Пожежі з вибухом паливо-повітряних сумішей

Безпека в галузі та надзвичайних ситуаціях

У більшості випадків при пожежах має місце двофазне дифузійне горіння, при якому у незамкнених об'ємах вибуху не трапляється.Однак при роботі різного технологічного обладнання і трубопроводів можуть виникнути аварійні ситуації, коли відбувається їх розгерметизація. У цих випадках, якщо всередині обладнання або технологічних трубопроводів знаходяться горючі речовини (ГР) та легкозаймисті рідини (ЛЗР), відбувається їх викид у рідкому і пароподібному вигляді через нещільності, що утворилися, в атмосферу і витоки на підлогу приміщення. Такі викиди супроводжуються випаровуванням пролитої рідини, її пара в суміші з повітрям може зайнятися і призвести до вибуху та пожежі.

Для обґрунтування пожежної безпеки технологічних процесів необхідно визначати інтенсивність теплового випромінювання від полум'я і тривалість випромінювання цього полум'я. Порушення технологічних регламентів при поводженні з горючими та легкозаймистими рідинами на виробництві часто призводить до їх проливу з обладнання і трубопроводів. При їх випаровуванні пари можуть спалахнути, що дуже часто призводить до пожеж, оскільки від полум'я йдуть сильні теплові потоки випромінюванням. Інтенсивність теплового випромінювання при пожежах часто перевищує гранично допустимі значення інтенсивності теплового випромінювання для людини і конструкційних матеріалів, що може призвести до тяжких наслідків.

При займанні парогазової хмари виникає великомасштабне дифузійне полум'я від маси палива, що згорає, яке піднімається над поверхнею землі. Полум'я має кулясту форму, тому отримало назву "вогняна куля". Оцінка пожежної безпеки технологічних процесів включає в себе:

• розрахунок інтенсивності теплового випромінювання при пожежах від проливу ГР і ЛЗР для зіставлення з критичними (гранично допустимими) значеннями інтенсивності теплового потоку для людини і конструкційних матеріалів, які наведені в табл. 5.5;

• аналіз можливості виникнення "вогняної кулі" при аварії та її уражаючої дії;

• розрахунок радіусів зон ураження людей від теплового впливу в залежності від виду і маси палива. Приблизні значення теплових імпульсів, що викликають опіки різного ступеню, наведені в табл. 5.2.

Таблиця 5.7

Гранично допустима інтенсивність теплового випромінювання пожеж від проливу ГР і ЛЗР

Ступінь ураженняІнтенсивність теплового випромінювання q, кВт/м2
Без негативних наслідків протягом тривалого часу · Безпечно для людини в брезентовому одязі1,4; 4,2
Нестерпний біль через 20...30 с; опік 1-го ступеня через 15...20 с; опік 2-го ступеня через 30...40 с; займання бавовни-волокна через 15 хв.7,0
Нестерпний біль через 3...5 с; опік 1-го ступеня через 6...8 с; опік 2-го ступеня через 12...16 с10,5
Займання деревини з шорсткою поверхнею (вологість 12%) при тривалості опромінення 15 хв12,9
Займання деревини, пофарбованої олійною фарбою по струганої поверхні; займання фанери17,0

При проливі ГР або ЛЗР та їх займанні починається пожежа. Полум'я, що утворилося при пожежі, характеризується високою інтенсивністю теплового випромінювання, яке може привести до займання навколишніх горючих матеріалів, пошкодження конструкцій, травмування людей. Для оцінок впливу теплового випромінювання на навколишні предмети (рис. 5.2) потрібно знати величину самого випромінювання.

Випромінювання полум

Рис. 5.2. Випромінювання полум'я факела при пожежі на навколишні об'єкти:

1 – полум'я, що випромінює; 2 – об'єкт, що опромінюється

Інтенсивність теплового випромінювання q, кВт/м2, від полум'я факела на поверхні розглянутого об'єкта може бути розрахована за формулою:

(5.7)

де– середньоповерхнева щільність теплового випромінювання полум'я факела, кВт/м2;

– кутовий коефіцієнт опромінення, який характеризує, яка частка випромінювання від полум'я факела потрапляє на даний об'єкт;

– коефіцієнт пропускання атмосфери.

Середньоповерхнева щільність теплового випромінювання полум'я факела Еі приймається на основі наявних у літературі експериментальних даних. При розрахунках допускається приймати: Е* = 450 кВт/м2.

Кутовий коефіцієнт опромінення орієнтовно може бути розрахований за формулою:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека в галузі та надзвичайних ситуаціях» автора Дикань С.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Пожежі з вибухом паливо-повітряних сумішей“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Техногенні об'єкти та техногенна безпека

  • Структура техногенних аварій та їх причини

  • Міжнародне й вітчизняне законодавство в галузі техногенної безпеки

  • Потенційно-небезпечні об'єкти та їх характеристика

  • Прогнозування техногенних аварій

  • Надзвичайні ситуації: моніторинг уражаючі фактори та система захисту

  • Аналіз надзвичайних ситуацій техногенного характеру в 2014 році

  • Єдина державна система цивільного захисту в Україні

  • Уразливість і стійкість роботи ПНО в надзвичайних ситуаціях

  • Основні уражаючі фактори НС та їх параметри

  • Етапи розвитку НС та відповідні заходи ЦЗ

  • Аварії на вибухонебезпечних об'єктах: прогнозування основних параметрів вибуху

  • Основні параметри промислових вибухів

  • Хімічні вибухи

  • Розрахунок надлишкового тиску вибуху газопароповітряної суміші у приміщенні

  • Фізичні вибухи: розрахунок параметрів вибуху BLEVE

  • Аварії на вибухонебезпечних об'єктах: визначення зон руйнувань

  • Оцінка рівня впливу вибуху за тротиловим еквівалентом

  • Визначення радіусів зон руйнувань при вибухах

  • Загальний підхід до визначення ймовірності ураження

  • Пожежі в техногенному середовищі

  • Загальні відомості про горіння та пожежі

  • Пожежі без вибухів

  • Пожежі з вибухом паливо-повітряних сумішей
  • Категорії вибухо- й пожежонебезпеки приміщень і будівель

  • Небезпеки об'єктів, що містять токсичні речовини

  • Класифікація небезпечних хімічних речовин

  • Зони хімічного забруднення та осередки хімічного ураження

  • Токсичні властивості СДЯР

  • Характер можливих хімічних аварій

  • Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно-небезпечних об'єктах

  • Особливості прогнозування стосовно життєдіяльності населення

  • Оцінка хімічної обстановки: СВСП, зони зараження, час підходу хмари НХР

  • Аварії на об'єктах, що містять джерела радіаційних випромінювань

  • Класифікація радіаційних аварій

  • Особливості радіоактивного забруднення у випадку аварії на АЕС

  • Заходи щодо захисту населення і територій при радіаційних аваріях

  • Поділ населення за категоріями і зонування забруднених територій

  • Прогнозування радіаційної обстановки та обґрунтування заходів реагування

  • Забезпечення захисту населення в надзвичайних ситуаціях

  • Способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях

  • Особливості здійснення евакуації населення в надзвичайних ситуаціях

  • Превентивні заходи захисту на випадок надзвичайних ситуацій

  • Укриття персоналу і населення в захисних спорудах

  • Об'ємно-планувальні рішення сховищ

  • Допоміжні приміщення сховищ

  • Об'ємно-планувальні рішення ПРУ

  • Оцінка протирадіаційного захисту споруд

  • Розрахунок протирадіаційного захисту ПРУ