Розділ «2. Особливості Просвітництва в Україні»

У Західній Європі розвивалися обидва ці напрямки; в Україні ж - переважно етико - гуманістичне. Звернення до внутрішнього світу людини (до його істинного буття), до духовності, самосвідомості особистості, орієнтації її у світі духовних цінностей - от головне завдання виховання, освіти людини і філософії, як одного із засобів освіти. Особливий, невичерпний інтерес до моральних проблем, а також ірраціоналізм - загальні і головні риси вітчизняної філософії (ми бачили, як вони проявлялися в філософії Київської Русі, в філософії Просвітництва, пізніше переконаємося в їх особливому прояві в духовній культурі XIX і XX століть).

Українська освіта, незважаючи на відзначені особливості, відмінні риси, по ідейному змісту ближче до західноєвропейської поширенням ідей гуманізму, ствердженням ідеалу соціально-активної, освіченої особистості, пріоритетом духовних способів перетворення суспільства, перетворенням ідей просвіченої монархії, прагненням до кращого майбутнього, до блага, щастя всіх людей.

Для порівняння західноєвропейської і вітчизняної освіти проаналізуйте фрагменти текстів:

Варіант 1.

(1). Григорій Сковорода

"Сіе-то есть быть щастливым - (узнать), найтить самаго себе. Лицемеры (говорится к нам), лицо небесное подлинно хорошо вы разбирать научились, а для чего не примечаете знаков, чтоб вам как по следу, добираться до имеющей ощасливить вас, истины? Все вы имеете, кроме что вас же самых найти не знаете и умеете, и не хащете. И подлинно удивления достойно, что человек за 30 лет живет, а приметить не мог, что для него лучше всего и когда с ним наилучшее делается. Видно, что он редко бывает дома..."

Сковорода Г.С. Разговор пяти путников об истинном щастіи в жизни // Антология мировой философии. - К., 1991. -Т.1.-Ч.2.-С.234-236.

(2). Вольтер

"Неведом человек себе же самому

Кто я, куда иду, какой удел приму?

Рой жалких атомов над этой грудой праха,

У жребия в плену, на поводу у страха, -

Но зрячих атомов, чьи очи мысль зовет

Измерить пустоту безвестную высот;

Мы к бесконечному стремим свои желанья,

Не чая на земле вкусит самопознанья".

Вольтер. Поэма о гибели Лиссабона // Вольтер. Поэмы. Философские повести. Памфлеты. - К.: Политиздат Украины, 1989. С.232.

Варіант 2.

(1) И. П. Пнин "О человек! Что в мире зрю? Снискавши мудрость сам собою Через труды и опытность свою Прошел препятствий ты пучину, Улучшил ты свою судьбину, Природной бедности помог, Суровость превратил в доброту, Вливал в сердца любовь, щедроту. Ты на земле, что в небе бог!"

Пнин И. П. Человек // Русские просветители. Собр. Произв. В 2-х т. - М., 1966. - Т.1. - С.237.