Окрім згаданих, у функціонуванні екосистеми значну роль відіграють й інші елементи, зокрема, калій, кальцій, натрій, залізо, магній, сірка. Кругообіг останньої, за Ю.Одумом (1986), є наочним прикладом циркуляції хімічного елемента між повітрям, водою і земною корою. Поряд з кругообігом азоту, він також демонструє визначальну роль мікроорганізмів й ускладнення, зумовлені промисловим забрудненням атмосфери.
Характерними особливостями біогеохімічної циркуляції сірки є: а) наявність її великого резервного фонду в ґрунті й меншого - в атмосфері; б) вирішальну роль у ії швидкому кругообігові відіграють спеціалізовані мікроорганізми, які виконують реакції окислення або відновлення; в) у результаті мікробної регенерації з глибоководних відкладів до поверхні рухається значна кількість сірки у газовій фазі (Н,8); г) на циркуляцію сірки в природі мають великий вплив взаємодії між геохімічними і метеорологічними процесами, а також між повітрям, водою і ґрунтом (рис.3.19).
Потреби на сірку в екосистемі не є такими великими, як на азот і фосфор, і вона рідше виступає як лімітаційний фактор у рості рослин.
Рис. 3.19. Кругообіг сірки, що захоплює повітря, воду і ґрунт. “Кільце" в центрі схеми зображає процеси окислення (О) і відновлення (R), завдяки котрим відбувається обмін сірки між фондом доступного сульфату (S04) і фондом сульфідів заліза, що знаходяться глибоко в ґрунті та осадах.
Тим не менше, кругообіг сірки є визначальним у процесі синтезу і ресинтезу біомаси. Відновлена автотрофними організмами сірка спожитих сульфатів (S04) включається до складу амінокислот і в структуру білків.
Поряд з основними біогенними елементами, в біогеохімічних циклах беруть участь не лише другорядні елементи. В біомасі нашого часу можна виявити наявність усіх без винятку відомих науці як природних, так і створених штучно елементів, чимала кількість яких є чужими для біосфери, отруйними і шкідливими для живих істот і людини. Сучасна індустріальна діяльність, металургійні заводи, гірничодобувна промисловість, викиди транспортних засобів, стічні міські і промислові води, тверді, рідкі й газоподібні відходи вносять глибокі зміни в природний біотичний кругообіг, спричиняють появу великих біогеохімічних аномалій на поверхні Землі, є причиною різноманітних тератологічних проявів у природі, масових захворювань людей тощо (Ковда, 1975; Рамад, 1981; Одум, 1986; Krebs, 1996). Характерно, що навіть частина біогенних елементів, таких як вуглець, фосфор, сірка, поряд з молібденом, міддю, кадмієм, цинком, ртуттю, миш'яком під впливом господарської діяльності виявилися головними забруднювачами середовища, а свинець, хром, нікель, миш'як, бром, молібден, кадмій, ртуть - токсичними, їх щорічне виробництво перевищує десятки тисяч тонн (Ковда, 1975). А такі штучно створені радіоактивні елементи, як стронцій-90, цезій-137, які за своїми властивостями подібні відповідно до кальцію і калію, швидко мігрують харчовими ланцюгами і є небезпечними збудниками ракових захворювань.
Уявлення про величини кругообігу хімічних елементів у лісових екосистемах Українських Карпат дають наслідки наших досліджень різних вікових стадій розвитку і різних типів бучин і смеречин (Біологічна продуктивність.., 1975; Биогеоценотический покров.., 1983). Дані про їх продуктивність і запаси фітомаси наведені в згаданих працях, а також у попередньому розділі цієї книжки. Для прикладу відзначимо, що усереднений вміст хімічних елементів у фітомасі різних типів стиглих чистих букових лісостанів коливається в межах 0,82-0,95%, причому, з погіршенням екологічних умов він збільшується (табл. 3.9).
Таблиця 3.9.
Усереднений вміст хімічних елементів у фітомасі бескидських стиглих чистих букових лісостанів за типами лісу, % сухої речовини.
| БК е 3 | 0,30 | 0,13 | 0,14 | 0,05 | 0,02 | 0,05 | 0,04 | 0,04 | 0,52 |
| БК е 2 | 0,31 | 0,19 | 0,14 | 0,06 | 0,02 | 0,05 | 0,04 | 0,04 | 055 |
| БК м 2 | 0,21 | 0,13 | 0,06 | 0,02 | 0,05 | 0,05 | 0.05 | 0.56 | |
| БК о 3 | 0,24 | 0,13 | 0.07 | 0,03 | 0,05 | 0,06 | 0.04 | 0,62 |
- БК е 3- волога ептрофма чиста бучина зсленчуково-осокова (Fagetum galeobdoloso- caricosum pilosae), 100 р., бонітет І а),
- БК е 2- свіжа евтрофна чиста бучина маренково-волосистоосокова (F. asperuloso- caricosum pilosae, 98 р.. бонітет 1),
• БК е 3 - волога мезотрофна чиста бучина ожиково-волосистоосокова (F. Luzoloso- caricosum pilosae , 122 р., бонітет II ).
• БК о 3- волога оліготрофна чиста бучина чорницева (F.murtillosum, 97 р.. бонітет III).
Основна кількість хімічних елементів акумульована в стовбурах і коренях за переважання в перших азоту, кальцію, калію і фосфору, а в других - азоту, кальцію, калію і кремнію. В гілках найбільше азоту, кальцію, калію і сірки, а в листях - азоту, калію, магнію і фосфору (табл. 3.10).
Кількість зольних елементів та азоту у фітомасі стиглих чистих букових лісостанів знаходиться в прямій залежності від їх продуктивності. У різних типах лісу їх запас становив: від 2424 кг га(-1) - у вологій оліготрофній бучині до 5110 - у вологій евгрофній бучині (табл. 3.11).
Для підтримання необхідного рівня мінерального живлення букові лісостани в оліготрофних умовах розвивають потужніші кореневі системи і масивніший фотосинтетичний апарат, унаслідок чого тут, порівняно з вологою евтрофною бучиною, відносне накопичення хімічних елементів у коренях збільшилося з 31,0 до 34,5, у гілках - з 12,3 до 23,0 і листях - з 3.3 до 6,1%. Натомість, депонування цих елементів у деревині зменшилося з 52,3 до 35,6%
* - менше 0,1 кгта'1
Таблиця 3.11.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екосистемологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Біотичний кругообіг“ на сторінці 2. Приємного читання.
