Розділ «3. Філософія як наука»

Ви є тут

Філософія

Філософія як теоретично сформульований світогляд завжди була близька до такої сфери культури як наука. Філософія зближається з наукою і по методах пізнання, і по способі побудови знання як теорії.

В цьому питанні охарактеризуємо дві проблеми:

1. Специфіка філософії як науки.

2. Взаємозв'язок філософії з іншими науками.

1. Специфіку будь-якої науки визначають по її предмету, методу і мові

1.1. Що е предметом філософії?

На цей, як і на багато інших питань, у філософії немає однозначної відповіді. По-перше, тому, що предмет філософії змінювався в її історичному розвитку, і, по-друге, у різних філософських напрямках по-різному визначається предмет.

Розглядаючи історичний аспект, можна виділити три основних етапи в розвитку предмета філософії.

Перший етап - давня філософія, як сукупна мудрість людства, містила в собі зачатки всіх наукових знань, отже, її предметом були загальні і конкретні закони буття, відомі в той час. Філософ - мудрець був тоді і математиком, і астрономом, і лікарем, і істориком. Звідти і вульгарне визначення філософії як "цариці наук" або "науки наук".

Другий етап - процес диференціації науки і розпредмечування філософії. Від філософії поступово відгалужувалися і оформлялися у самостійні науки різні області знання, "несучи" із собою частину її предмета. Схематично всю область дослідження науки можна представити у вигляді великого пирога, розділеного на частини (дивись схему 3).

Схема З

Процес диференціації науки і розпредмечування філософії

Процес диференціації науки і розпредмечування філософії

В XIX столітті проблема розпредмечування філософського знання була усвідомлена і знову в філософії почалися пошуки її предмета.

Третій етап - (ХІХ-ХХ ст.) характерний різноманітними точками зору на предмет філософії і її статус в системі наукового знання. Тут приведемо лише деякі (багато в чому протилежні) точки зору.

а) Позитивізм вважає предметом філософії аналіз мови науки, зводячи функції філософії до логіки і методології науки (докладніше про це дивіться в темі "Філософія XX століття").

б) Діалектичний матеріалізм визначає філософію як науку про найзагальніші закони буття. Будь-яка наука серед нескінченного різноманіття зв'язків навколишнього світу виділяє і вивчає закони. Закон - це істотний, загальний, необхідний, повторюваний зв'язок між явищами і процесами. Однак у світі існують закони різного ступеня спільності. Філософію, на відміну від інших наук, цікавлять найзагальпіші, універсальні зв'язки буття. Відомий американський фантаст і популяризатор науки Айзек Азімов представляє роль і місце філософії в сучасному науковому знанні в наступному образі. Сучасну науку, стверджує він, можна представити у вигляді великого саду розділеного на окремі ділянки. Кожний хазяїн освоює свою ділянку, знає в ній все до дрібних подробиць, але йому не цікаво, що робиться на ділянці сусіда. Так часто буває, коли фахівці навіть суміжних галузей науки не розуміють один одного, в силу вузької спеціалізації і особливості формалізованої мови тієї або іншої дисципліни. В такій ситуації ще більш необхідний узагальнюючий погляд з висоти або з боку. У цьому і полягає методологічна функція філософії.

в) Ірраціоналістичний напрямок у філософії вважає, що предмета у філософії зовсім немає, тому що вона не наука, а "... мистецтво пізнання в свободі через творчість ідей, які противляться світовий даності і необхідності і проникають у позамежну сутність світу"1. Протиставляючи філософію науці, М.Бердяєв далі пише, що в науці є гірка нужда людини; в філософії - розкіш, надлишок духовних сил. Філософія не менш життєва, чим наука, але ця життєвість творчості пізнання, яке переходить межі даного, а не життєвість пристосування пізнання до даного для самозбереження в ньому... В філософії є щось святкове і для утилітаристів буднів настільки ж марне, як і в мистецтві.

Філософія вивчає універсальні, загальні зв'язки, проте, структурує свій об'єкт; тому традиційно в філософському знанні виділяються наступні напрямки або розділи:

Онтологія - вчення про буття;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія» автора Губар О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „3. Філософія як наука“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВІД АВТОРА

  • ВСТУП

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ - СФЕРА ЛЮДСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

  • 3. Філософія як наука
  • Розділ І. ОСНОВНІ ЕТАПИ ІСТОРІЇ ФІЛОСОФІЇ

  • Тема: ДАВНЯ ФІЛОСОФІЯ

  • І. ФІЛОСОФІЯ ДАВНЬОГО СХОДУ

  • 1.3. Філософія Давнього Китаю. Конфуціанство.

  • 2. АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ

  • 2.2. Основні особливості античної філософії

  • 2.3. Філософія Демокріта

  • 2.4. Філософія Платона

  • Тема: СЕРЕДНЬОВІЧНА ФІЛОСОФІЯ

  • 2. Онтологія середньовічної філософії

  • 3. Пізнання як одкровення

  • 4. Дискусія про універсалії: реалізм - номіналізм

  • 5. Християнська антропологія

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

  • 3. Буття і пізнання як промисел Бога

  • 4. Людина як мікрокосмос

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ І НОВОГО ЧАСУ

  • 2. Основні особливості європейської філософії XVII-XVIII століть

  • 3. Дилема емпіризму і раціоналізму у філософії Нового часу

  • 4. Механістична наукова картина світу

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ ПРОСВІТНИЦТВА ОСОБЛИВОСТІ ПРОСВІТНИЦТВА В УКРАЇНІ

  • 2. Особливості Просвітництва в Україні

  • 3. Григорій Сковорода - філософ просвітитель

  • Тема: ЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ XIX СТОЛІТТЯ

  • 2. Філософія марксизму

  • Тема: БОРОТЬБА СВІТОГЛЯДІВ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ФІЛОСОФІЇ ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ XX СТОЛІТТЯ

  • Розділ II. ОСНОВНІ ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ

  • Тема: ОНТОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ В ФІЛОСОФІЇ

  • 2. Особливості і форми існування об'єктивної сфери буття

  • Тема: ДІАЛЕКТИКА ЯК ТЕОРІЯ РОЗВИТКУ І МЕТОД ПІЗНАННЯ

  • Тема: ГНОСЕОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ У ФІЛОСОФІЇ

  • 2. Специфіка наукового пізнання

  • Тема ПРОБЛЕМА ЛЮДИНИ У ФІЛОСОФІЇ

  • Тема. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ: ОСНОВНІ МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ

  • 2. Основні методологічні підходи до аналізу суспільства

  • 3. Специфіка законів суспільного розвитку Діалектика необхідності і свободи

  • Тема ДЖЕРЕЛА І РУШІЙНІ СИЛИ ІСТОРІЇ

  • 3. Особистість як суб'єкт історії

  • Тема: СУСПІЛЬНИЙ ПРОГРЕС: ЗАКОНОМІРНОСТІ, ТЕНДЕНЦІЇ, ПРОТИРІЧЧЯ

  • 5. Філософія культурно-цивілізаційного циклизма

  • Тема СОЦІАЛЬНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ І ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи