РОЗДІЛ 6. МОРАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Етика. Естетика

Разом з тим, моральна необхідність є одним з аспектів соціальної необхідності взагалі, оскільки в цілому поведінка людей детермінована умовами їх суспільного буття. Проте суспільно-історична необхідність специфічно виявляється в моралі у вигляді особливих вимог до поведінки.

Таким чином, моральну необхідність можна розуміти і вузько, і широко. У вузькому сенсі моральна необхідність є формою залежності вчинків людей від прийнятих у певному суспільстві вимог до поведінки, що виступають переважно у вигляді моральних норм. Але оскільки моральні вимоги відображають соціальну необхідність, то моральну необхідність можна визначити і більш широко - як необхідність узгодження вчинків індивідів з цілями суспільства, колективу і т.д. Моральна необхідність є специфічним виразом певної соціальної потреби - потреби у збереженні і прогресивному розвитку суспільного організму. Ця потреба проявляється у різних конкретних, історично обумовлених формах. Разом з нею змінюється моральна необхідність, виступаючи у множині співіснуючих і змінюючих одна одну моральних вимог. Але за всіх умов потреба соціального цілого визначає набір тих належних форм поведінки, який покладає межі свободи індивідів чи конкретних колективів. Таким чином, моральна необхідність, виступаючи безпосередньо у формі тієї чи іншої системи вимог до поведінки, опосередковано, через цю систему виражає соціальну необхідність.

В історії філософії і теології моральна свобода виступала під різними найменуваннями. У всіх їх можна виокремити спільне: моральна свобода - це свобода вибору між добром і злом.

Моральна свобода - панування над поведінкою, яке досягається при допомозі засвоєння особистістю моральної необхідності.

Моральна свобода передбачає як свою необхідну умову об'єктивну можливість вибору форми поведінки. Якщо така можливість відсутня, то акт поведінки виявляється однозначно детермінованим зовнішньою необхідністю дії, але не вчинком, що підлягає моральній оцінці.

Ще однією умовою є суб'єктивна здатність діючого індивіда до вибору форми поведінки. Це самосвідомість особистості, здатність людини зробити свідомий вибір правильної, оптимальної у даній ситуації форми поведінки і мотивувати його. Моральна відповідальність за поведінку не покладається, наприклад, на малят, недоумкуватих, оскільки їх свідомість ще не знаходиться (чи вже не знаходиться) у стані, здатному правильно орієнтувати поведінку, контролювати вчинки при допомозі розуму. Вони не є морально відповідальними особами, тому не несуть моральної відповідальності за свої дії, є морально невинними істотами. Але ця невинність не має ніякого відношення до моральності, не може вважатися заслугою, оскільки не пройшла випробування життям.

Для більшості морально відповідальних за свої вчинки людей, здатність (чи нездатність) обирати оптимальну форму поведінки передбачає знання чи незнання моральної необхідності, тобто залежить від міри обізнаності про обставини справи і про ті вимоги до поведінки, котрі прийняті в даній спільноті людей і зафіксовані у колективній свідомості у вигляді моральних норм. Соціальний аспект значущості морально належної поведінки засвідчує важливість і необхідність морального виховання і хоча б елементарної моральної просвіти для всіх людей, особливо для підростаючого покоління, оскільки тип моральної свідомості і поведінки людини формується в основному в дитинстві і юності. Тому важливим і достатньо гострим є питання необхідності морального виховання й окультурення підлітків і молоді в сучасних закладах освіти, громадських організаціях і спільнотах, рухах і об'єднаннях.

Звичайно, знання вимог бажаної, обов'язкової чи хоча б допустимої поведінки необхідне. Але його недостатньо для справді вільної поведінки. Ще древні помітили: люди розуміють, що таке добро, а вчиняють погано. Тому, повинні бути окреслені додаткові умови і ознаки моральної свободи крім об'єктивної можливості і суб'єктивної здатності вибору вчинків.

Людина завжди має певний запас знань, відомостей про бажане, обов'язкове, заборонене у поведінці і має фізичну, інтелектуальну, вольову здатність обирати вчинки у відповідності з цими знаннями. Тому для людини питання про можливості і спроможність вибору поведінки трансформується у власне моральну проблему свободи вибору як акту добровільно і свідомо спрямованої волі.

Ще одна важлива ознака - психологічна. Людина може знати моральні вимоги, мати про них правильне уявлення, свідомо і добровільно наслідувати їх у своїй поведінці і при всьому цьому суб'єктивно, психологічно не відчувати себе вільною, не відчувати внутрішнього задоволення від своєї об'єктивно правильної поведінки.

Рівень свободи залежить, таким чином, і від міри інтеріоризації (засвоєння) моральної необхідності індивідом, що досягається в процесі його соціалізації, коли моральну необхідність людина відчуває, сприймає як необхідність своєї власної свідомості. Як доводять педагоги і спеціалісти дитячої психології, процес засвоєння моральної необхідності відбувається на ранніх етапах індивідуального розвитку особистості, в дитячому і підлітковому віці. Фахівці-педагоги розрізняють у цьому процесі наступні його аспекти і рівні: 1) знання і розуміння моральних норм (пізнавальний аспект); 2)визнання норм, усвідомлення необхідності слідувати їм у повсякденній поведінці (аспект і рівень особистої установки); 3)бажання наслідувати (мотиваційний аспект); 4)здатність слідувати моральним вимогам до поведінки (аспект виконання). У зв'язку з першими трьома моментами в процесі засвоєння моральних вимог перед педагогом стоїть завдання регуляції мотивів діяльності вихованців, у зв'язку з четвертим - регуляції виконання вимог.

Отже, моральна свобода - складний комплекс об'єктивних і суб'єктивних умов людської поведінки, що результує в собі діяльність розуму, волі, почуттів у певних, не залежних від індивіда, об'єктивно установлених соціоморальною необхідністю межах поведінки.

Акцент на об'єктивному боці моральної свободи вказує на свідомий вибір форми поведінки, відповідної адекватно зрозумілій моральній необхідності. Увага до суб'єктивного боку моральної свободи засвідчує готовність особистості свідомо і добровільно прийняти моральну необхідність як необхідність своєї власної свідомості, як органічно притаманну індивідуальній свідомості потребу вчиняти завжди у відповідності з нормами моралі. Тому в цілому моральна свобода є єдністю об'єктивної соціально-моральної необхідності і суб'єктивної схильності особистості слідувати цій необхідності у повсякденній поведінці.


6.6. Свобода і моральна відповідальність за поведінку


Здавна у людській культурі помічена наявність взаємозв'язку у людській поведінці моральної свободи і відповідальності. Від правильного її вирішення залежить у певній мірі кінцева мета всіх етичних досліджень морального аспекту поведінки - практична - сприяти формуванню людини, що усвідомлює відповідальність за свою поведінку і вчиняє у відповідності з цим.

Дійсно, саме через поняття відповідальності теорія моралі отримує безпосередній вихід у практику суспільного життя.

Моральна відповідальність має широкі горизонти аналізу - відповідальність як сукупність об'єктивних вимог, що пред'являються суспільством до окремих своїх членів, колективів у вигляді моральних принципів, норм, що відображають суспільну необхідність. Вона може бути представлена і через суб'єктивний, психологічний зміст - відповідальність як своєрідний стан свідомості (у формі свідомості і почуття відповідальності, обов'язку, совісті і т.д. )

Багато аспектів проблеми відповідальності розробляються різними гуманітарними науками. Етика виділяє специфічно-ліоральний аспект відповідальності у її власне моральному змісті - відповідальність за поведінку з точки зору її відповідності (чи невідповідності) визнаним у даному суспільстві моральним цінностям.

Наростаючі темпи науково-технічного прогресу другої половини XX ст. сприяли актуалізації і переосмисленню відповідальності та її місця і ролі у житті як окремої людини, суспільства, так і всього людства. Одним із найпомітніших досліджень, що стимулювали наростання цієї переоцінки стала робота "Принцип відповідальності" відомого німецько-американського філософа Г. Ионаса, який не тільки реабілітує практичну філософію, але й створює нову етику, що відповідає духу сучасної епохи. Однією з основних характеристик сучасного буття людства Г. Ионас оголошує наявність відповідальності уже в самому визначенні людини, яка на зараз здобуває глобальних масштабів. "Автентично людська позиція полягає в тім, щоб визнавати за природою її власну гідність, яка протистоїть сваволі нашої могутності. Породжені нею, ми маємо обов'язок щодо усієї сукупності споріднених з нами створінь природи, і обов'язок щодо нашого власного буття є тільки найвищою вершиною серед усіх інших обов'язків"1. Відповідальність, обов'язок - це першочергові вимоги, які постали перед людиною як діяльною істотою. І тільки від відповідального характеру цієї діяльності залежить подальша доля людства.

Моральна відповідальність постає сферою, у якій поєднуються і моральна оцінка вчинків, і лінії поведінки, і відповідальність за вибір мотивів і форми дії, цілей і засобів її досягнення і тд.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Етика. Естетика» автора Невідомо на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДІЛ 6. МОРАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ“ на сторінці 4. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи