Розділ «3. Філософія як наука»

В науці, як непереборний компонент, як прагматичний аспект самої наукової діяльності, коли в вирішенні наукових завдань беруть участь категорії і методи науки і філософії. А. Ейнштейн, наприклад, стверджував, що наука без теорії пізнання (наскільки це взагалі мислимо) стає примітивної і плутаною.

В конкретних науках, особливо у представників природничих і технічних наук час від часу виникає скептичне відношення до філософії, неприйняття чисто умоглядних міркувань, заперечення всякої діяльності, що не дає безпосередніх практичних результатів (відома суперечка "фізиків" і "ліриків"). Тут пригадується образ створений Ф.Беконом (англійський філософ XVI-XVII ст.), де він порівнює філософію зі шлунком: ... мов, якось різні частини тіла подумали і прийшли до висновку, що давно настав час припинити всякі справи із цим паразитом - шлунком; треба б його відключити від загального зв'язку - адже від нього користі мало: сидить і жере собі результати нашої праці. Вирішили і відключили. Пройшов час і всі частини організму стали втрачати свої функції (ноги перестали ходити, руки - обмацувати і діставати, очі - бачити, вуха - чути і т.п.). Тоді вони, бачачи, що справи погані, знову пішли на зв'язок і дружбу зі шлунком. Місце філософії в системі культури представлено в схемі 4.

Схема 4

Для чого людині потрібна філософія? Які блага вона йому дає і від яких зол звільняє? Філософія служить засобом самопізнання людини, орієнтації її у світі. Вона звільняє особистість від зовнішнього насильства, піднімаючи дух людський. Основу цієї визвольної діяльності філософії російський філософ В.Соловйов бачить в "... суттєвішій і корінній властивості людської душі, у силу якої вона не зупиняється ні в яких межах, не мириться ні з яким ззовні даним визначенням, так, що всі блага і блаженства на землі і на небі не мають для неї ніякої ціни, якщо вони не нею самою добуті, не становлять її власного внутрішнього надбання. Негативний процес свідомості є разом з тим і процес позитивний, і щоразу коли дух людський, розбиваючи якого-небудь старого кумира, говорить: Це не те, що я хочу, він уже цим самим дає деяке визначення того, чого хоче, свого щирого змісту.

Це двоїста сила і цей подвійний процес, руйнівний і творчий, становить сутність філософії, разом з тим становить і власну сутність самої людини, того, чим визначається її достоїнство і перевага перед основною природою, так що на питання: Що робить філософія? - ми маємо право відповісти: вона робить людину цілком людиною"1.

Ваш словник поповнюється наступними поняттями:

онтологія, гносеологія, логіка, метод, методологія, аксіологія, соціологія, етика, естетика, метафізика, діалектика, раціоналізм, ірраціоналізм.

І на закінчення вступної частини (древні її називали пропедевтика - тобто входження в систему понять якої-небудь галузі знання) перевірте себе в наступному диктанті - тесті. Вам пропонується 20 запитань. Ви пишете собі в зошит тільки номер запитання і коротку відповідь. Відслідковуйте час. Ви впоралися із завданням за 15 -20 хвилин? У Вас від 15 до 20 правильних відповідей? - Відмінний результат! Поїхали!

1. Філософія - це світогляд, наука або сфера духовної культури?

2. Головне питання будь-якого світогляду?

3. Три історичних типи світогляду?

4. У якому типі світогляду сутність світу і людини пояснюється за допомогою надприродних сил?

5. Який тип світогляду опирається на розум, а не на віру?

6. Що складає структуру світогляду?

7. Основне питання філософії - це питання про...?

8. Як називається філософський світогляд, який вважає первинним матеріальний початок буття?

9. Назвіть основні форми ідеалізму?

10. Як називається напрямок філософії, який заперечує пізнаванність світу?

11. Що таке метод?

12. Як називається вчення про методи пізнання?