Категорії вибухо- й пожежонебезпеки приміщень і будівель

Безпека в галузі та надзвичайних ситуаціях

Пожежі та вибухи є найпоширенішими надзвичайними ситуаціями в сучасному індустріальному суспільстві. Найчастіше і, як правило, з тяжкими соціальними та економічними наслідками виникають пожежі на пожежонебезпечних і вибухонебезпечних об'єктах. Основна причина виникнення пожеж на таких об'єктах – руйнування котелень, ємностей і трубопроводів з легкозаймистими або вибухонебезпечними речовинами та газами, короткі замикання електропроводки в пошкоджених і частково зруйнованих будівлях і спорудах.

Виникнення пожеж залежить насамперед від характеру виробництва, властивостей речовин, які зберігаються, категорії приміщень, конструктивних характеристик будівель залежно від ступеня їх вогнестійкості.

За вибухо- та пожежонебезпекою усі приміщення розподіляють на п'ять категорій: А, Б, В, Г та Д.

Категорії вибухо- й пожежонебезпеки приміщень та будівель визначаються тільки щодо найбільш несприятливого у плані пожеж чи вибуху періоду, виходячи з виду горючих речовин чи матеріалів, що перебувають в апаратах та приміщеннях, їх кількості та пожежонебезпечних якостей, особливостей технологічних процесів.

Визначення пожежонебезпечних властивостей речовин та матеріалів здійснюється на основі результатів випробувань та розрахунків за стандартними методиками з урахуванням параметрів їх стану (тиск, температура тощо).

Категорія А (вибухо- та пожежонебезпечна) – це горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 28°С у такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні паро- чи газоповітряні суміші, при займанні яких розвивається розрахунковий надмірний тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа.

Речовини та матеріали, які здатні до вибуху і горіння, в разі взаємодії з водою, киснем повітря або між собою, у такій кількості, що розрахунковий надмірний тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа.

До цієї категорії виробництв відносяться цехи оброблення і використання металевого натрію і калію, нафтопереробні і хімічні підприємства, склади бензину, приміщення стаціонарних кисневих і лужних акумуляторних установок, водневі станції тощо.

Категорія Б (вибухо- та пожежонебезпечна) – горючий пил або волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху понад 28°С, горючі рідини в такій кількості, що здатні утворювати вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші, у разі займання яких розвивається надмірний тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа.

Наприклад, цехи приготування і транспортування вугільного пилу і деревного борошна, цехи цукрової пудри, цехи оброблення синтетичного каучуку, мазутне господарство електростанцій тощо.

Категорія В (пожежонебезпечна) – горючі займисті та важкогорючі речовини і матеріали (у тому числі пил та волокна), речовини та матеріали, здатні лише горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним, за умови, що приміщення, де вони знаходяться, не відноситься до категорії А і Б.

До них належать: лісопильні та деревообробні цехи, цехи текстильної і паперової промисловості, швейні та трикотажні фабрики, мастильне господарство, електростанції, гаражі тощо.

Категорія Г – негорючі речовини та матеріали в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес оброблення яких супроводжується виділенням тепла, іскор і полум'я; горючі гази, рідини та тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо.

До них відносяться: ливарні, плавильні, ковальські та зварювальні цехи, цехи гарячого прокату металу, котельні, головні корпуси електростанцій тощо.

Категорія Д – негорючі речовини і матеріали у холодному стані. Допускається відносити до категорії Д приміщення, в яких містяться горючі рідини у системах змащення, охолодження та гідроприводу обладнання, у кількості не більше 60 кг в одиниці обладнання при тиску не більше 0,2 мПа, кабельні електропроводки до обладнання, окремі предмети меблів на місцях.

До них відносяться: цехи холодного оброблення металу, содове виробництво, насосні та водоприймальні пристрої елекстростанцій, вуглекислотні й хлораторні установки.

Найнебезпечніші у плані пожеж виробництва А і Б. На об'єктах категорій В, Г і Д можливість виникнення пожеж залежить практично від ступеня вогнестійкості будівель. Будівлі за вибухопожежною та пожежною небезпекою розподіляються на категорії А, Б, В, Г та Д.

Будівля відноситься до категорії А, якщо в ній сумарна площа приміщень категорії А перевищує 5% площі усіх приміщень чи 200 м2. Дозволяється не відносити будівлю до категорії А, якщо сумарна площа приміщень категорії А в будівлі не перевищує 25% сумарної її площі (але не більше 1000 м2) та ці приміщення обладнуються устаткуванням автоматичного пожежогасіння.

Будівля відноситься до категорії Б, якщо одночасно виконано дві умови:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека в галузі та надзвичайних ситуаціях» автора Дикань С.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Категорії вибухо- й пожежонебезпеки приміщень і будівель“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Техногенні об'єкти та техногенна безпека

  • Структура техногенних аварій та їх причини

  • Міжнародне й вітчизняне законодавство в галузі техногенної безпеки

  • Потенційно-небезпечні об'єкти та їх характеристика

  • Прогнозування техногенних аварій

  • Надзвичайні ситуації: моніторинг уражаючі фактори та система захисту

  • Аналіз надзвичайних ситуацій техногенного характеру в 2014 році

  • Єдина державна система цивільного захисту в Україні

  • Уразливість і стійкість роботи ПНО в надзвичайних ситуаціях

  • Основні уражаючі фактори НС та їх параметри

  • Етапи розвитку НС та відповідні заходи ЦЗ

  • Аварії на вибухонебезпечних об'єктах: прогнозування основних параметрів вибуху

  • Основні параметри промислових вибухів

  • Хімічні вибухи

  • Розрахунок надлишкового тиску вибуху газопароповітряної суміші у приміщенні

  • Фізичні вибухи: розрахунок параметрів вибуху BLEVE

  • Аварії на вибухонебезпечних об'єктах: визначення зон руйнувань

  • Оцінка рівня впливу вибуху за тротиловим еквівалентом

  • Визначення радіусів зон руйнувань при вибухах

  • Загальний підхід до визначення ймовірності ураження

  • Пожежі в техногенному середовищі

  • Загальні відомості про горіння та пожежі

  • Пожежі без вибухів

  • Пожежі з вибухом паливо-повітряних сумішей

  • Категорії вибухо- й пожежонебезпеки приміщень і будівель
  • Небезпеки об'єктів, що містять токсичні речовини

  • Класифікація небезпечних хімічних речовин

  • Зони хімічного забруднення та осередки хімічного ураження

  • Токсичні властивості СДЯР

  • Характер можливих хімічних аварій

  • Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно-небезпечних об'єктах

  • Особливості прогнозування стосовно життєдіяльності населення

  • Оцінка хімічної обстановки: СВСП, зони зараження, час підходу хмари НХР

  • Аварії на об'єктах, що містять джерела радіаційних випромінювань

  • Класифікація радіаційних аварій

  • Особливості радіоактивного забруднення у випадку аварії на АЕС

  • Заходи щодо захисту населення і територій при радіаційних аваріях

  • Поділ населення за категоріями і зонування забруднених територій

  • Прогнозування радіаційної обстановки та обґрунтування заходів реагування

  • Забезпечення захисту населення в надзвичайних ситуаціях

  • Способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях

  • Особливості здійснення евакуації населення в надзвичайних ситуаціях

  • Превентивні заходи захисту на випадок надзвичайних ситуацій

  • Укриття персоналу і населення в захисних спорудах

  • Об'ємно-планувальні рішення сховищ

  • Допоміжні приміщення сховищ

  • Об'ємно-планувальні рішення ПРУ

  • Оцінка протирадіаційного захисту споруд

  • Розрахунок протирадіаційного захисту ПРУ