• 2) визначення структури і закономірностей розвитку надзвичайної ситуації у часі і просторі;
• 3) оцінка інтенсивності дії уражаючих факторів, властивих даній надзвичайній ситуації;
• 4) аналіз взаємозв'язку та взаємної обумовленості уражаючих факторів, властивих надзвичайній ситуації;
• 5) побудова всіх можливих сценаріїв розвитку надзвичайної ситуації;
• 6) оцінка можливої шкоди (людських втрат і матеріальних збитків) за кожним сценарієм розвитку надзвичайної ситуації.
Алгоритм прогнозування техногенних надзвичайних ситуацій дозволяє:
• 1) оцінити можливі людські втрати та економічні збитки, спричинені як великомасштабними стихійними лихами, так і різноманітними техногенними аваріями й катастрофами;
• 2) визначити ймовірний стан об'єктів господарювання після ліквідації надзвичайної ситуації;
• 3) визначити кількість сил і засобів, необхідних для ліквідації надзвичайної ситуації;
• 4) створити тренінгові системи для навчання персоналу і населення діям у надзвичайних ситуаціях.
NON MULTА, SED MULTUM
З періодом упередження певною мірою пов'язаний і поділ прогнозів на якісні та кількісні. У першому випадку прогнози розробляються у вигляді якісних оцінок розвитку об'єкта: загального опису тенденцій та очікуваного характеру змін, а в самому простому випадку – твердження про можливість або неможливість настання подій, що прогнозуються, (наприклад, "можливе зростання кількості відмов обладнання", або "може настати стабілізація геологічних процесів", або "можна очікувати зниження темпів зростання аварійності" тощо).
Кількісні прогнози являють собою числові значення прогнозованих показників (наприклад, "кількість постраждалих перевищить тисячу осіб") або кількісні оцінки достовірності досягнення цих значень: "імовірність аварії становить 90%"). На практиці, як правило, прогнозуються одночасно і якісні і кількісні характеристики об'єкта. Співвідношення цих сторін у прогнозі залежить від специфіки самого об'єкта прогнозу, цілей прогнозування, періоду упередження та ін.
Наприклад, з точки зору останнього критерію достатньо поширеною є така структура прогнозної інформації: оперативні прогнози є кількісними, короткострокові – переважно кількісними, середньострокові – кількісно-якісними і довгострокові – в основному якісними. Крім ТОГО. ОСКІЛЬКИ В Перехідні періоди точність і вірогідність прогнозів, насамперед кількісних, різко знижується, в такі періоди підвищується роль якісних прогнозів.
При прогнозуванні надзвичайних ситуацій висновки, отримані внаслідок здійснення попереднього прогнозу є тією основою, на якій розробляються плани основних заходів цивільного захисту у випадку загрози (або виникнення) надзвичайної ситуації. При цьому дуже часто висновки, отримані шляхом попереднього прогнозування, є єдиними даними щодо характеру розгортання надзвичайної ситуації у просторі і часі, які мас у своєму розпорядженні керівник цивільного захисту в перші години після виникнення надзвичайної події.
ПРИКЛАД.
Спрогнозувати можливі втрати населення у випадку забруднення місцевості сильнодіючими ядучими речовинами (СДЯР) при аварії на хімічно-небезпечному об'єкті, якщо відомі: середня щільність проживання населення на даній території 81 чол/ км, площа можливого хімічного забруднення 16.7 км2, і повна відсутність забезпеченості населення засобами індивідуального захисту.
Розв'язання.
1. Скористаємося таблицею типових людських втрат від ураження СДЯР (табл.1.4).
Таблиця 1.4
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека в галузі та надзвичайних ситуаціях» автора Дикань С.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Прогнозування техногенних аварій“ на сторінці 2. Приємного читання.
