Розділ «Тема: ДІАЛЕКТИКА ЯК ТЕОРІЯ РОЗВИТКУ І МЕТОД ПІЗНАННЯ»

v жорстко детерміновані (динамічні) - імовірнісні, кореляційні (статистичні);

v прямі - зворотні;

v зв'язки функціонування, розвитку або керування;

v зв'язки, що забезпечують перехід речовини, енергії або інформації.

Конкретним проявом принципу загального зв'язку є системний підхід. Методологічна специфіка системного підходу визначається тим, що він орієнтує дослідження на розкриття цілісності об'єкта, на виявлення різноманітних типів зв'язків складного об'єкта і зведення їх в єдину теоретичну картину (систематична модель об'єкта). Методологічна ефективність системного підходу пояснюється наступними причинами.

По-перше, він дозволяє вивчати складні об'єкти, поширювати межі пізнаної реальності (наприклад, поняття біосфери і ноосфери в концепції В.І.Вернадського, поняття біогеоценозу в сучасній екології, оптимальний підхід у керуванні і т.п.).

По-друге, він орієнтує на вивчення цілісності об'єкта не тільки шляхом фіксації безлічі різноманітних різнотипних зв'язків, а і через уявлення всіх зв'язків, як логічно однорідних, що допускають порівняння та зіставлення. У цьому процесі важливо вірно вибрати критерії розподілу та "одиницю" аналізу (наприклад, товар в економічному вченні Маркса, тип взаємодії в загальній теорії поля, біогеоценоз в екології).

По-третє, для складних об'єктів можливо декілька розподілів за різними критеріями і підставами (в об'єкті виділяють декілька підсистем і простежують зв'язки між ними).

III. Принцип протиріччя орієнтує нас при збагненні сутності об'єкта проаналізувати його основні протиріччя. Із усього різноманіття зв'язків виділяються основні суперечливі зв'язки, тому що вони з погляду діалектики є джерелом розвитку об'єкта. Протиріччя - це взаємодія протилежних, взаємо-виключних сторін і тенденцій в об'єкті, які разом з тим перебувають у внутрішній єдності і взаємопроникненні, виступаючи джерелом саморозвитку буття. Протиріччя - це одночасно і єдність, і боротьба протилежностей. Протилежність визначається як істотне розходження (тобто не будь-які різні сторони, частини об'єкта можуть бути протилежностями, а лише ті, які представляють розходження в рамках однієї сутності). Наприклад, між мною (як людиною) і Місяцем є розходження, але немає протилежності; а між Землею і Місяцем є - є, тому, що вони є елементами Сонячної системи. Для того щоб застосувати принцип протиріччя в пізнанні об'єкта, необхідно:

ü серед безлічі елементів в об'єкті знайти суттєві розходження - протилежності;

ü вивчити механізм взаємодії протилежностей;

ü визначити стадію розвитку протиріччя (стадії протиріччя):

1. виникнення;

2. становлення і зрілість;

3. розв'язання; на третій стадії боротьба протилежностей переважає над єдністю, наступає період загострення протиріччя, що може закінчитися або переходом системи знову в рівноважний стан, або переходом її в нову якість, або загибеллю.

Основні принципи діалектичного методу становлять фундамент діалектичної логіки. Діалектична логіка вивчає принципи і закономірності творчого мислення. На відміну від формальної логіки, де діє принцип виключеного третього (А або не-А), що забороняє протиріччя в мисленні, у діалектичній логіці протиріччя є джерелом істинного знання. Бачити протиріччя, мислити протилежності в їх єдності, пам'ятати, що є в будь-якого явища і "зворотний бік медалі" важливо не тільки в науковому пізнанні, але і у повсякденній практиці. От як про це пише О.Ф.Лосєв: "Я вважаю, що займатися діалектикою і не робити з неї ніяких життєвих висновків - це порожня справа і дармоїдство Якщо ти працюєш як підлеглий, увесь час пам'ятай, що ти служиш не своєму начальникові, а загальнолюдській свободи; і в такому випадку ти вже не зможеш бути ні підлабузником, ні підлизою, ні підлесником... Якщо ти начальник, то і отут не зле пам'ятати про твоє велике призначення служити діалектиці відносного та абсолютного в досягненні загальнолюдської свободі; у такому випадку діалектика не дозволить тобі бути ні хамом, ні держимордою, ні світовим владикою, ні рвачем, ні Наполеоном. Діалектика свободи є кінцева запорука нашої і особистої, і суспільної шляхетності1".

3. Система діалектики

Основні елементи теорії діалектики (принципи, закони, категорії) організуються в цілісну систему по різним принципам і критеріям. У системі Гегеля принципом організації є тріада (теза - антитеза - синтез); у Маркса ведучим виступає принцип сходження від абстрактного до теоретично-конкретного. Ми спробуємо об'єднати основні елементи діалектики навколо центральної ланки: принципу протиріччя або закону єдності і боротьби протилежностей. Цей закон можна з повним правом помістити в центрі системи, тому що всякий розвиток є виникнення протиріч, їхній дозвіл і в той же час виникнення нових протиріч; до того ж зміст цього закону відповідає на найважливіше світоглядне питання про джерело розвитку. "Коротенько діалектику можна визначити, - писав В.І.Ленін, - як вчення про єдність протилежностей. Цим буде схоплене ядро діалектики"1.

Всі основні закони і категорії діалектики можна представити як універсальні протиріччя (дивись схему 18).

Тут я Вам раджу систему діалектики представити іншим jj? способом. У вигляді наступної таблиці у своєму зошиті, що і і Ви зможете заповнити, вивчаючи характеристику кожного з елементів системи діалектики. Для цього вам потрібно ще раз звернутися до попереднього параграфа: "Принципи діалектичного методу".