Екологічний потенціал

Екосистемологія

Кожна конкретна природна екосистема характеризується певними функціональними можливостями (продукційним, трансформаційними, захисними тощо), які, гак само, як й структурні риси, на стадії клімаксу є для неї симптоматичними, відносно постійними, тобто змінюються відповідно до кінетики екзогенних чинників.

У зв'язку з глобалізацією виробничої діяльності людини на планеті практично нема земних чи водних ділянок, де антропогенний вплив не залишив би свого відбитку (Рамад, 1981). Глобальних масштабів досягли наслідки обезліссення, ерозії ґрунтів, опустелення, забруднення атмосфери, ґрунтів і гідросфери. Великі площі лісів, степів і тундр трансформовані у рільні землі, луки, сади, низькопродуктивні пустища, зайняті міськими й промисловими забудовами, шляхами сполучення, сміттєзвалищами, відвалами тощо. Складні за будовою, багатовидові, різновікові лісові екосистеми замінені простими, одновіковими монокультурами. Сільськогосподарська монокультура призводить до глибокої ґрунтовтоми й деградації ґрунтової біоти (Розанов А., Розанов Б., 1990; Миркин та ін., 1991; Голубець, 19976).

Однією з невідкладних проблем постає забезпечення населення продуктами харчування, нормальними умовами існування. Перед наукою продовжує існувати проблема оцінки біопродукційної спроможності біосфери та її конкретних екосистем, пошуку шляхів підвищення корисних функцій останніх, ренатуралізації девастованих територій і повернення у природне русло біогеохімічного процесу. Великої ваги набирає опрацювання методів визначення масштабів антропогенних втрат біогеохімічних потенцій природних екосистем і способів їх підвищення в похідних і штучно створених екосистемах.

Протягом десятиліть натрапляємо на друковані праці, в котрих зроблені спроби оцінити потенціали тих чи інших біотичних систем. Ще в 1928 р. Р.Н.Чепмен запропонував термін “біотичний потенціал для означення “вродженої властивості організму розмножуватися й виживати, тобто збільшувати чисельність (Одум, 1986, с.27). В.В.Бутровський зі співавторами (1984) вживав поняття “біосферний потенціал лісу, який на підставі уявлень С.С.Шварца (1976) про “хороший біогеоценоз" (тобто такий, що характеризується великою біомасою всіх ланок трофічного ланцюга, високою продуктивністю, стійкістю і стабільністю структури, великою швидкістю обміну речовини та енергії та високою “резервною активністю, яка забезпечує здатність швидко перебудову співавтором розділу с О.Г. Марпекевич.

Природний потенціал згадані автори пропонували для “оцінки здатності певної території відтворювати й підтримувати життя, дія розробки числової характеристики, яка виражає цю здатність, - якщо дія розрахунку відповідної величини використовувати кількісні вирази істотних біотичних показників і порівняння проводити з найпотужнішими в цьому відношенні ландшафтами, котрі треба вважати еталонними (с. 206-207).

Використавши також основні положення С.С.Шварка про “хороший біогеоценоз" і проаналізувавши вісім його ознак, О.А.Лук'янов (1990) дійшов висновку, що “оскільки вони відображають усі основні властивості екосистеми, то на їх основі спочатку можна побудувати функції, які відображають окремі властивості конкретних функціональних блоків, їх окремий екологічний потенціал, а потім ряд функцій, які відображають загальний стан екосистеми, її загальний скологічний потенціал (с.67). На жаль автор не наводить ні визначення цього потенціалу, ні не дае прикладу його розрахунку.

В Енциклопедичному созологічному словнику ПАН (Encyklopedyezny.., 1993) фігурує гри поняття потенціалу: 1) біотичний потенціал - здатність популяцій, видів, організмів до виживання, визначеного за показником співвідношення народжуваності та смертності; 2) скологічний потенціал - як потенціал середовища і 3) потенціал середовища - як властивість, придатна дія господарської о використання. А.М.Кістовський (Kistowski, 1996), спираючись на методи східнонімецьких учених 60-х років нашою сторіччя щодо визначення часткових потенціалів ландшафту (Neef, 1966), а також досвід польських учених з цьго питання, визначає ландшафтний потенціал як "усі засоби і вартості ландшафту його матеріальні та естетичні риси), що відображають його здатність задовольняти людські потреби (фізичні та психічні) тепер і в майбутньому, а також підтримують що здатність унаслідок дії в ландшафті механізмів саморегуляції та стійкості (с.367). Для потреб обґрунтування засад територіальної о розвитку народною господарства він запропонував такі і рупії часткових потенціалів ландшафту:

А. потенціали ресурсно-ужиткові:

основні: І) біотичної продуктивності, 2) рекреаційний, 3) придатності дія забудови, 4) сировинний;

допоміжні 5) забезпечення водою, 6) атмосферний;

Б. Потенціали, які забезпечують природну зрівноваженість ландшафту:

7) саморегуляційно - витривалісний

Наводяться приклади використання методів оцінки ландшафтного потенціалу в екофізіографічному плануванні.

С.Н.Чуков (1996) веде мову про екологічний потенціал органічної речовини ґрунту - йог о найважливішої складової частини, яка виконує низку екологічно важливих функції, із сукупності котрих складається його екологічний потенціал. Він наголошує на тому, що “розробка методики його кількісної оцінки може мати вагоме значення дія фундаментальної оцінки ролі нього важливого компонента ґрунту у функціонуванні та стійкості екосистем, а також нормування навантажень у конкретних екосистемах (с.55). Натомість Л.К.Зятькова га А.В.Чернова (1998) запропонували методику визначення геодинамічних, ландшафтних і соціально-економічних особливостей території (на прикладі Новосибірської області) дія виготовлення картосхем екологічної о потенціалу середовища. За її допомогою вдається встановиш коефіцієнти геодинамічного, ландшафтного та соціально-економічною потенціалів кожної ділянки графічно розчленованої території, зачепленої антропотехногенним впливом, встановити узагальнений екологічно потенціал її середовища, відобразити його на карті іі визначиш території з різними ступенями втрати цього потенціалу.

Поняття “потенціал широко використовується в економіці, військові! справі, фізичній і сої рафії та ш. Для прикладу, економічний потенціал означає економічні можливості держави, що можуть бути використані для забезпечення матеріальних потреб; військовий - сукупність економічних, морально-політичних і військових можливостей країни, що можуть бути використані під час воєнної діяльності. Під ландшафтним потенціалом П.Г.ІІІіпненко (1493) розуміє фізичний стан і речовинно-енергетичну забезпеченість і географічних ландшафтів, які визначають їхню здатність виконувати природоохоронні та соціально-економічні функції і задовольняю суспільні погреби через різні вили природокористування. У межах загального або територіального ландшафтного потенціалу він виділяє часткові ландшафті потенціальні: земельно-ресурсний, мінерально-ресурсний,водогістно- тепловий і водний біотичний (здатність географічного ландшафту продукувати і відтворювати органічну речовину, постійно відновлювати цю властивість,використовуючи біотичний кругообіг)будівельний, рекреаційний, самоочищення, біотичної регенерації,естетичний, саморегуляційний тощо.

Декілька визначень термінів різних потенціалів знаходимо в словниках М.Ф.Реймерса. О.В Яблокова (І982) та І.І.Дедю (1984). Зокрема. біотичний потенціал вони визначають як спадково зумовлений ступінь.

Спротиву виду несприятливим факторам середовища (включаючи й потенціал виживання). Природний потенціал - це здатність природних систем (геосистем, екосистем та ін.) продукувати якусь продукцію або роботу, виражену еколого-економічними показниками і використовувану в господарській діяльності людей. Трофічний потенціал потрактовується як ступінь здатності живих організмів виробляти органічну речовину за одиницю часу на одиницю площі або об'єму (синонім біотичної продуктивності), а рекреаційний - як один з показників природного потенціалу, що відображає ступінь спроможності природної території чинити на людину позитивний фізичний, психічний і соціально-психологічний вплив під час відпочинку. Крім цього І.І.Дедю наводить визначення природно-ресурсного потенціалу як сукупності можливостей використання в господарстві природних ресурсів - ґрунту , рослин, тварин, корисних копалин, води тощо.

Результати наших досліджень лісових, чагарникових і похідних на їх місці лучних, аграрних й міських екосистем, наслідків антропогенних змін у біогеоценотичному покриві Українських Карпат і прилеглих територій (Голубец, 1978; Биогеоценотический покров.., 1983; Украинские Карпатські.., 1988; Антропогенні зміни.., 1994; Екологічна ситуація.., 1998) засвідчили глибокі структурно-функціональні зміни в карпатській гірській екосистемі. Лісистість зменшилася майже вдвічі, на більшості вкритих лісом площ складні, мішані, різновікові угруповання замінені вторинними, простими, одновіковими деревостанами, внаслідок примітивного полонинського господарства високогірські продуктивні луки перетворилися в біловусові пустища, продуктивність біогеоценотичного покриву зменшилася щонайменше на чверть, а запаси органічної речовини в різних регіонах у 4-10 разів, збідніла чисельність тваринного населення природних екосистем, буденними явищами стали повені, зсуви та ерозія грунтів, епіфітотії в смерекових культурах, ялицевих і букових лісостанах, вітровали і сніголами, зменшилися ґрунтозахисна, водотрансформаційна, водо регуляційна, кліматорегуляційна й естетична функції гірських лісових, чагарникових і лучних екосистем.

Це й наштовхнуло нас на пошук адекватних способів відображення негативного впливу господарської діяльності на гірські екосистеми, методів кількісної оцінки екологічних потенцій як конкретних біогеоценотичний і ландшафтних екосистем, так і біогеоценотичного покриву й гірської провінційної чи країною екосистеми загалом, а також втрат цих потенцій унаслідок екстенсивного ведення гірського господарства. Воно також привернуло нашу увагу до ідеї екологічного потенціалу як базового поняття, яке мало б не лише пізнавальне значення, але й виконувало б інформаційну і прикладну роль, передовсім у галузях раціонального природокористування, підвищення продуктивності та інших корисних функцій гірських природних й антропогенізованих екосистем.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екосистемологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Екологічний потенціал“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ТА КОНЦЕПЦІЇ

  • Екосистемний рівень організації живого

  • Екосистемологія - фундаментальна галузь знань

  • Екосистемологія: об'єкт, предмет, методи і закони

  • Структура екосистемології та її місце в системі наук

  • Розділ 2. ОСНОВНІ СТУПЕНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕКОСИСТЕМ

  • Консорційні екосистеми

  • Парцелярні екосистеми

  • Біогеоценозні екосистеми

  • Ландшафтні екосистеми

  • Провінційні екосистеми

  • Біомні екосистеми

  • Субстратні екосистеми

  • Глобальна екосистема - біосфера

  • Розділ 3. СТРУКТУРНІ Й ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕКОСИСТЕМ

  • Біогеоценозні екосистеми

  • Енергетика

  • Продуктивність

  • Біотичний кругообіг

  • Саморегуляція, стійкість і стабільність

  • Міжекосистемні зв'язки

  • Розділ 4. ПРИРОДНА ДИНАМІКА ТА ЕВОЛЮЦІЯ ЕКОСИСТЕМ

  • Природна динаміка

  • Еволюція екосистем

  • Розділ 5. АНТРОПОГЕННИЙ ФАКТОР ТА АНТРОПОГЕННА ДИНАМІКА

  • Антропогенна трансформація екосистем

  • Сільськогосподарське освоєння та агроекосистеми

  • Урбанізація та урбоекосистеми

  • Водні екосистеми

  • Людина й біосфера

  • Розділ 6. ПРОБЛЕМИ КЕРУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ

  • Екологічний потенціал
  • Засади керування

  • Питання сталого розвитку

  • ПІСЛЯМОВА