Прогнозування радіаційної обстановки та обґрунтування заходів реагування

Безпека в галузі та надзвичайних ситуаціях

Радіаційною обстановкою називають можливі (або фактичні) масштаби та ступінь забруднення території РР, які пов'язані з ураженням населення та персоналу об'єктів господарювання. В основі прогнозування радіаційної обстановки лежить постійний контроль радіаційного стану – складова частина загального контролю за станом навколишнього середовища, який полягає у проведенні радіоекологічного моніторингу – спостереження і оцінки радіаційного забруднення.

Під радіаційним станом розуміють масштаби і ступінь іонізації навколишнього середовища природними та штучними джерелами випромінювання. Залежно від ступеня іонізації середовища радіаційний стан може бути нормальним – потужність експозиційної дози (ПЕД) становить до 0,6 мкЗв/год (60 мкР/год), аномальним – величина ПЕД становить від 0,6 до 1,2 мкЗв/год (60... 120 мкР/год) і радіоактивним забрудненням – ПЕД становить понад 1,2 мкЗв/год (120 мкР/год).

На підставі результатів радіаційного стану прогнозується поглинена (еквівалентна) доза опромінення населення і персоналу, визначається необхідність проведення заходів реагування (нормалізації стану та заходів щодо захисту населення і територій). Контроль радіаційного стану проводиться постійно на всій території країни, особлива увага при цьому приділяється районам розміщення РНО, і в першу чергу – атомних станцій.

NON MULTА, SED MULTUM

За даними наявних 182 пунктів спостережень мережі гідрометслужби України потужність експозиційної дози гамма- випромінювання (ПЕД) на більшій частині території країни знаходиться у межах рівнів, обумовлених розпадом природних радіонуклідів та космічним випромінюванням: 5...25 мкР/год.

За результатами постійного моніторингу, радіаційний фон на контрольованих територіях, що віднесені до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, є сталим (ПЕД = 7...28 мкР/год.) і знаходиться здебільшого у межах доаварійних рівнів.

Моніторинг довкілля здійснюється ДСНС, іншими центральними органами виконавчої влади, їхніми органами на місцях, а також підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери їх управління, які є суб'єктами системи моніторингу за загальнодержавною і регіональними (місцевими) програмами реалізації відповідних природоохоронних заходів.

Зміна ПЕД з часом при радіоактивному зараженні місцевості внаслідок аварії на АЕС описується залежністю:

(8.1)

де Р – ПЕД у момент часу t, записана у рентгенах на годину (Р/год);

Р – ПЕД через 1 годину після аварійного викиду радіоактивних речовин, записана у рентгенах на годину (Р/год);

t – час, що минув з моменту аварійного викиду радіоактивних речовин, записаний у годинах.

Залежність ПЕД від часу, що минув з моменту аварійного викиду радіоактивних речовин

Рис. 8.1. Залежність ПЕД від часу, що минув з моменту аварійного викиду радіоактивних речовин

Поглинена доза опромінення Dо (виміряна у греях), яку отримують люди на радіаційно забрудненій території з моменту часу tп до моменту часу tк розраховується за формулою

(8.2)

При ослабленні радіоактивного випромінювання захисним екраном поглинена доза опромінення Dо (виміряна у греях) зменшується у Косл раз і становить

(8.3)

На радіаційно забрудненій території тривалість роботи персоналу має бути обмежена ("захист часом"). Наприклад, кожна працююча в умовах радіаційного забруднення зміна працівників має діяти обмежений інтервал часу і тому не повинна отримати поглинену дозу опромінення, більшу за наперед встановлену величину.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека в галузі та надзвичайних ситуаціях» автора Дикань С.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Прогнозування радіаційної обстановки та обґрунтування заходів реагування“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Техногенні об'єкти та техногенна безпека

  • Структура техногенних аварій та їх причини

  • Міжнародне й вітчизняне законодавство в галузі техногенної безпеки

  • Потенційно-небезпечні об'єкти та їх характеристика

  • Прогнозування техногенних аварій

  • Надзвичайні ситуації: моніторинг уражаючі фактори та система захисту

  • Аналіз надзвичайних ситуацій техногенного характеру в 2014 році

  • Єдина державна система цивільного захисту в Україні

  • Уразливість і стійкість роботи ПНО в надзвичайних ситуаціях

  • Основні уражаючі фактори НС та їх параметри

  • Етапи розвитку НС та відповідні заходи ЦЗ

  • Аварії на вибухонебезпечних об'єктах: прогнозування основних параметрів вибуху

  • Основні параметри промислових вибухів

  • Хімічні вибухи

  • Розрахунок надлишкового тиску вибуху газопароповітряної суміші у приміщенні

  • Фізичні вибухи: розрахунок параметрів вибуху BLEVE

  • Аварії на вибухонебезпечних об'єктах: визначення зон руйнувань

  • Оцінка рівня впливу вибуху за тротиловим еквівалентом

  • Визначення радіусів зон руйнувань при вибухах

  • Загальний підхід до визначення ймовірності ураження

  • Пожежі в техногенному середовищі

  • Загальні відомості про горіння та пожежі

  • Пожежі без вибухів

  • Пожежі з вибухом паливо-повітряних сумішей

  • Категорії вибухо- й пожежонебезпеки приміщень і будівель

  • Небезпеки об'єктів, що містять токсичні речовини

  • Класифікація небезпечних хімічних речовин

  • Зони хімічного забруднення та осередки хімічного ураження

  • Токсичні властивості СДЯР

  • Характер можливих хімічних аварій

  • Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно-небезпечних об'єктах

  • Особливості прогнозування стосовно життєдіяльності населення

  • Оцінка хімічної обстановки: СВСП, зони зараження, час підходу хмари НХР

  • Аварії на об'єктах, що містять джерела радіаційних випромінювань

  • Класифікація радіаційних аварій

  • Особливості радіоактивного забруднення у випадку аварії на АЕС

  • Заходи щодо захисту населення і територій при радіаційних аваріях

  • Поділ населення за категоріями і зонування забруднених територій

  • Прогнозування радіаційної обстановки та обґрунтування заходів реагування
  • Забезпечення захисту населення в надзвичайних ситуаціях

  • Способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях

  • Особливості здійснення евакуації населення в надзвичайних ситуаціях

  • Превентивні заходи захисту на випадок надзвичайних ситуацій

  • Укриття персоналу і населення в захисних спорудах

  • Об'ємно-планувальні рішення сховищ

  • Допоміжні приміщення сховищ

  • Об'ємно-планувальні рішення ПРУ

  • Оцінка протирадіаційного захисту споруд

  • Розрахунок протирадіаційного захисту ПРУ