На відміну від сховищ до складу ПРУ входять лише приміщення для розміщення людей (основні), а також санітарні вузли, вентиляційна і кімната для зберігання верхнього забрудненого одягу (допоміжні приміщення).
В ПРУ допускається влаштовувати санітарний вузол із розрахунку забезпечення ним 50% людей. Для решти людей користування санітарними приладами слід передбачати в сусідніх із укриттям приміщеннях.
Якщо кількість людей, що переховуються у ПРУ, становить менше 20 осіб, санітарні вузли можуть бути взагалі відсутні. Натомість передбачається спеціальне вентильоване приміщення для виносної тари площею не більше 1 м2.
При використанні існуючих будівель і споруд в якості ПРУ постає питання підвищення захисних властивостей огороджуючих конструкцій цих будівель з метою досягнення необхідного ступеня протирадіаційного захисту.
Захисні властивості стін будівель, приміщення яких пристосовані під ПРУ, можна підвищити шляхом обсипки їх ґрунтом або укладанням вздовж стіни впритул до неї на висоту перекриття мішків, наповнених ґрунтом.
Захисні властивості перекриттів над приміщеннями, пристосованими під ПРУ, підвищують шляхом насипання на перекриття шару ґрунту, заздалегідь укріпивши перекриття підпорками.
Прорізи в зовнішніх стінах, які не використовуються для входу і виходу із ПРУ, повинні закладатися цегляною кладкою насухо. При цьому маса 1 м2 закладки повинна відповідати аналогічній масі зовнішньої стіни.
Вікна надземних приміщень, що використовуються в якості ПРУ, слід закладати на висотуне менше 1,7 м від рівня підлоги. В верхній частині вікна допускається залишати світловий отвір висотою 0,3 м, який повинен бути розташований вище верхнього ярусу лав (нар) не менше ніж на 0,2 м. Для попередження зараження радіоактивними опадами основних приміщень ПРУ необхідно на незакладених частинах вікон передбачати ущільнення.
Заходи щодо підвищення захисних властивостей будівлі, пристосованої під ПРУ, повинні проводитися в період переведення приміщень на режим укриття у термін, не більше ніж 12 годин.
Санітарно-технічні системи сховищ
Санітарно-технічні системи сховищ повинні забезпечувати безперервне перебування в них людей не менше двох
діб. До них відносяться: вентиляція, опалення, водопостачання, водовідведення, енергозабезпечення і зв'язок.
Система вентиляції. Вона повинна забезпечити:
• підтримку температурно-вологісного і газового складу повітря в допустимих межах;
• створення в сховищі підпору (надлишкового тиску) для попередження проникнення в сховище отруйних речовин і продуктів горіння при пожежах через нещільності в огороджуючих конструкціях;
• очищення повітря, яке подасться в сховище, від пилу, отруйних речовин і бактеріальних засобів;
• рівномірне розподілення по приміщеннях сховища свіжого повітря і видалення повітря, яке містить вуглекислий газ, тепло і вологу.
Система вентиляції сховищ, як правило, проектується на два режими: чистої вентиляції (режим І) і фільтровентиляції (режим II).
При режимі чистої вентиляції зовнішнє повітря очищається від пилу і забезпечує потрібний обмін повітря та видалення з приміщень надлишків тепла і вологи. При фільтровентиляції зовнішнє повітря, що подасться у сховище, має очищатися від газоподібних отруйних речовин, аерозолів та пилу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека в галузі та надзвичайних ситуаціях» автора Дикань С.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Об'ємно-планувальні рішення ПРУ“ на сторінці 1. Приємного читання.
