріалу, щоб відобразити світобудову як процес, який постійно розвивається. Ф. Енгельс, характеризуючи розглянутий період приводить таке порівняння: наскільки високо природознавство першої половини XVIII століття піднімалось над грецькою стародавністю по обсягу свого пізнання і навіть по систематизації матеріалу, настільки ж воно уступало йому в ідейному оволодінні цим матеріалом, у загальному погляді на природу. Для грецьких філософів світ був по суті чимось що розвивалось. Для натуралістів розглянутого нами періоду він був чимось окостенілим, незмінним, а для більшості чимось створеним відразу1.

Основні принципи механістичної картини миру

Природоцентристське трактування людини

У матеріалістів Нового часу людина не випадає з механізованого, строго влаштованого всесвіту, а трактується теж як машина, тільки більше складна. Ламетрі у відомій роботі " Людина-машина" стверджує, що людське тіло - це машина, яка заводить сама себе... Бути машиною, почувати, мислити, уміти відрізняти добро від зла так само, як блакитне від жовтого, словом, народитися з розумом і стійким моральним інстинктом і бути тільки твариною, - в цьому є не більше протиріччя, чим у тім, що можна бути мавпою або папугою і вміти віддаватися насолодам1. Філософи вірять в пізнавальні можливості людини, її розум, але цей гносеологічний оптимізм заснований на механістичному розумінні світу. Християн Вольф (1679-1754), наприклад, стверджував, що пізнання істини можливе "тому, що світ є машина".

Позначені тут основні принципи наукової картини світу по різному модифікувалися в різних філософських системах. Французькі матеріалісти XVIII століття, наприклад, залишаючись на позиції метафізичного світогляду, висловили ряд сміливих діалектичних гіпотез, які плідно розроблялися в XIX і XX століттях.

Нова європейська філософія відрізняється свободою духу, розмаїтістю філософських шкіл, напрямків, безліччю оригінальних філософських і природознавчих ідей; вона продемонструвала світу силу розуму, здатного суттєво вплинути на всі сфери людської культури.

Поповніть свій словник термінами:

наукова революція, наукова картина світу, механістична картина світу, деїзм, атомізм, детермінізм, редукціонізм, емпіризм, сенсуалізм, раціоналізм, абстрактне, конкретне, індукція, дедукція.

Розгадайте декілька із запропонованих кросвордів:

Варіант 1.

По горизонталі:

1. Теорія пізнання

2. Метод пізнання

3. Спосіб пізнання і дії По вертикалі:

1. Французький матеріаліст ХУШ століття, автор праці "Про розум"

2. Філософський світогляд, який визнає ідеї первинним початком буття.

Варіант 2.

По горизонталі:

1. Англійський матеріаліст, емпірик.