Одним із ефективних заходів забезпечення техногенної безпеки об'єктів господарювання є прогнозування техногенних аварій.
Прогнозування – це процес наукового передбачення, який ґрунтується на розумінні закономірностей розвитку подій, явищ та процесів і завершується формуванням щодо них превентивного (від лат. praeventus – випередження) висновку. Прогнозування аварійної ситуації має на меті здобуття висновку щодо вірогідності виникнення, подальшого розвитку і наслідків будь-якої небезпечної події на основі: вивчення документації; аналізу даних розвідки; розрахунків і математичного моделювання; практичного досвіду. За висновками Європейського бюро з аналізу ризиків, витрати напрогнозування і попередження надзвичайних ситуацій техногенного характеру є у 12... 15 разів меншими, ніж витрати на їх ліквідацію.
З точки зору періоду упередження (горизонту прогнозування або періоду прогнозування), тобто часового інтервалу, на який розробляється прогноз, існують різні класифікації. Найчастіше виділяють три види прогнозів: короткострокові, середньострокові та довгострокові. Іноді застосовують більш детальну градацію, додаючи до названих видів ще оперативні та наддовгострокові прогнози.
Зокрема, прогнозування аварій з викидом СДЯР поділяють на два види: 1) попереднє (короткострокове або довгострокове), яке здійснюється до виникнення надзвичайної ситуації, і 2) оперативне (аварійне), яке виконується під час розгортання надзвичайної ситуації з метою уточнення обстановки.
В основі визначення періоду упередження лежить загальний методологічний принцип: прогноз можливий лише в часових межах, в котрих кількісні зміни не виходять за межі даної якості, тобто поки діють характерні для даної якості закони.
Прогнозування значно ускладнюється в періоди, коли система (технічна, соціальна, економічна) переходить із одного якісного стану в інший, коли параметри системи, що її характеризують, різко змінюються, відхиляючись від нормальних (рівноважних) значень. Такі періоди різко збільшують невизначеність подальшого розвитку системи. В цих умовах система стає настільки вразливою, що будь-яке, навіть слабке збурювання, вплив випадкового фактора може стати вирішальним для подальшого її розвитку.
Тому розробка достатньо надійних прогнозів, навіть на найближчу перспективу, в такі перехідні періоди виявляється надзвичайно складним і актуальним завданням. Саме через невизначеність поведінки системи набув поширення такий підхід до прогнозування, як розробка багатоваріантних прогнозів. При цьому розробники прогнозу будують не один, а декілька (найчастіше три) сценарії можливого розвитку ситуації, які умовно називають "песимістичний", "оптимістичний" і "найбільш ймовірний", що знаходиться між двома першими. Кожний з них базується на відповідних припущеннях про майбутні зміни у функціонуванні системи (політичній, економічній, технічній) та змінах у відповідних сферах життєдіяльності суспільства.
Оскільки далеко не завжди можна визначити момент переходу системи в якісно новий стан, то для соціально- економічних прогнозів згідно з характером і темпами розвитку явищ, які прогнозуються, приймають такий приблизний часовий масштаб для періодів упередження:
• короткостроковий прогноз (до одного року);
• середньостроковий прогноз (від одного до п'яти років);
• довгостроковий прогноз (від п'яти до п'ятнадцяти років). Для здійснення прогнозування необхідно мати об'єктивну
первинну інформацію (якісні вихідні дані). Основними вихідними даними, потрібними для попереднього прогнозування, є відомості про:
• 1) особливості об'єкта, стосовно якого виконується прогнозування;
• 2) тип, властивості й кількість на об'єкті небезпечних речовин;
• 3) наявність на об'єкті систем життєзабезпечення, їх тип і стан;
• 4) можливий вплив уражаючих факторів надзвичайної ситуації на територію, що знаходиться за межами даного об'єкту;
• 5) геофізичні та гідрометеорологічні особливості місцевості, де розташований даний об'єкт.
Загалом прогнозування техногенних аварій потребує здійснення дії у певній їх послідовності, тобто може бути алгоритмізоване. Алгоритм прогнозування передбачає таку послідовність операції:
• 1) отримання об'єктивної вихідної інформації (шляхом вивчення документації і за даними розвідки);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека в галузі та надзвичайних ситуаціях» автора Дикань С.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Прогнозування техногенних аварій“ на сторінці 1. Приємного читання.
