Прогнозування техногенних аварій

Безпека в галузі та надзвичайних ситуаціях

• 2) визначення структури і закономірностей розвитку надзвичайної ситуації у часі і просторі;

• 3) оцінка інтенсивності дії уражаючих факторів, властивих даній надзвичайній ситуації;

• 4) аналіз взаємозв'язку та взаємної обумовленості уражаючих факторів, властивих надзвичайній ситуації;

• 5) побудова всіх можливих сценаріїв розвитку надзвичайної ситуації;

• 6) оцінка можливої шкоди (людських втрат і матеріальних збитків) за кожним сценарієм розвитку надзвичайної ситуації.

Алгоритм прогнозування техногенних надзвичайних ситуацій дозволяє:

• 1) оцінити можливі людські втрати та економічні збитки, спричинені як великомасштабними стихійними лихами, так і різноманітними техногенними аваріями й катастрофами;

• 2) визначити ймовірний стан об'єктів господарювання після ліквідації надзвичайної ситуації;

• 3) визначити кількість сил і засобів, необхідних для ліквідації надзвичайної ситуації;

• 4) створити тренінгові системи для навчання персоналу і населення діям у надзвичайних ситуаціях.

NON MULTА, SED MULTUM

З періодом упередження певною мірою пов'язаний і поділ прогнозів на якісні та кількісні. У першому випадку прогнози розробляються у вигляді якісних оцінок розвитку об'єкта: загального опису тенденцій та очікуваного характеру змін, а в самому простому випадку – твердження про можливість або неможливість настання подій, що прогнозуються, (наприклад, "можливе зростання кількості відмов обладнання", або "може настати стабілізація геологічних процесів", або "можна очікувати зниження темпів зростання аварійності" тощо).

Кількісні прогнози являють собою числові значення прогнозованих показників (наприклад, "кількість постраждалих перевищить тисячу осіб") або кількісні оцінки достовірності досягнення цих значень: "імовірність аварії становить 90%"). На практиці, як правило, прогнозуються одночасно і якісні і кількісні характеристики об'єкта. Співвідношення цих сторін у прогнозі залежить від специфіки самого об'єкта прогнозу, цілей прогнозування, періоду упередження та ін.

Наприклад, з точки зору останнього критерію достатньо поширеною є така структура прогнозної інформації: оперативні прогнози є кількісними, короткострокові – переважно кількісними, середньострокові – кількісно-якісними і довгострокові – в основному якісними. Крім ТОГО. ОСКІЛЬКИ В Перехідні періоди точність і вірогідність прогнозів, насамперед кількісних, різко знижується, в такі періоди підвищується роль якісних прогнозів.

При прогнозуванні надзвичайних ситуацій висновки, отримані внаслідок здійснення попереднього прогнозу є тією основою, на якій розробляються плани основних заходів цивільного захисту у випадку загрози (або виникнення) надзвичайної ситуації. При цьому дуже часто висновки, отримані шляхом попереднього прогнозування, є єдиними даними щодо характеру розгортання надзвичайної ситуації у просторі і часі, які мас у своєму розпорядженні керівник цивільного захисту в перші години після виникнення надзвичайної події.

ПРИКЛАД.

Спрогнозувати можливі втрати населення у випадку забруднення місцевості сильнодіючими ядучими речовинами (СДЯР) при аварії на хімічно-небезпечному об'єкті, якщо відомі: середня щільність проживання населення на даній території 81 чол/ км, площа можливого хімічного забруднення 16.7 км2, і повна відсутність забезпеченості населення засобами індивідуального захисту.

Розв'язання.

1. Скористаємося таблицею типових людських втрат від ураження СДЯР (табл.1.4).

Таблиця 1.4

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека в галузі та надзвичайних ситуаціях» автора Дикань С.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Прогнозування техногенних аварій“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Техногенні об'єкти та техногенна безпека

  • Структура техногенних аварій та їх причини

  • Міжнародне й вітчизняне законодавство в галузі техногенної безпеки

  • Потенційно-небезпечні об'єкти та їх характеристика

  • Прогнозування техногенних аварій
  • Надзвичайні ситуації: моніторинг уражаючі фактори та система захисту

  • Аналіз надзвичайних ситуацій техногенного характеру в 2014 році

  • Єдина державна система цивільного захисту в Україні

  • Уразливість і стійкість роботи ПНО в надзвичайних ситуаціях

  • Основні уражаючі фактори НС та їх параметри

  • Етапи розвитку НС та відповідні заходи ЦЗ

  • Аварії на вибухонебезпечних об'єктах: прогнозування основних параметрів вибуху

  • Основні параметри промислових вибухів

  • Хімічні вибухи

  • Розрахунок надлишкового тиску вибуху газопароповітряної суміші у приміщенні

  • Фізичні вибухи: розрахунок параметрів вибуху BLEVE

  • Аварії на вибухонебезпечних об'єктах: визначення зон руйнувань

  • Оцінка рівня впливу вибуху за тротиловим еквівалентом

  • Визначення радіусів зон руйнувань при вибухах

  • Загальний підхід до визначення ймовірності ураження

  • Пожежі в техногенному середовищі

  • Загальні відомості про горіння та пожежі

  • Пожежі без вибухів

  • Пожежі з вибухом паливо-повітряних сумішей

  • Категорії вибухо- й пожежонебезпеки приміщень і будівель

  • Небезпеки об'єктів, що містять токсичні речовини

  • Класифікація небезпечних хімічних речовин

  • Зони хімічного забруднення та осередки хімічного ураження

  • Токсичні властивості СДЯР

  • Характер можливих хімічних аварій

  • Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно-небезпечних об'єктах

  • Особливості прогнозування стосовно життєдіяльності населення

  • Оцінка хімічної обстановки: СВСП, зони зараження, час підходу хмари НХР

  • Аварії на об'єктах, що містять джерела радіаційних випромінювань

  • Класифікація радіаційних аварій

  • Особливості радіоактивного забруднення у випадку аварії на АЕС

  • Заходи щодо захисту населення і територій при радіаційних аваріях

  • Поділ населення за категоріями і зонування забруднених територій

  • Прогнозування радіаційної обстановки та обґрунтування заходів реагування

  • Забезпечення захисту населення в надзвичайних ситуаціях

  • Способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях

  • Особливості здійснення евакуації населення в надзвичайних ситуаціях

  • Превентивні заходи захисту на випадок надзвичайних ситуацій

  • Укриття персоналу і населення в захисних спорудах

  • Об'ємно-планувальні рішення сховищ

  • Допоміжні приміщення сховищ

  • Об'ємно-планувальні рішення ПРУ

  • Оцінка протирадіаційного захисту споруд

  • Розрахунок протирадіаційного захисту ПРУ