Розділ «3. Специфіка законів суспільного розвитку Діалектика необхідності і свободи»

Сутність певної сфери буття створює також специфіка її законів; тому що закони - це істотні, необхідні, повторювані зв'язки між явищами і процесами.

Чим же відрізняються соціальні зв'язки від інших, скажемо, природних?

1. Перша і найважливіша особливість - зв'язки, закони в суспільстві здійснюються через діяльність людей, і тому завжди мають об'єктивно-суб'єктивний характер. Абсолютно об'єктивних процесів у суспільстві не має, всі соціальні процеси несуть на собі "печатку" суб'єктивності: бажань, інтересів, волі людей. "Історія не робить нічого, вона... "не бореться ні в яких битвах"! Не "історія", а саме людина, дійсна, жива людина - от хто робить все це, усім володіє і за все бореть-ся...Історія - не що інше, як діяльність людини, яка дбає про свою мету"2.

2. Зв'язки у суспільстві мають набагато більше різноманітний і індивідуальний характер і тому суспільні закони, переважно - статистичні закони, тобто закони великих чисел.

3. Складність і багатоваріантність зв'язків виступає причиною того, що суспільні закони мають менш тривалий характер.

У філософії існує точка зору, що громадське життя взагалі не піддається ніяким закономірностям (неокантіанство, неопозитивізм). Науки про природу, - стверджував В. Дильтей (1833-1911), мають справу із загальним, закономірним, науки про дух - з одиничним, унікальним. М. Риккерт (1863-1936) виділяє особливий метод історичного пізнання - ідеографічний - відбиття об'єкта в його одиничності і неповторності. Карл Поппер стверджував, що якщо є на світі така річ, як закон історичного розвитку, то нам нічого не залишається робити, крім як, спрогнозувати майбутнє, скласти руки і чекати неминучого.

Проте, більшість філософів визнає наявність закономірності, повторюваності в суспільних процесах. Повторюваність в історії проявляється у двох аспектах:

а) повторюваність у змісті безперервності, відтворюваності тих або інших суспільних явищ (наприклад, взаємодія суспільства і природи, продуктивних сил і виробничих відносин т.п.);

б) повторюваність як відтворення в одній країні того, що було в іншій.

Соціальна філософія концентрує свою увагу на першому аспекті.

Особливість суспільних зв'язків проявляється також у діалектиці свободи і необхідності. Людина завжди задавалася питаннями:

о "Тварина я тремтяча або право маю..."? о "Тріска я в потоці історії або корабель - пливу по річці, але як хочу?"

о "В історії діють об'єктивні закони, незалежні від свідомості людей, чи люди роблять свою історію самі?"

На ці питання існує в суспільствознавстві три відповіді, які виражають крайні світоглядні позиції (дивись схему 29).

Фаталізм (від лат. fa turn - доля) - соціально-філософська концепція, яка трактує історичний процес як результат об'єктивних сил, незалежних від людини. Ці зовнішні сили визначають всі дії людини.

"Летящий мяч не скажет, нет иль да

Игрок метнул - стремглав летит туда

Так вот и нас не спросят, возьмут

И в этот мир забросят