Пожежі без вибухів

Безпека в галузі та надзвичайних ситуаціях

При пожежах, що протікають без вибухів, може бути виділено три зони: горіння, теплового впливу і задимлення.

У зоні горіння протікають процеси термічного розкладання, випаровування, наприклад, нафтопродуктів в обсязі дифузійного факела полум'я. Межею зони горіння є поверхня палаючого продукту та тонкий поверхневий шар полум'я, що світиться, де відбувається реакція окислення.

Необхідно зауважити, що інтенсивність горіння визначається не швидкістю протікання самої реакції окислення, а швидкістю надходження кисню з навколишнього простору в зону горіння. Це пояснюється тим, що швидкість протікання хімічних реакцій горіння конденсованих речовин значно перевершує швидкість таких фізичних процесів, як дифузія компонентів, що беруть участь в реакції, та передача теплоти із зони горіння горючим речовинам для підготовки їх до хімічної взаємодії. Таким чином, лімітуючими процесами при горінні є дифузія та теплопередача, а процеси горіння при пожежі розвиваються в дифузійній області. Ця обставина має важливе практичне значення при вирішенні питань зниження ризиків пожеж.

Зона теплового впливу примикає до межі зони горіння. У цій частині простору протікають процеси теплопередачі, зумовлюють формування одного з найважливіших уражаючих факторів пожежі – опромінення людей та об'єктів навколишнього середовища тепловим випромінюванням.

Для нафтопродуктів та інших легкозаймистих речовин тепло, що виділяється при їх горінні, витрачається на їх підготовку до участі в процесі горіння (на розкладання та випаровування). Вважається, що ці витрати в середньому складають 3% від усього тепловиділення. Решта 97% відводяться із зони горіння в навколишній простір. Ця теплопередача здійснюється шляхом конвекції, прямого випромінювання і теплопровідності.

Необхідно відзначити, що велика частина тепла передасться шляхом конвекції. Наприклад, при горінні бензину в резервуарі на конвективний перенос тепла припадає 57...62%. При пожежах всередині будівель і споруд продукти згоряння, що мають високу температуру, конвективними потоками переносяться по всьому лабіринту коридорів і приміщень, передаючи тепло на їхньому шляху матеріалам і конструкціям, що зустрічаються, підвищуючи їх температуру до критичних значень і викликаючи загоряння.

Передача тепла випромінюванням найбільш характерна для зовнішніх пожеж. Потужне випромінювання тепла відбувається при горінні горючих рідин у резервуарах із утворенням зовнішнього полум'я. У цьому випадку на значні відстані може передаватися від 30 до 40% тепла. Слід мати на увазі, що чим більша поверхня полум'я, менша ступінь його чорноти, тим вище температура горіння і більша частина тепла передається шляхом випромінювання.

При пожежах у замкнутих об'ємах і огородженнях дія теплового випромінювання на навколишнє середовище обмежується екранами, що виникають на його шляху.

При внутрішніх пожежах передача тепла відбувається головним чином шляхом теплопровідності. Теплопередача здійснюється через конструктивні елементи й огородження сховищ нафтопродуктів, палива та інших горючих рідин. При пожежах горючих рідин в резервуарах тепло шляхом теплопровідності передається нижнім шарам цих рідин. При цьому створюються умови для їх скипання і викиду.

Зона задимлення при пожежах нафтопродуктів та інших видів рідкого пального примикає до зони горіння. Назва зони у відомому сенсі умовна, оскільки під нею зазвичай розуміється не весь той простір, охоплений димом, а тільки його частина, де неможливе перебування людей без засобів захисту органів дихання. Межами зони задимлення вважаються ізолінії з концентрацією аеродисперсної фази диму 10 кг/м3, видимістю предметів 6... 12 метрів і концентрацією кисню не менше 16%. Знаходження людей без засобів захисту органів дихання на межі цієї зони безпечно.

У динаміці будь-якої пожежі важливу роль відіграє інтенсивність газообміну, оскільки лімітуючою стадією процесу горіння, як зазначалося вище, зазвичай е дифузійне перенесення кисню до поверхні зони горіння.

Говорячи про інтенсивність газообміну при пожежах, насамперед, мають на увазі швидкість притоку повітря до зони горіння. Зрозуміло, що ті продукти горіння, котрі нагріті в зоні реакції і мають меншу щільність, ніж повітря, що надходить у зону горіння, здіймаються вгору і створюють надлишковий тиск. У нижній же частині резервуара (приміщення), де відбувається горіння або поблизу підстилаючої поверхні (якщо горять нафтопродукти або інше пальне, котре вилилося зі сховища), через спад і зниження парціального тиску кисню в повітрі, що бере участь в реакції окислення, створюється зона зниженого тиску. Висоту, на якій тиск дорівнює атмосферному, називають рівнем однакових тисків.

Процес розвитку пожежі на об'єктах може бути схарактеризований цілою низкою фізичних та геометричних параметрів, які необхідно брати до уваги при оцінці її небезпеки для людей і навколишнього середовища.

Приміром, до характеристик і параметрів пожеж можна віднести:

• вид пожежі (в замкнутому об'ємі або відкритий);

• пожежне навантаження, тобто кількість теплової енергії, яку може бути виділено при згорянні нафтопродуктів або іншого пального, що міститься на аварійному об'єкті;

• інтенсивність виділення тепла, тобто кількість теплової енергії, що виділяється за одиницю часу і залежить від кількості повітря, що надходить;

• масову швидкість вигоряння продуктів (визначається

інтенсивністю випаровування в зоні горіння);

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека в галузі та надзвичайних ситуаціях» автора Дикань С.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Пожежі без вибухів“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Техногенні об'єкти та техногенна безпека

  • Структура техногенних аварій та їх причини

  • Міжнародне й вітчизняне законодавство в галузі техногенної безпеки

  • Потенційно-небезпечні об'єкти та їх характеристика

  • Прогнозування техногенних аварій

  • Надзвичайні ситуації: моніторинг уражаючі фактори та система захисту

  • Аналіз надзвичайних ситуацій техногенного характеру в 2014 році

  • Єдина державна система цивільного захисту в Україні

  • Уразливість і стійкість роботи ПНО в надзвичайних ситуаціях

  • Основні уражаючі фактори НС та їх параметри

  • Етапи розвитку НС та відповідні заходи ЦЗ

  • Аварії на вибухонебезпечних об'єктах: прогнозування основних параметрів вибуху

  • Основні параметри промислових вибухів

  • Хімічні вибухи

  • Розрахунок надлишкового тиску вибуху газопароповітряної суміші у приміщенні

  • Фізичні вибухи: розрахунок параметрів вибуху BLEVE

  • Аварії на вибухонебезпечних об'єктах: визначення зон руйнувань

  • Оцінка рівня впливу вибуху за тротиловим еквівалентом

  • Визначення радіусів зон руйнувань при вибухах

  • Загальний підхід до визначення ймовірності ураження

  • Пожежі в техногенному середовищі

  • Загальні відомості про горіння та пожежі

  • Пожежі без вибухів
  • Пожежі з вибухом паливо-повітряних сумішей

  • Категорії вибухо- й пожежонебезпеки приміщень і будівель

  • Небезпеки об'єктів, що містять токсичні речовини

  • Класифікація небезпечних хімічних речовин

  • Зони хімічного забруднення та осередки хімічного ураження

  • Токсичні властивості СДЯР

  • Характер можливих хімічних аварій

  • Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно-небезпечних об'єктах

  • Особливості прогнозування стосовно життєдіяльності населення

  • Оцінка хімічної обстановки: СВСП, зони зараження, час підходу хмари НХР

  • Аварії на об'єктах, що містять джерела радіаційних випромінювань

  • Класифікація радіаційних аварій

  • Особливості радіоактивного забруднення у випадку аварії на АЕС

  • Заходи щодо захисту населення і територій при радіаційних аваріях

  • Поділ населення за категоріями і зонування забруднених територій

  • Прогнозування радіаційної обстановки та обґрунтування заходів реагування

  • Забезпечення захисту населення в надзвичайних ситуаціях

  • Способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях

  • Особливості здійснення евакуації населення в надзвичайних ситуаціях

  • Превентивні заходи захисту на випадок надзвичайних ситуацій

  • Укриття персоналу і населення в захисних спорудах

  • Об'ємно-планувальні рішення сховищ

  • Допоміжні приміщення сховищ

  • Об'ємно-планувальні рішення ПРУ

  • Оцінка протирадіаційного захисту споруд

  • Розрахунок протирадіаційного захисту ПРУ