Характеристика радіаційно небезпечних об'єктів
Потенційна небезпека експлуатації радіаційно небезпечних об'єктів (РНО) полягає у можливості викиду радіоактивного матеріалу за межі, не передбачені проектом для нормальної експлуатації об'єкта, і в кількостях понад установлену межу безпечної експлуатації об'єкта. Наслідком такого викиду може бути аварійне радіоактивне опромінення персоналу і населення.
Основний показник ступеня потенційної небезпеки таких об'єктів, за інших рівних умов (надійність технологічних процесів, якість професійної підготовки фахівців тощо) – це загальна кількість радіоактивних речовин, які знаходяться на РНО.
До типових РНО відносяться:
• атомні станції;
• підприємства з видобування та переробки уранових руд;
• підприємства з виготовлення ядерного палива;
• підприємства з переробки відпрацьованого ядерного палива і захоронення радіоактивних відходів;
• науково-дослідні та проектні організації, які мають дослідні реактори;
• ядерні енергетичні установки на морських та космічних судах і апаратах;
• стаціонарні військові об'єкти для зберігання ядерних боєприпасів і ракетні старти, а також транспорт, що перевозить радіоактивні матеріали;
• джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ) у багатьох сферах господарства і наукової діяльності.
Нині в Україні існує близько 8 тисяч підприємств та організацій, які використовують понад 100 тисяч ДІВ. До радіаційно-небезпечних об'єктів відносяться також підприємства, які використовують у невеликих кількостях радіоактивні речовини та вироби на їх основі, в тому числі прилади, апарати і установки, що не становлять ядерної небезпеки.
Крім техногенних (штучних) джерел радіоактивності існують і джерела радіоактивності природного походження. За геологічними та геохімічними природними особливостями Україна належить до держав з високим рівнем опромінення радоном. Ризик смертності від раку легенів, що обумовлений опроміненням Радоном-222 в повітрі приміщень, становить 1,32•10-4. За Міжнародною шкалою ризиків смертельних небезпек – це високий ризик.
NON MULTA, SED MULTUM
Радон-222 – це газ, який утворюється при радіоактивному розпаді природних радіонуклідів уранового ряду. Розпадаючись, Радон-222 утворює короткоживучі дочірні продукти розпаду – Полоній, Свинець, Вісмут, які, приєднуючись до часток пилу чи вологи, утворюють радіоактивний аерозоль. Потрапляючи у легені, радіоактивний аерозоль, через малий період напіврозпаду дочірніх продуктів Радону-222, опромінює бронхіальний епітелій, що приводить до відносно високих доз опромінення, які можуть бути причиною додаткового ризику захворювань на рак легенів.
За даними обстеження житлового фонду окремих регіонів України (28 тисяч будинків) ДУ "Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва НАМНУ", середньозважена за окремими областями середньорічна ефективна доза опромінення населення від Радону становить 2,4 мЗв/рік, для сільського населення ця величина майже вдвічі більше і складає 4,1 мЗв/рік.
Щороку від раку легенів, заподіяних дією Радону, в Україні гине близько 6 тисяч осіб. Прямі збитки для країни за рахунок неучасті померлих осіб у створенні валового внутрішнього продукту оцінюються у 0,5 мільярда гривень на рік, непрямі збитки – 6...30 мільярдів гривень на рік.
Атомні станції як об'єкти підвищеної радіаційної небезпеки. З перерахованих вище ядерно небезпечних об'єктів найнебезпечнішим джерелом потенційної радіаційної небезпеки для персоналу, населення і оточуючого середовища є працюючі ядерні реактори. Це обумовлено накопиченням і можливим викидом продуктів поділу ядерного палива вказаних об'єктів, а також інших джерел радіаційної небезпеки (сховищ відпрацьованого ядерного палива, транспортних та перевантажуючих контейнерів для транспортування ядерного палива і радіоактивних відходів, сховищ радіоактивних відходів тощо).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека в галузі та надзвичайних ситуаціях» автора Дикань С.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Аварії на об'єктах, що містять джерела радіаційних випромінювань“ на сторінці 1. Приємного читання.
