РОЗДІЛ 4. Загальні аспекти організації контрольно-ревізійної роботи на підприємстві

Внутрішньогосподарський контроль

Розрізняють такі види юридичної відповідальності: кримінальна, адміністративна, дисциплінарна та матеріальна.

Термін "матеріальна відповідальність" виник в Єгипті поряд з зародженням матеріального обліку та інвентаризацією (3400 - 3200 рр. до н.е.). У греків (VII - VI ст. до н.е.) були цікаві погляди на облік матеріальної відповідальності. Вони розглядали злодійство, крадіжку тільки як матеріальну шкоду. Було створено умови, коли державі вигідні нестачі в матеріально-відповідальних осіб. Найменшу нестачу покривала із застави майна матеріально-відповідальна особа чи її поручитель. Якщо нестачу кваліфікували як розтрату, то вилучення проводили в десятикратному розмірі.

На посаду з матеріальною відповідальністю призначали багатих людей, здатних внести велику заставу чи представити впливових поручителів. Інвентаризація була тільки засобом перевірки звіту матеріально-відповідальної особи за визначений господарський період. Ініціатива інвентаризації виходила від матеріально-відповідальної особи, яка повинна була подбати про докази достовірності її результатів.

Завданням адміністрації підприємства є створення належних умов для забезпечення повного збереження довіреного працівникам майна.

У свою чергу, працівники зобов'язані відповідально й дбайливо ставитись до майна підприємства й вживати запобіжних заходів щодо можливого збитку. Зобов'язання працівника відшкодувати в установленому законом порядку та розмірах прямий дійсний матеріальний збиток, спричинений з його вини підприємству з яким останній знаходиться в трудових відносинах, називається матеріальною відповідальністю посадової особи.

Матеріальна відповідальність - це один з видів юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку працівників відшкодовувати в установленому законом порядку майнові збитки, заподіяні з вини працівника, який працює на цьому підприємстві.

Матеріальна відповідальність - це добровільне чи примусове відшкодування стороною трудового договору шкоди за збиток, завданий іншій стороні майновим або (і) немайновим, протиправним, винним невиконанням або неналежним виконанням своїх трудових обов'язків внаслідок дії чи бездіяльності, в порядку і розмірі, визначеному законодавством

Суб'єктом матеріальної відповідальності може бути тільки працівник, який знаходиться у трудових відносинах з підприємством, якому заподіяна шкода.

При покладанні матеріальної відповідальності права та законні інтереси працівників гарантуються шляхом установлення відповідальності тільки за прямий дійсний збиток, тільки в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, що такий збиток заподіяно підприємству протиправними діями (бездіяльністю) працівника. За наявності таких підстав і умов матеріальну відповідальність може бути покладено незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності.

Перелік підстав для притягнення працівника до матеріальної відповідальності зображено на рис. 4.6.

Матеріальна відповідальність, передбачена трудовим законодавством, як правило, носить обмежений характер і виражається у певній частині заробітку працівника й не перевищує повного розміру заподіяного збитку.

Відповідно до ст. 133 КЗпП обмежену матеріальну відповідальність несуть:

1) працівники - за псування або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), у тому числі при їх виготовленні, - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. У такому ж розмірі працівники несуть матеріальну відповідальність за псування або знищення через недбалість інструментів, виданих підприємством, установою організацією працівнику в користування;

2) керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів та їх заступники - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду заподіяно зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою обліку та зберігання матеріальних чи грошових цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям, випуску недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню й псуванню матеріальних чи грошових цінностей.

Поряд з обмеженою можна виділити повну та підвищену відповідальність, які настають тільки у випадках визначених законодавством. Стаття 134 КЗпП передбачає, що працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації у таких випадках (Рис. 4.7.):

Загальні правила щодо відповідальності за завдану матеріальну шкоду прописано в ч.1 ст.1166 ЦКУ. А саме: якщо її завдано неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, то відшкодовує її в повному обсязі винуватець.

Повна матеріальна відповідальність визначається наявністю договірних відносин між підприємством та посадовими особами, яким ввірені матеріальні цінності.

Договори про повну матеріальну відповідальність можна укладати з особами, які досягли 18-річного віку, що займають посади або виконують роботи, безпосередньо пов'язані зі збереженням, обробкою, продажем

Перелік підстав для притягнення працівника до матеріальної відповідальності

Рис. 4.6. Перелік підстав для притягнення працівника до матеріальної відповідальності

(відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Укладання договору слід здійснити у двох примірниках, один з яких зберігатиметься в адміністрації підприємства, а другий - у працівника.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішньогосподарський контроль» автора Гуцаленко Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДІЛ 4. Загальні аспекти організації контрольно-ревізійної роботи на підприємстві“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Частина І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКОГО КОНТРОЛЮ

  • РОЗДІЛ 2. Предмет та метод внутрішньогосподарського контролю

  • РОЗДІЛ 3. Суб'єкти внутрішньогосподарського контролю та їх функції

  • РОЗДІЛ 4. Загальні аспекти організації контрольно-ревізійної роботи на підприємстві
  • РОЗДІЛ 5. Проведення контрольно-ревізійної роботи на підприємстві

  • 5.2. Висновки та пропозиції ревізорів

  • 5.3. Прийняття рішень за результатами ревізій і перевірок

  • 5.4. Організація перевірки виконання прийнятих рішень за результатами контролю

  • Частина ІІ. МЕТОДИКА ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКОГО КОНТРОЛЮ ДІЯЛЬНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

  • РОЗДІЛ 7. Організація контролю грошових коштів і фінансових інвестицій

  • РОЗДІЛ 8. Організація контролю дебіторської заборгованості та зобов'язань

  • РОЗДІЛ 9. Організація контролю основних засобів, довгострокових біологічних та нематеріальних активів

  • РОЗДІЛ 10. Організація контролю матеріальних запасів і поточних біологічних активів тваринництва

  • РОЗДІЛ 11. Організація та методика контролю виробництва і виходу продукції

  • РОЗДІЛ 12. Організація та методика контролю доходів і витрат діяльності та фінансових результатів

  • РОЗДІЛ 13. Організація контролю бухгалтерського обліку, звітності та фінансового стану підприємств

  • Перелік літературних джерел

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи