Розділ «Тема ПРОБЛЕМА ЛЮДИНИ У ФІЛОСОФІЇ»

"... Живу одним днем. Пливу за течією долі. Що судилося, того не уникнути... У наш час кожен сам за себе. І всі живуть за законами вовчої зграї: виживає найсильніший... Можна зробити висновок: все, що тут написано, просто марення егоїста. Самокритично - але факт!"

"... Сенсом життя може бути досягнення гармонії, у першу чергу із самим собою, потім - з навколишнім світом".

"... Я представляю наше життя як якесь випробування з неба. Не хочеться вірити, що ти біологічна маса зі смертною душею. Я хочу прожити так, щоб після того, як я вмру, про мене не думали погано і залишилася пам'ять. Адже якщо людину пам'ятають після смерті, вона продовжує жити на Землі..."

"... Людина повинна розвиватися у всіх напрямках, прагнути до вершини людського "Я", повинна бути піддана усіляким випробуванням на міцність ... Сенс життя - ідеалізована модель, яка піддана випробуванням, повинна бути гнучкою; що вона трансформується для того, щоб жодної елементарної складової часточки не випало. І нескінченно при всіх цих якостях, людина йде нагору до щирого щастя, пізнанню істини, пізнанню себе і спорудженню свого "Я"."

"... Сенс життя складається в мені. Я - це яскраве трактування сенсу життя."

"... Сенс життя - в удосконаленні самого себе з надією тим самим змінити світ на краще. Чи є що-небудь вище, ніж втілити себе, свої думки в щось?"

"... Тепер я вже великий і сиджу, пишу цей твір в другий раз, уже приблизно знаю мій подальший сенс життя, куди входить наступне:

а) успішне закінчення інституту і отримання диплома; б) влаштування на вигідну для мене роботу; в) створення благополучної сім'ї (дати своїм дітям пристойне майбутнє); г) забезпечення себе в старості, щоб потім, сидячи біля каміна, укутавшись пледом і обпершись рукою на свого вірного фокстер'єра, ще раз помізкувати про сенс мого життя: "А щоб я ще міг зробити в своєму житті корисного для себе або для суспільства в якому я живу?"

"... Сенс життя полягає в теперішній і сильній любові... Бог дав людині право на щастя - дарунок любові, який люди отримали безоплатно і життя без любові не має сенсу. Любов повинна виявитися у всіх її кращих формах - любов до Бога, до природи, до людей, до світу, в якому живе людина..."

"... В чому сенс життя? Однозначно відповісти не можна, але я все-таки спробую. - Жити!!! Нам природою дана така честь, як жити на цій чудовій планеті, з такими прекрасними людьми, створити що-небудь на благо суспільства, самоствердитися - довести, що ти "не ликом шитий", показати, чому ти навчився, що зрозумів, і що можеш залишити дітям, онукам, нащадкам,...людям, тебе оточуючим."

"... Людина повинна знайти ланку, яка зв'язує шлях до істини із самою істиною... І ця ланка перебуває в нас самих. Більше того, я майже впевнена, що це тут, на поверхні; але в натурі людини закладено не бачити того, що поруч, вона завжди прагне до більш складного, вважаючи, що тільки в складному може знайти необхідне. Ми прагнемо до нових знань, ми шукаємо відповідь у сьогоденні, зариваємося в минуле, заглядаємо в майбутнє. Але відмітимо, що найбільш близько підходять до відповіді ті, хто шукає, насамперед, у собі..."

Доля розчинилася в житті

І в цей хмільний напій

Додамо ясність думки,

Змішали зі спокоєм снів,

Потім поклали отрути

З болю, страждань, катувань

Небагато земного щастя

І, нарешті, любов.

Розлили його по кубках,