Уразливість і стійкість роботи ПНО в надзвичайних ситуаціях

Безпека в галузі та надзвичайних ситуаціях

Під стійкістю роботи об'єкта господарювання розуміється здатність підприємства в умовах надзвичайних ситуацій випускати продукцію в запланованому обсязі та номенклатурі, а при руйнуванні й порушенні виробничих зв'язків – відновлювати своє виробництво за максимально короткий термін. Основним завданням стійкості роботи потенційно небезпечних об'єктів (ПНО) є недопущення аварій, а також збереження можливості виконувати свої виробничі функції, якщо аварії відбуваються.

Складні технічні системи, до яких належать ПНО, завжди мають певний ступінь ризику виникнення аварій, небезпечних для них і навколишнього середовища. "Ціна" аварій зростає із зростанням складності системи, зосередженням на ПНО великих енергетичних потужностей та небезпечних речовин. Тому прийняття заходів, що гарантують з високим ступенем надійності запобігання аваріям і зниження тяжкості їх наслідків, життєво необхідно.

Вплив факторів воєнного часу і надзвичайних ситуацій мирного часу може викликати руйнування, порушення діяльності будь-якої ділянки технологічного процесу, що призведе до тимчасової зупинки або припинення виробництва у цілому.

Протиаварійна стійкість ПНО в основному забезпечується реалізацією таких заходів і принципів:

• 1) вибором найменш небезпечних технологій;

• 2) високою якістю і всебічним обґрунтуванням проектів;

• 3) вибором безпечних технологічних установок і ПНО в цілому;

• 4) високою якістю виготовлення, монтажу, профілактичного обслуговування та ремонту технологічних установок;

• 5) застосуванням надійних засобів запобігання переходу технологічних установок і обладнання в критичний режим роботи, що передує аварії, і обмеження наслідків аварії;

• 6) кваліфікованою експлуатацією ПНО відповідно до нормативно-технічної документації та інструкцій;

• 7) прийняттям заходів щодо захисту технологічних установок, виробничих систем і устаткування від зовнішніх впливів і ситуацій, пов'язаних з "людським фактором" (низьким рівнем кваліфікації, безвідповідальністю, помилками виробничого персоналу, тероризмом);

• 8) підтриманням безвідмовності роботи обладнання та систем, що перешкоджають виникненню і розвитку аварій;

• 9) створенням багатоешелонного захисту від небезпечних наслідків аварій.

Основна вимога протиаварійного стійкості – виключення катастрофічних пошкоджень ПНО – реалізується створенням послідовних протиаварійних бар'єрів.

Технологічні процеси оцінюються, виходячи зі специфіки виробництва. Досліджуються надійність, взаємозамінність і захищеність основних технологічних потоків, окремих виробництв, ділянок, що дозволить науково обґрунтовано підійти до створення необхідних запасів деталей, вузлів та інших, комплектуючих елементів. У ряді випадків необхідно передбачити можливість зміни технологічного процесу з метою його спрощення, використання місцевої сировини і захисту найбільш уразливих ділянок.

В Україні встановлені три категорії уразливості потенційно небезпечних об'єктів у терористичному відношенні, які визначають рівень небезпеки ПНО (серед інших об'єктів) та характеристику ступеня ризику виникнення терористичних проявів за масштабами прогнозованих наслідків надзвичайної ситуації, яка може статися внаслідок терористичного акту.

Перша категорія уразливості об'єктів у терористичному відношенні встановлюється для об'єктів, щодо яких існує дуже високий рівень ризику виникнення терористичних проявів, у результаті чого можливе виникнення надзвичайних ситуацій загальнодержавного (транскордонного) рівня, що загрожує життю значної кількості людей, а також тяжкими внутрішньо- та зовнішньополітичними, соціальними, економічними та екологічними наслідками для України, а в деяких випадках – і для інших держав.

Друга категорія уразливості об'єктів встановлюється для об'єктів, відносно яких існує високий рівень ризику виникнення терористичних проявів, у результаті чого можливе виникнення надзвичайних ситуацій регіонального (обласного) рівня, що можуть призвести до загибелі (загрози загибелі) людей або значного погіршення умов їх життєдіяльності, а також до ускладнення соціально-політичного, економічного та екологічного стану регіону (області).

Третя категорія уразливості об'єктів встановлюється для об'єктів, щодо яких існує ймовірність виникнення терористичних проявів, у результаті чого можливе виникнення надзвичайних ситуацій місцевого рівня, що загрожують життю людей або суттєво погіршують умови їх життедіяльності, а також спричиняють ускладнення соціально- політичної, економічної та екологічної ситуації в регіоні або в його окремому районі.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека в галузі та надзвичайних ситуаціях» автора Дикань С.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Уразливість і стійкість роботи ПНО в надзвичайних ситуаціях“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Техногенні об'єкти та техногенна безпека

  • Структура техногенних аварій та їх причини

  • Міжнародне й вітчизняне законодавство в галузі техногенної безпеки

  • Потенційно-небезпечні об'єкти та їх характеристика

  • Прогнозування техногенних аварій

  • Надзвичайні ситуації: моніторинг уражаючі фактори та система захисту

  • Аналіз надзвичайних ситуацій техногенного характеру в 2014 році

  • Єдина державна система цивільного захисту в Україні

  • Уразливість і стійкість роботи ПНО в надзвичайних ситуаціях
  • Основні уражаючі фактори НС та їх параметри

  • Етапи розвитку НС та відповідні заходи ЦЗ

  • Аварії на вибухонебезпечних об'єктах: прогнозування основних параметрів вибуху

  • Основні параметри промислових вибухів

  • Хімічні вибухи

  • Розрахунок надлишкового тиску вибуху газопароповітряної суміші у приміщенні

  • Фізичні вибухи: розрахунок параметрів вибуху BLEVE

  • Аварії на вибухонебезпечних об'єктах: визначення зон руйнувань

  • Оцінка рівня впливу вибуху за тротиловим еквівалентом

  • Визначення радіусів зон руйнувань при вибухах

  • Загальний підхід до визначення ймовірності ураження

  • Пожежі в техногенному середовищі

  • Загальні відомості про горіння та пожежі

  • Пожежі без вибухів

  • Пожежі з вибухом паливо-повітряних сумішей

  • Категорії вибухо- й пожежонебезпеки приміщень і будівель

  • Небезпеки об'єктів, що містять токсичні речовини

  • Класифікація небезпечних хімічних речовин

  • Зони хімічного забруднення та осередки хімічного ураження

  • Токсичні властивості СДЯР

  • Характер можливих хімічних аварій

  • Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно-небезпечних об'єктах

  • Особливості прогнозування стосовно життєдіяльності населення

  • Оцінка хімічної обстановки: СВСП, зони зараження, час підходу хмари НХР

  • Аварії на об'єктах, що містять джерела радіаційних випромінювань

  • Класифікація радіаційних аварій

  • Особливості радіоактивного забруднення у випадку аварії на АЕС

  • Заходи щодо захисту населення і територій при радіаційних аваріях

  • Поділ населення за категоріями і зонування забруднених територій

  • Прогнозування радіаційної обстановки та обґрунтування заходів реагування

  • Забезпечення захисту населення в надзвичайних ситуаціях

  • Способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях

  • Особливості здійснення евакуації населення в надзвичайних ситуаціях

  • Превентивні заходи захисту на випадок надзвичайних ситуацій

  • Укриття персоналу і населення в захисних спорудах

  • Об'ємно-планувальні рішення сховищ

  • Допоміжні приміщення сховищ

  • Об'ємно-планувальні рішення ПРУ

  • Оцінка протирадіаційного захисту споруд

  • Розрахунок протирадіаційного захисту ПРУ