Розділ «2. Специфіка наукового пізнання»

Наука від інших видів пізнання (повсякденного, релігійного, художнього, ідеологічного) відрізняється наступними характеристиками:

а) За предметом. Предметом науки є не всі безконечно різноманітні зв'язки і явища світу, а лише істотні, необхідні, загальні, повторювані зв'язки - закони. Вчений серед раптовостей шукає необхідність, в одиничних, конкретних фактах - загальне.

б) За методом. У науці розробляються спеціальні способи і прийоми пізнання - методи. В системі науки розробляються дисципліни, що спеціально займаються вивченням методів пізнання: методологія, логіка, історія науки, лінгвістика, інформатика і ін. Логіка - наука про загальнозначущі форми і засоби думки, необхідні для раціонального пізнання. Методологія - вчення про методи пізнання, про принципи і межі застосування методів, про їхній взаємозв'язок (система методів). Загальні принципи пізнання і загальнонаукові методи традиційно вивчаються у філософії. Для будь-якої розвинутої науки характерна методологічна рефлексія, тобто обґрунтування і систематизація власних методів дослідження. Для сучасного природознавства і науково-технічного знання характерно широке використання спеціальних інструментів і приладів (існує навіть поняття "індустрія науки"). Методи науки підрозділяються на філософські (метафізичний, діалектичний, принцип загального звязку, принцип історизму, принцип протиріччя і ін.), загальнонаукові і конкретно наукові, а також на емпіричні і теоретичні (Дивись таблицю 6).

в) За мовою. Наука створює і користується специфічною мовою. Мова - система знаків, що служить засобом людського спілкування, мислення і вираження. Мова є специфічним засобом передачі інформації. Виділяють природні і штучні мови. Одиницею природної мови є слово. У складі штучних мов - процес формалізації. Формалізація - процедура заміни позначення реального об'єкта або його словесного опису знаком. Наприклад, те саме явище виражене природною мовою (три плюс два рівняється пяти) і формалізованою мовою (3+2=5). Формалізовані мови науки сприяють стислості, чіткості вираження думки, дозволяють уникнути багатозначності, проводити складні операції зі знаковими моделями об'єкта. Наука (особливо гуманітарна) користується і природною мовою, але і тут пред'являються особливі вимоги: логічність, строгість, чіткість визначення термінів. У науці поступово йде процес міжнародної уніфікації мови. Математикам або кібернетикам з різних країн сьогодні не потрібний перекладач, вони розуміють один одного завдяки універсальним формалізованим мовам. Очевидно, за ними підуть і представники всіх інших наук. За результатами. Наукове знання системне, обгрунтоване, доведене і представлене у вигляді специфічних форм. Основними формами наукового знання є ідея, проблема, гіпотеза, науковий закон, концепція, наукова картина миру.

д) За суб'єктом. Наукова діяльність припускає особливу підготовку суб'єкта. Вчений повинен мати певні якості: S широку ерудицію; S глибокі знання у своїй сфері; S вміння користуватися науковими методами; S творчі здатності;

v певну систему цільових настанов і ціннісних орієнтацій

(істина є вершиною в ієрархії цінностей вченого); S сильну волю.

У науковому пізнанні виділяються, як правило, емпіричний і теоретичний рівні. Порівняльний аналіз їх представимо у вигляді таблиці (Дивись таблицю 6).

Таблиця 6. Емпіричний і теоретичний рівні наукового пізнання.

Представлені розходження, звичайно ж, не мають абсолютного характеру. У реальній науковій діяльності емпірія і теорія нерозривно зв'язані і доповнюють один одного.

Поповніть свій словник наступними поняттями: пізнання, об'єкт пізнання, суб'єкт пізнання, образ, об'єктивність образа, суб'єктивність,образа, агностицизм, почуттєве пізнання, відчуття, сприйняття, подання, сенсуалізм, раціоналізм, абстрагування, поняття, судження, умовивід, істина, догматизм, релятивізм, наукове пізнання, метод пізнання, конкретне, абстрактне, спостереження, вимір, опис, експеримент, аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія, гіпотеза, ідеалізація.

Виконайте наступні творчі вправи:

Завдання 1

Яка гносеологічна позиція виражена в наступному фрагменті поетичного тексту: "Мирозданье постигая, Все познай, не отбирая: Что - внутри, во внешнем сыщешь; Что - вовне, внутри отыщешь. Так примите ж без оглядки Мира внятные загадки".

И.В1ёте.

Завдання 2

Як називається філософський напрямок, відображений в наступній тезі: "Знання людини ніколи не досягають більшого, ніж дають йому почуття. Усе, що недоступно почуттям, недоступно і для розуму". К. Гельвецій.

Завдання З

Яке трактування джерел пізнання поділяється автором: "Вище знання - природжене знання. Нижче - знання, придбані навчанням. Ще нижче - знання, придбані в підсумку подолання труднощів". Конфуцій.