Розділ «Тема: БОРОТЬБА СВІТОГЛЯДІВ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ФІЛОСОФІЇ ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ»

І французи короля свого забили, панів прогнали, а самі почали різатися і дорізались до того, що пішли у гіршую неволю.

Бо на їх господь хотів показать усім язикам, що нема свободи без Христової віри.

І с той пори племена романське і немецьке турбуються, і королів і панство вернули, і про свободу кричать, і немає в їх свободи, бо немає свободи без віри.

А племено слов"янське то наименьший брат у сімьї Яфето-вій.

Трапляється, що менший брат любить дуже отця, однако получає долю меншу проти старших братів, а потім, як брати старші своє потратять, а меньший збереже своє, то і старших виручає".

Костомаров М. І. Закон Божий (Книга буття українського народу).

Завдання 4.

"Отже, взагалі природа має логіку, як і дух має її, і саме в явищах природи відкривається розум математичний: Бог створив її мірою, числом і вагою. Із цієї певної сторони вона і досліджується природничими науками. Але щоб зрозуміти світ явищ у його повноті і його найглибшій істині, ви повинні взяти ще в розрахунок розум самопізнаний, який відкривається вже не в матерії, а в дусі. Удаваним пробілам і перервам в розвитку явищ природи він протиставляє початок безперервності розвитку, і тільки від цього ми можемо підкорити зовнішні явища законам математичним. Неспокійний і нестримний потік явищ він затримує і стуляє небаченими поняттями субстанції, речі, причини, основи і т.п.".

Юркевич П.Д. З науки про людський дух.

Завдання 5.

"Чудово сходяться при питанні про єдність людського організму природознавство і філософія в їх сучасному положенні. Фізіологія і хімія розкладають цю єдність на безліч матеріальних частин, які у своїх рухах підпорядковані загальним фізичним, а не окремим органічним законам. Отже, єдність людського організму є для них феномен, є щось що з'являється, щось удаване. Але звідки відбувається цей феномен. Чому численність представляється нам як спільність? Чому краплі дощу представляються нам як веселка, а не як краплі дощу? Чому матеріальні частки, які не мають між собою внутрішньої єдності і які сполучаються по загальним фізичним законам, представляються нам як єдність, як цілісність, як один у собі закінчений образ? На ці питання відповідає філософія, і притім з математичною вірогідністю: це походить від властивостей глядача, від властивостей душі, яка перекладає кожне явище на свою мову і накладає на нього синтетичні форми. Властиві її поглядам і розумінню".

Юркевич П.Д. 3 науки про людський дух.

Завдання 6.

"Якби природа не навчила б людину членороздільному звуку, то сама вона ніколи б не відкрила, у яке положення варто привести членороздільні органи, за допомогою яких нервів і як збудити голос, щоб отримати цей звук. Довільне і свідоме вживання слова необхідно припускає мимовільне і несвідоме. Свідомість наша не йде далі спостереження над способом, яким ми вимовляємо звук, до якого ми при цьому ставимося старанно, як до готового і незалежного від нас факту. На відомому щаблі розвитку залежить, очевидно, від нашої сваволі, чи вимовити звук чи ні; але, коли ми вимовляємо, у свідомості нашій є тільки наша мета, тобто образ необхідного звуку і пов'язаний з ним неясний спогад про той стан загального почуття, який супроводжував рух органів, потрібний для здійснення цієї мети. Участь сваволі видно тут тільки в зміні мети, зміна ж пружин, які ведуть до її виконання, відбуваються самі собою і залишаються поза свідомістю". Потебня А.А. Слово і міф.

Завдання 7.

"Той хто пізнає з давніх часів хотів розгадати загадку буття, проникнути в таємницю найреальнішої дійсності, а на вершині філософської думки ціль, яка пізнає, виявилася скасованою. Пізнання перестало бути шлюбом, у того хто пізнає відняли наречену. Критерій істини стали шукати усередині самого суб'єкта, який пізнає, в його відносинах до себе, а не до буття. Пізнання в сучасних гносеологів перетворилося в паразита, який веде самодостатнє існування...

Хвороба сучасної філософії - хвороба харчування. Загублені джерела харчування, і тому філософська думка стала худосочною, тому неспроможна вона з'єднатися з таємницею буття, з віковою метою своїх прагнень. Філософська думка не може харчуватися із себе, тобто не може бути відверненою, самодостатньою. Не може вона харчуватися і однією наукою".

Бердяев Н.А. Філософія волі.

Поповніть свій словник:

Екзистенціальність, ірраціоналізм, філософія серця, слов'янофільство, українофільство, суспільний прогрес, западники, ноосфера