Розділ «2. Основні методологічні підходи до аналізу суспільства»

У філософському розумінні сутності суспільства виділяються два основних підходи, залежно від вирішення основного питання філософії: ідеалістичний і матеріалістичний. Ці підходи протилежні у вирішенні питання про причину, джерело, визначальний фактор суспільного розвитку. Матеріалісти вважають, що основою соціального життя є соціальне буття, тобто сукупність матеріальних суспільних процесів, об'єктивний, реальний процес життєдіяльності людських індивідів. Основний принцип матеріалізму: суспільне буття визначає суспільну свідомість. Матеріалістичний аналіз суспільних процесів починається і заглиблюється до розуміння економічних інтересів суб'єктів, об'єктивних першопричин, закладених у самому процесі життєдіяльності людей.

У структурі суспільного буття особливо виділяється спосіб виробництва матеріальних благ, як конкретно-історична єдність продуктивних сил і виробничих відносин (дивись схему 26). Спосіб виробництва обумовлює, в остаточному підсумку, тип всіх інших суспільних відносин - соціальних, політичних, духовних.

В історичному розвитку матеріального виробництва виділяються три основних етапи, три революції, у результаті яких докорінно змінювалися продуктивні сили суспільства:

1. Неолітична революція (10 тисяч років тому) - перехід від збирання і полювання (присвоєння готових продуктів природи) до виробництва (землеробства і скотарства).

Схема продуктивних сил найпростіша: людина - робоче знаряддя.

2. Промислова революція (XIX ст.) - перехід до машинного виробництва, людина віддає машині свої рухові функції.

Схема продуктивних сил:

Людина —машина—робоче знаряддя.

(двигун)

3. Науково-технічна революція, НТР (середина XX в.) -перехід до автоматизованого виробництва. Людина віддає машинам частину своїх управлінських функцій, виходячи як би за межі безпосереднього виробництва.

Схема продуктивних сил набуває наступний вид:

Людина — автомат — маишина — робоче знаряддя.

Сутність і соціальні наслідки НТР коротко позначені в схемі 27.

Ідеалістичний підхід заснований на протилежному принципі: суспільна свідомість визначає суспільне буття. Суспільна свідомість - духовна сторона історичного прогресу, що представляє собою не сукупність індивідуальних свідомостей членів суспільства, а цілісне духовне явище, яке володіє певною внутрішньою структурою, включає різні рівні (теоретична і повсякденна свідомість, ідеологія і суспільна психологія) і форми свідомості (політична і правова свідомість, мораль, релігія, мистецтво, філософія, наука). Головним джерелом суспільної діяльності ідеалісти вважають ідеальні мотиви людей (або окремих людей - суб'єктивний ідеалізм, або вищого, світового духовного початку - "абсолютної ідеї", "світового духу", бога - об'єктивний ідеалізм). Наочно протилежність названих підходів представлена в схемі 28.

Схема 28

Структура суспільних відносин і протилежність філософських підходів у її поясненні

У вивченні суспільства як відкритої системи зі складним суперечливим типом зв'язків як ніде більше актуальні принципи діалектичного методу (дивись тему: "Діалектика як теорія розвитку і метод пізнання").

1. Принцип розвитку або принцип історизму вчить бачити динаміку суспільних процесів, зв'язувати історію, сучасність і прогнозувати майбутнє.

2. Принцип загального зв'язку у вивченні суспільства формується як конкретно-історичний підхід. Будь-яке суспільне явище і подія "прив'язано" до певної епохи, країни, нації. У суспільстві, як ніде більше, важливі просторово-тимчасові характеристики. Закони суспільства менш довгострокові (у порівнянні з "вічними" законами природи) і тому у вивченні суспільства прості аналогії (перенесення закономірностей одного об'єкта на інший) або прості екстраполяції (продовження в минуле або майбутнє сучасних тенденцій розвитку) можуть привести до помилок, а іноді просто недоречні. "Голод є голод, - пише К. Маркс, образно доводячи необхідність конкретно-історичного підходу, - однак, голод, що вгамовується вареним м'ясом, яке поїдається за допомогою ножа і виделки, це інший голод, чим той, при якому проковтують сире м'ясо за допомогою рук, нігтів і зубів".