Загальні відомості про горіння та пожежі

Безпека в галузі та надзвичайних ситуаціях

Пожежна безпека – це такий стан об'єкту, при якому виключається можливість виникнення пожежі, а у випадку її виникнення забезпечується захист людей від небезпечних та шкідливих факторів пожежі та максимально зберігаються матеріальні цінності.

Пожежею називають неконтрольований процес горіння, який супроводжується знищенням матеріальних цінностей і створює загрозу для життя і здоров'я людей.

Горіння – це екзотермічна (англ. exothermal – той, що віддає тепло) реакція окислення горючої речовини, що супроводжується виділенням диму, теплової та променевої енергії. Для виникнення горіння необхідна наявність трьох складових:

• горючої речовини у відповідному стані (початковою температурою, вологістю);

• окислювача (в достатній кількості);

• джерела запалювання (іскра, полум'я, нагріті предмети). Процес горіння має три основні стадії – окислювання, самозаймання та горіння. Розвиток процесу горіння показаний на рис. 5.1. При накопиченні у речовині теплоти швидкість реакції зростає, виникає самозаймання і з'являється полум'я. Від початкової температури Тп до температури окислення Т0 теплота витрачається на плавлення, випаровування або розкладення горючої речовини. На проміжку від Т0 до Тсз температура підвищується швидше за рахунок теплоти реакції окислення до тих пір, поки тепловиділення не стануть рівними тепловіддачі у навколишнє середовище. Цей момент на графіку позначений температурою самозаймання Тст Далі реакція розвивається самостійно без надходження теплоти ззовні і характеризується температурою полум'я Тпол, яка переходить у температуру горіння Тг. В подальшому процес характеризується відносно постійною температурою горіння.

Розвиток процесу горіння

Рис. 5.1. Розвиток процесу горіння

ТП – початкова температура (починається розкладання речовини, зміна агрегатного стану); Тo – температура окислення; ТСЗ – температура самозаймання (порушується баланс теплоти); ТП0Л – температура полум'я; Тр – температура горіння.

Розрізняють два випадки виникнення горіння:

• запалення горючої суміші при її локальному розігріванні до температури займання з послідуючим стійким горінням із полум'ям;

• одночасне нагрівання до високої температури всього об'єму горючої суміші, яка знаходиться всередині деякого об'єму.

Розрізняють також гомогенне й гетерогенне горіння. Гомогенне горіння відбувається у випадку, коли речовини, що вступають у реакцію окислення, мають одинакові агрегатні стани. Якщо при цьому горюча рідина та окисник не перемішані, то швидкість горіння залежить від дифузії (лат. diffusio – поширення, проникнення) окисника (кисню) в зону реакції. Таке горіння називають дифузійним (приміром, горіння газу у кухонній плиті).

Гетерогенне горіння відбувається у випадку, якщо речовини знаходяться в різних агрегатних станах і наявна межа розділу фаз у горючій системі (приміром, горіння сірника або дров).

Якщо реакція горіння відбувається майже одночасно по всьому об'єму речовини, горіння поширюється з надзвичайною великою швидкістю, котра сягає кількох тисяч метрів за секунду. Таке горіння називають детонаційним. Детонаційне горіння, як відомо, супроводжується вибухом – надзвичайно швидким хімічним перетворенням, з виділенням значної енергії й утворенням стиснених газів, здатних виконувати механічну роботу.

Залежно від розміру матеріальних втрат пожежі бувають:

• особливо великі – збитки становлять від 10000 і більше розмірів мінімальної заробітної плати;

• великі – збитки становлять від 1000 до 10000 розмірів мінімальної заробітної плати;

• інші – збитки становлять до 1000 розмірів мінімальної заробітної плати.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека в галузі та надзвичайних ситуаціях» автора Дикань С.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Загальні відомості про горіння та пожежі“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Техногенні об'єкти та техногенна безпека

  • Структура техногенних аварій та їх причини

  • Міжнародне й вітчизняне законодавство в галузі техногенної безпеки

  • Потенційно-небезпечні об'єкти та їх характеристика

  • Прогнозування техногенних аварій

  • Надзвичайні ситуації: моніторинг уражаючі фактори та система захисту

  • Аналіз надзвичайних ситуацій техногенного характеру в 2014 році

  • Єдина державна система цивільного захисту в Україні

  • Уразливість і стійкість роботи ПНО в надзвичайних ситуаціях

  • Основні уражаючі фактори НС та їх параметри

  • Етапи розвитку НС та відповідні заходи ЦЗ

  • Аварії на вибухонебезпечних об'єктах: прогнозування основних параметрів вибуху

  • Основні параметри промислових вибухів

  • Хімічні вибухи

  • Розрахунок надлишкового тиску вибуху газопароповітряної суміші у приміщенні

  • Фізичні вибухи: розрахунок параметрів вибуху BLEVE

  • Аварії на вибухонебезпечних об'єктах: визначення зон руйнувань

  • Оцінка рівня впливу вибуху за тротиловим еквівалентом

  • Визначення радіусів зон руйнувань при вибухах

  • Загальний підхід до визначення ймовірності ураження

  • Пожежі в техногенному середовищі

  • Загальні відомості про горіння та пожежі
  • Пожежі без вибухів

  • Пожежі з вибухом паливо-повітряних сумішей

  • Категорії вибухо- й пожежонебезпеки приміщень і будівель

  • Небезпеки об'єктів, що містять токсичні речовини

  • Класифікація небезпечних хімічних речовин

  • Зони хімічного забруднення та осередки хімічного ураження

  • Токсичні властивості СДЯР

  • Характер можливих хімічних аварій

  • Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно-небезпечних об'єктах

  • Особливості прогнозування стосовно життєдіяльності населення

  • Оцінка хімічної обстановки: СВСП, зони зараження, час підходу хмари НХР

  • Аварії на об'єктах, що містять джерела радіаційних випромінювань

  • Класифікація радіаційних аварій

  • Особливості радіоактивного забруднення у випадку аварії на АЕС

  • Заходи щодо захисту населення і територій при радіаційних аваріях

  • Поділ населення за категоріями і зонування забруднених територій

  • Прогнозування радіаційної обстановки та обґрунтування заходів реагування

  • Забезпечення захисту населення в надзвичайних ситуаціях

  • Способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях

  • Особливості здійснення евакуації населення в надзвичайних ситуаціях

  • Превентивні заходи захисту на випадок надзвичайних ситуацій

  • Укриття персоналу і населення в захисних спорудах

  • Об'ємно-планувальні рішення сховищ

  • Допоміжні приміщення сховищ

  • Об'ємно-планувальні рішення ПРУ

  • Оцінка протирадіаційного захисту споруд

  • Розрахунок протирадіаційного захисту ПРУ