Біотичний кругообіг

Екосистемологія

Запас хімічних елементів у фітомасі різних типів чистих букових лісостанів Сколівськпх Бескидів, кгта -1

Найвищий рівень щорічного споживання хімічних елементів на формування річного приросту фітомаси властивий для свірофних бучин (324-354 кг га(-1). Значно менше воно в мезотрофних та оліготрофних типах (табл. 3.12), причому головна роль у цьому процесі належить зеленим органам. У різних лісорослинних умовах вони накопичують 50-70% загальної суми елементів річного приросту, і цей показник більший в оліготрофних типах лісу. Так само в прирості фітомаси коренів у бідних типах накопичується 13% хімічних елементів, а в багатих - 11%.

Незважаючи на те, що трав'яне вкриття в букових екосистемах с відносно малопродуктивним, воно відіграє значну роль у споживанні хімічних елементів на річний приріст. Якщо в загальних запасах цих елементів у фітомасі лісостанів їх частка не перевищує 1%, то в річному прирості фітомаси вологої евтрофної бучини вона сягає 11%, тобто майже дорівнює вмістові цих елементів у прирості деревини стовбурів. Якщо різні фракції фітомаси за кількістю акумульованих у них хімічних елементів розташовуються у такий ряд: стовбури, корені - гілки листя наземне вкриття - плоди, то за цим показником у річному прирості фітомаси ряд набирає іншого вигляду: листя -" гілки -> корені -" стовбури -" наземне вкриття -" плоди.

У всіх типах лісу на формування річного приросту букові лісостани поглинають найбільше азоту (до 40-50% від загального споживання хімічних елементів), кальцію (16-22%) і калію (11-16%), менше - кремнію (9-11%), сірки (3-5%), фосфору і магнію (3-4%). Для накопичення однієї тонни абсолютно сухої фітомаси букові фітоценози використовують близько 9,4 кг азоту, 3,7 кг кальцію, 3 кг калію, 2,1 кг кремнію, 0,9 кг фосфору, по 0,8 кг магнію і сірки та по 0,1-0,2 кг інших елементів, причому ці показники є майже однаковими в усіх типах лісорослинних умов.

Величина повернення хімічних елементів на поверхню ґрунту з опалом" так само, як і споживання, залежить від типу лісу: чим багатший тип лісорослинних умов, тим більша продуктивність лісостану, тим масивніший у ньому органічний опад. В евтрофних бучинах у ґрунт повертається 259-280 кгта'1 хімічних елементів, у мезотрофні та оліготрофні- 187-191 кг. Головна роль у збагаченні ґрунту хімічними елементами належить листовому опадові (до 78% від загальної кількості в опаді) і гілкам (до 12%), причому в першому переважають азот і калій, у других - кальцій. Важливо и те, що значну роль у поверненні хімічних елементів до ґрунту відіграє опад трав'яно чагарничкового ярусу. В евтрофній бучині в ньому накопичується 13,4% цих елементів від загального їх вмісту в сумарного опаді угруповання. Загальна величина повер

Таблиця 3.12.

Річним баланс хімічних елементів у лісостанах різних типів чистих бучин

Сколівських Бескидів, кг та(-1)

Річним баланс хімічних елементів у лісостанах різних типів чистих бучнії Сколівських Бескидів, кг та(-1)

* - споживання хімічних елементів на формування річного приросту, - повернення хімічних елементів на поверхню ґрунту з опадом,- закріплення хімічних елементів у чистому прирості.

Поверненя хімічних елементів з опадом залежно від типу лісу становить 80- 87% від річного споживання на формування річного приросту. Решта (13-20%) зафіксовується в чистому прирості фітомаси лісостану.

У різних типах Бескидських чистих бучин накопичується 74-133 т га(-1) підстилки (табл. 3.13), а разом і з сухостоєм і зваленеми деревами (відпадом) - 110-220 т га(-1).

Таблиця 3.13.

Запаси підстилки напередодні опадання листя в різних типах букових екосистем і темпи її розкладу (за показником підстилково-опадного коефіцієнта) протягом 1975 і 1976 років.

ЗапасПідстилково-
Тип лісупідстилки у вересні ц га(-1) (п)Річний опад, ц га(-1) (о)опадний коефіцієнт (п:о)
Волога автотрофна чиста бучина зеленчукова-волосистоосокова73.739,51,9
Свіжа евтрофна чиста бучина маренково-волосистоосокова81,743.01.9
Волога мезотрона чиста бучина ожиково-волосистоосокова94.831,73,0
Волога оліготрофна чиста бучина чорницева132,733,34,0
Волога оліго-мезотрофна приполонинна чиста бучина168,829.35,8
квасеницева

Чим бідніші й холодніші умови зростання букових лісостанів, тим більше і на довший час у них законсервовується на поверхні ґрунту мертва органічна речовина. В евтрофних бучинах підстилково-опадний коефіцієнт дорівнює 1,9, тобто для повного розкладу підстилки в них потрібно менше двох років. З погіршенням лісорослинних умов цей показник зростає в 2-3 рази. І хоча букові ліси загалом характеризуються високою швидкістю мінералізації мертвої органічної речовини, проте сприяння інтенсифікації деструкційному процесові в оліготрофних типах може дати позитивний біогеохімічний ефект.

За відповідних економічних умов, ефективними є хімічні меліорації кислих і лужних ґрунтів, внесення мінеральних добрив у лісових розсадниках і лісових культурах та інше (Риклефс, 1979; Одум, 1986).Якщо проаналізувати зміни величин руху хімічних елементів у букових екосистемах у зв'язку зі збільшенням віку лісостану, то виявляється, що, наприклад, у вологій евтрофній чистій бучині від 33 до 100 років їх вміст у фітомасі збільшується в 2,8 раза (табл. 3.14). Максимальне споживання відбувається в молодняках, у період найінтенсивнішого росту дерев. У середньому віці воно трохи зменшується і залишається майже постійним до віку стиглості.

Повернення цих елементів у ґрунт в досліджених бучинах протягом усіх вікових стадій розвитку лісостану було

Таблиця 3.14.

Річний баланс хімічних елементів у різного віку лісостанах вологої евтрофної чистої бучини зеленчуково-волосистоосокової Сколівських Бескидів, кг та(-1).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екосистемологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Біотичний кругообіг“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ТА КОНЦЕПЦІЇ

  • Екосистемний рівень організації живого

  • Екосистемологія - фундаментальна галузь знань

  • Екосистемологія: об'єкт, предмет, методи і закони

  • Структура екосистемології та її місце в системі наук

  • Розділ 2. ОСНОВНІ СТУПЕНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕКОСИСТЕМ

  • Консорційні екосистеми

  • Парцелярні екосистеми

  • Біогеоценозні екосистеми

  • Ландшафтні екосистеми

  • Провінційні екосистеми

  • Біомні екосистеми

  • Субстратні екосистеми

  • Глобальна екосистема - біосфера

  • Розділ 3. СТРУКТУРНІ Й ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕКОСИСТЕМ

  • Біогеоценозні екосистеми

  • Енергетика

  • Продуктивність

  • Біотичний кругообіг
  • Саморегуляція, стійкість і стабільність

  • Міжекосистемні зв'язки

  • Розділ 4. ПРИРОДНА ДИНАМІКА ТА ЕВОЛЮЦІЯ ЕКОСИСТЕМ

  • Природна динаміка

  • Еволюція екосистем

  • Розділ 5. АНТРОПОГЕННИЙ ФАКТОР ТА АНТРОПОГЕННА ДИНАМІКА

  • Антропогенна трансформація екосистем

  • Сільськогосподарське освоєння та агроекосистеми

  • Урбанізація та урбоекосистеми

  • Водні екосистеми

  • Людина й біосфера

  • Розділ 6. ПРОБЛЕМИ КЕРУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ

  • Екологічний потенціал

  • Засади керування

  • Питання сталого розвитку

  • ПІСЛЯМОВА