Одна і та ж міра впливу, тобто одне і теж значення уражаючого параметра може викликати наслідки різного ступеня тяжкості у різних людей. Отже, ефект ураження носить імовірнісний характер, який до того ж підпорядковується закону нормального розподілу випадкової величини. Величина ураження (Рур) вимірюється в частках від одиниці, або у процентах і виражається, як правило, функцією Гауса (функцією нормального розподілу випадкової величини), що записується у вигляді:
(4.8)
В цьому виразі верхня межа інтегральної функції (Рr) є так званою пробіт-функцією [9]. Вона відображає зв'язок між імовірністю ураження і уражаючим ефектом.
NON MULTА, SED MULTUM
Імовірнісний підхід – загальновизнаний сучасною наукою принцип аналізу безпеки технічних систем, який базується на оцінці ймовірності прояву небезпечної події у певному місці протягом обмеженого інтервалу часу.
Пробіт-аналіз – спеціальний статистичний метод, який широко використовується при вивченні сили дії пошкоджуючих факторів (випромінювань, отрути, пестицидів тощо) на біологічні об'єкти. Ідея пробіт-аналізу належить Честеру Блиссу (Chester Ittner Bliss, 1899-1979). В його статті "The method of probits" журналу Science (1934 p.) йдеться про використання імовірнісного блоку probability unit (probit) при інтерпретації даних щодо впливу дози пестицидів на процент знищених шкідників. Починаючи з цієї роботи метод пробіт-аналізу став особливо популярним у токсикології, хоча використовується і в інших галузях науки.
Пробіт-модель (probit model) – це статистична модель бінарного вибору, що використовується для передбачення ймовірності виникнення тієї чи іншої події на основі функції стандартного нормального розподілу. При цьому розрахункове значення залежної змінної виражається як значення функції розподілу стандартного нормального закону, а "пробітом" є значення, для якого обчислюється ця функція стандартного нормального закону розподілу. Отже, у пробіт-моделі перш ніж визначити ймовірність результату впливу пошкоджуючих факторів на людину чи середовище (загибель, руйнування тощо), необхідно спочатку визначити значення пробіт-функції, яка моделюється як лінійна комбінація тих чи інших уражаючих факторів (включаючи константу).
Пробіт-функція може бути обчислена за рівнянням виду:
(4.9)
де а, b – константи для кожної речовини чи процесу, що характеризують специфіку і міру небезпеки його впливу;
X – поглинена суб'єктом доза негативного впливу.
Для ймовірності смертельного ураження при термічних впливах наслідком X буде добуток інтенсивності випромінювання на тривалість теплового імпульсу:
(4.10)
де q – діючий на людину тепловий потік ([Дж/м2 • с] = [Вт/м2]);
т – тривалість впливу (с).
Пробіт-функція для таких уражень буде визначатися такою формулою:
(4.11)
Для визначення ймовірності тих чи інших наслідків від імпульсних уражень (прямого впливу на людей надлишкового тиску АР та імпульсу І+) використовують інші пробіт- функції (табл. 4.5):
Вирази пробіт-функції Рr для різних ступенів ураження та руйнування
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека в галузі та надзвичайних ситуаціях» автора Дикань С.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Загальний підхід до визначення ймовірності ураження“ на сторінці 1. Приємного читання.
