Фізичні вибухи: розрахунок параметрів вибуху BLEVE

Безпека в галузі та надзвичайних ситуаціях

У виробничих технологіях часто доводиться умисно стискати як інертні, так і горючі гази, витрачаючи при цьому електричну, теплову або інші види енергії. При цьому стиснений газ (пар) знаходиться в герметичних апаратах різних геометричних форм і обсягів, і мас поряд з цим великий запас потенційної енергії. Розгерметизація апарату веде до вивільнення його потенційної енергії і вибуху. Внаслідок цього виникають сильні ударні хвилі, утворюється велика кількість осколків, що призводить до серйозних руйнувань і травм обслуговуючого персоналу.

Може статися ситуація, коли герметичний резервуар опиняється в осередку пожежі. В цьому випадку відбувається нагрівання його вмісту до температури, що істотно перевищує нормальну температуру кипіння, з відповідним підвищенням тиску. За рахунок нагріву незмочених стінок посудини зменшується межа міцності їх матеріалу, в результаті чого за певних умов виявляється можливим розрив резервуара з виникненням хвиль тиску і утворенням "вогняної кулі".

Розрив резервуара в осередку пожежі з утворенням хвиль тиску отримав у світовій практиці назву BLEVE (Boiling Liquid Expanding Vapour Explosion – вибух пари, що розширюється, закипаючої рідини).

Можливість виникнення вибуху BLEVE для конкретної речовини, що зберігається в замкнутій ємності, залежить від багатьох параметрів. На першому етапі розрахунку визначається можливість виникнення при пожежі вибуху BLEVE, для чого визначається параметр 8 за формулою:

(3.8)

де С – питома теплоємність рідини в ємності, кДж/(кг К);

Тн – температура рідини, що відповідає температурі насиченої пари при тиску спрацьовування встановленого запобіжного клапана, К;

Tкип – температура кипіння рідини при атмосферному (нормальному) тиску, К;

Qвип – питома теплота випаровування рідини при температурі кипіння Ткип, кДж/кг.

Значення теплоти випаровування, температури кипіння і питомої теплоємності середовища в рідкій фазі при нормальному тиску наводяться в довідниках, або ж вони можуть бути взяті для деяких речовин за табл. 3.6.

Якщо в результаті розрахунку отримуємо, що 6<0,35, вибуху BLEVE не відбувається. В іншому випадку, при 6>0,35, ймовірність виникнення даного явища велика.

При руйнуванні стінок посудини з перегрітою рідиною тиск різко падає – від тиску в посудині Р (або тиску спрацьовування запобіжного клапана) до атмосферного тиску Р0. У результаті відбувається адіабатичне розширення середовища. Перегріта рідина починає різко випаровуватися з переходом у пару і з утворенням її у великої кількості, що викликає хвилю тиску. Параметрами хвилі тиску, що утворюється при вибуху BLEVE, є надлишковий тиск ∆Рв позитивній фазі хвилі тиску і безрозмірний імпульс і+ позитивної фази хвилі. Надлишковий тиск може бути знайдений за формулою М.О. Садовського:

(3.9)

Імпульс хвилі тиску знаходиться через приведену масу за формулою

(3.10)

де Р0 – атмосферний тиск, кПа. При розрахунках допускається приймати Р0 = 101,3 к Па;

r – відстань від геометричного центру газопароповітряної хмари до об'єкта, що розглядається м.

Теплофізичні властивості речовин при тиску 101,3 кПа

РечовинаФормулаТемпература кипіння, Ткип, КТеплота випарову- вання, QВИП, кДж/кгПитома теплоємність рідкої фази · Ср, кДж/(кг-К)Константи рівняння Антуана
АВСА
Ацетальдегид293,35842,1807,182461287,625161,330
Ацетон329,35252,4917,250581281,721237,088
Бензол353,33941,6746,984261252,776225,178
Гексан341,93322,2626,870241166,274223,661
Гептан371,63162,1806,951541295,405219,819
Диетилефір307,73842,3206,997901098,945232,372
Ізобутан261,53662,2405,95318916,054243,783
Ізопентан300,93421,6476,793061022,551233,493
Ізопропилбензол370,33161,7176,937731460,668207,652
Метиловий спирт337,711002,5478,227771660,454245,818
п-Пентан282,73151,6706,847151062,555231,805
н-Бутан272,63852,2406,00525968,098242,555
н-Пентан309,33572,6705,972081062,555231,805
н-Пропиловий спирт370,37500,7668,317081751,981225,125
Пропилен225,54382,4305,94852786,532247,243
Толуол383,64121,1386,05071328,171217,713
Оцтова кислота3914062,0107,795451789,908245,908
Хлорбензол404,83131,2217,261121607,316235,351
Циклогексан3533581,8596,647881095,531210,064
Етиловий спирт351,58402,4288,686651918,508252,125

NON MULTA, SED MULTUM

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека в галузі та надзвичайних ситуаціях» автора Дикань С.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Фізичні вибухи: розрахунок параметрів вибуху BLEVE“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Техногенні об'єкти та техногенна безпека

  • Структура техногенних аварій та їх причини

  • Міжнародне й вітчизняне законодавство в галузі техногенної безпеки

  • Потенційно-небезпечні об'єкти та їх характеристика

  • Прогнозування техногенних аварій

  • Надзвичайні ситуації: моніторинг уражаючі фактори та система захисту

  • Аналіз надзвичайних ситуацій техногенного характеру в 2014 році

  • Єдина державна система цивільного захисту в Україні

  • Уразливість і стійкість роботи ПНО в надзвичайних ситуаціях

  • Основні уражаючі фактори НС та їх параметри

  • Етапи розвитку НС та відповідні заходи ЦЗ

  • Аварії на вибухонебезпечних об'єктах: прогнозування основних параметрів вибуху

  • Основні параметри промислових вибухів

  • Хімічні вибухи

  • Розрахунок надлишкового тиску вибуху газопароповітряної суміші у приміщенні

  • Фізичні вибухи: розрахунок параметрів вибуху BLEVE
  • Аварії на вибухонебезпечних об'єктах: визначення зон руйнувань

  • Оцінка рівня впливу вибуху за тротиловим еквівалентом

  • Визначення радіусів зон руйнувань при вибухах

  • Загальний підхід до визначення ймовірності ураження

  • Пожежі в техногенному середовищі

  • Загальні відомості про горіння та пожежі

  • Пожежі без вибухів

  • Пожежі з вибухом паливо-повітряних сумішей

  • Категорії вибухо- й пожежонебезпеки приміщень і будівель

  • Небезпеки об'єктів, що містять токсичні речовини

  • Класифікація небезпечних хімічних речовин

  • Зони хімічного забруднення та осередки хімічного ураження

  • Токсичні властивості СДЯР

  • Характер можливих хімічних аварій

  • Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно-небезпечних об'єктах

  • Особливості прогнозування стосовно життєдіяльності населення

  • Оцінка хімічної обстановки: СВСП, зони зараження, час підходу хмари НХР

  • Аварії на об'єктах, що містять джерела радіаційних випромінювань

  • Класифікація радіаційних аварій

  • Особливості радіоактивного забруднення у випадку аварії на АЕС

  • Заходи щодо захисту населення і територій при радіаційних аваріях

  • Поділ населення за категоріями і зонування забруднених територій

  • Прогнозування радіаційної обстановки та обґрунтування заходів реагування

  • Забезпечення захисту населення в надзвичайних ситуаціях

  • Способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях

  • Особливості здійснення евакуації населення в надзвичайних ситуаціях

  • Превентивні заходи захисту на випадок надзвичайних ситуацій

  • Укриття персоналу і населення в захисних спорудах

  • Об'ємно-планувальні рішення сховищ

  • Допоміжні приміщення сховищ

  • Об'ємно-планувальні рішення ПРУ

  • Оцінка протирадіаційного захисту споруд

  • Розрахунок протирадіаційного захисту ПРУ