Розрахунок надлишкового тиску вибуху газопароповітряної суміші у приміщенні

Безпека в галузі та надзвичайних ситуаціях

У технологічних процесах через неправильні дії персоналу можуть виникати аварійні ситуації, коли в приміщенні утворюється газопароповітряна вибухонебезпечна суміш. Це може статися через розгерметизацію обладнання, проливи легкозаймистих рідин або горючих речовин. У цьому випадку за варіант розвитку аварії приймається найгірший, який виглядає наступним чином:

• відбувається розгерметизація апарату;

• весь вміст апарата і з прилеглих трубопроводів надходить у приміщення;

• випаровування рідини відбувається протягом 1 години;

• відбувається займання газопароповітряної суміші, що утворилася.

Вільний об'єм приміщення , де можуть зібратися гази або пара, визначають як різницю між геометричним об'ємом приміщення і об'ємом , що його займає технологічне обладнання. За відсутності даних його приймають рівним 80% від геометричного об'єму приміщення (м3):

(3.4)

З урахуванням вище сказаного надлишковий тиск АР, кПа, що розвивається при згорянні газопароповітряних сумішей в приміщенні, можна розрахувати за формулою:

(3.5)

де – максимальний тиск в місці вибуху стехіометричної газопароповітряної суміші в замкнутому об'ємі, який визначається експериментально або за довідковими даними. За відсутності даних допускається приймати = 900 кПа;

NON MULTА, SED MULTUM

Стехіометричною називають суміш, в якій кількісне співвідношення горючої речовини і окислювача відповідає рівнянню хімічної реакції горіння. При горінні такої суміші виділяється найбільша кількість тепла, швидкість горіння близька до максимальної, а склад продуктів горіння близький до рівноважного. В цьому випадку у складі продуктів горіння майже не утворюється продуктів неповного окислення і міститься еквівалентна кількість азоту.

Р0 – початковий тиск, кПа. При розрахунках допускається приймати його рівним атмосферному: Р0= 101,3 кПа;

М, – маса горючого газу або парів легкозаймистих і горючих рідин, що вийшли в приміщення в результаті порушення технологічного режиму або аварії, кг;

Z – коефіцієнт участі парів не нагрітих горючих рідин у вибуху, який повинен бути розрахований на основі характеру розподілення газів і парів в об'ємі приміщення. При розрахунках допускається приймати значення Z за табл. 3.5;

ρгп – щільність газу або пари горючої речовини при розрахунковій температурі в приміщенні tр, кг/м3, обчислюється за формулою:

(3.6)

де μ – молярна маса горючої речовини, що вилилася і випарувалася, кг/кмоль;

V0 – молярний об'єм газопароповітряної суміші, рівний 22,413 м3/кмоль;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека в галузі та надзвичайних ситуаціях» автора Дикань С.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розрахунок надлишкового тиску вибуху газопароповітряної суміші у приміщенні“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Техногенні об'єкти та техногенна безпека

  • Структура техногенних аварій та їх причини

  • Міжнародне й вітчизняне законодавство в галузі техногенної безпеки

  • Потенційно-небезпечні об'єкти та їх характеристика

  • Прогнозування техногенних аварій

  • Надзвичайні ситуації: моніторинг уражаючі фактори та система захисту

  • Аналіз надзвичайних ситуацій техногенного характеру в 2014 році

  • Єдина державна система цивільного захисту в Україні

  • Уразливість і стійкість роботи ПНО в надзвичайних ситуаціях

  • Основні уражаючі фактори НС та їх параметри

  • Етапи розвитку НС та відповідні заходи ЦЗ

  • Аварії на вибухонебезпечних об'єктах: прогнозування основних параметрів вибуху

  • Основні параметри промислових вибухів

  • Хімічні вибухи

  • Розрахунок надлишкового тиску вибуху газопароповітряної суміші у приміщенні
  • Фізичні вибухи: розрахунок параметрів вибуху BLEVE

  • Аварії на вибухонебезпечних об'єктах: визначення зон руйнувань

  • Оцінка рівня впливу вибуху за тротиловим еквівалентом

  • Визначення радіусів зон руйнувань при вибухах

  • Загальний підхід до визначення ймовірності ураження

  • Пожежі в техногенному середовищі

  • Загальні відомості про горіння та пожежі

  • Пожежі без вибухів

  • Пожежі з вибухом паливо-повітряних сумішей

  • Категорії вибухо- й пожежонебезпеки приміщень і будівель

  • Небезпеки об'єктів, що містять токсичні речовини

  • Класифікація небезпечних хімічних речовин

  • Зони хімічного забруднення та осередки хімічного ураження

  • Токсичні властивості СДЯР

  • Характер можливих хімічних аварій

  • Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно-небезпечних об'єктах

  • Особливості прогнозування стосовно життєдіяльності населення

  • Оцінка хімічної обстановки: СВСП, зони зараження, час підходу хмари НХР

  • Аварії на об'єктах, що містять джерела радіаційних випромінювань

  • Класифікація радіаційних аварій

  • Особливості радіоактивного забруднення у випадку аварії на АЕС

  • Заходи щодо захисту населення і територій при радіаційних аваріях

  • Поділ населення за категоріями і зонування забруднених територій

  • Прогнозування радіаційної обстановки та обґрунтування заходів реагування

  • Забезпечення захисту населення в надзвичайних ситуаціях

  • Способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях

  • Особливості здійснення евакуації населення в надзвичайних ситуаціях

  • Превентивні заходи захисту на випадок надзвичайних ситуацій

  • Укриття персоналу і населення в захисних спорудах

  • Об'ємно-планувальні рішення сховищ

  • Допоміжні приміщення сховищ

  • Об'ємно-планувальні рішення ПРУ

  • Оцінка протирадіаційного захисту споруд

  • Розрахунок протирадіаційного захисту ПРУ