З 1997 року в нашій державі діють Норми радіаційної безпеки України НРБУ-97, які у 2000 році доповнені розділом "Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення". Згідно з цими Нормами всі громадяни країни розподілені на 3 категорії:
Категорія А (персонал) – особи, які постійно чи тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювань (працівники АЕС, гама-дефектоскопісти, лікарі-рентгенологи, радіологи та ін.).
Категорія Б (персонал) – особи, які безпосередньо не зайняті роботою з джерелами іонізуючих випромінювань, але у зв'язку з розташуванням робочих місць у приміщеннях та на промислових майданчиках об'єктів з радіаційно- ядерними технологіями можуть отримувати додаткове опромінювання.
Категорія В – усе населення.
Нормами радіаційної безпеки НРБУ-97 установлені також відповідні межі доз опромінення для різних категорій громадян (понад природний радіаційний фон):
| Категорії опромінюваних осіб | |||
| А | Б | В | |
| Межа ефективної дози опромінення | 20 | 2 | 1 |
Для співвідношення доз опромінення з небезпечними й допустимими рівнями опромінення людини можна використовувати такі орієнтири:
• 100 мЗв – допустиме разове аварійне опромінення населення категорії Б;
• 250 мЗв – допустиме разове аварійне опромінення персоналу (категорії А), при цьому відсутні явні ефекти ураження;
• 750 мЗв – одноразова доза, за якої не виникає серйозних відхилень у стані здоров'я, це нижній рівень розвитку легкого ступеня променевої хвороби. Ця доза визнана МКРЗ та національними комісіями з радіаційної безпеки, вона є тим порогом, вище якого виникають нестохастичні ефекти опромінення;
• 4,5 Зв – величина середньої смертельної дози (50% виживання, тобто гине 50% опромінених);
• 6 Зв – мінімальна абсолютно смертельна доза, характеризує граничні можливості захисних механізмів організму;
• 10 Зв – 100-процентна смертність серед опромінених. Для визначення можливої уражаючої дії радіаційної аварії на персонал і населення на етапі прогнозування заздалегідь провадиться зонування території навколо РНО. При цьому встановлюються такі зони (у документах цивільного захисту):
• зона нагальних заходів захисту – територія, на якій доза зовнішнього опромінення усього тіла за час формування радіоактивного сліду може перевищити 0,75 Гр або доза внутрішнього опромінення щитовидної залози за рахунок інгаляційного надходження радіоактивного Йоду до організму перевищить 2,5 Гр;
• зона профілактичних заходів – територія, на якій доза зовнішнього опромінення може перевищити 0,25 Гр, а внутрішнього – 0,30 Гр;
• зона обмежень – територія, на якій доза зовнішнього опромінення може перевищити 0,1 Гр, а внутрішнього – до 0,3 Гр;
• зона можливого небезпечного радіоактивного забруднення – це територія, на якій прогнозується перевищення дозових навантажень понад 0,1 Зв/рік. В цій зоні плануються і заздалегідь виконуються заходи щодо забезпечення захисту населення у разі радіаційної аварії на РНО.
При проведенні оперативних заходів щодо захисту персоналу та населення після виникнення радіаційної аварії на РНО, в зоні радіоактивного забруднення виділяють:
• 1) зону відчуження, де перебування людей заборонено;
• 2) зону безумовного (обов'язкового) відселення, де перебування людини може викликати додаткове (у порівнянні із доаварійним станом) отримання нею еквівалентної дози опромінення 5 мЗв на рік і більше;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека в галузі та надзвичайних ситуаціях» автора Дикань С.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Поділ населення за категоріями і зонування забруднених територій“ на сторінці 1. Приємного читання.
