Техногенні об'єкти та техногенна безпека

Безпека в галузі та надзвичайних ситуаціях


Техносфера та її небезпеки


Відомо, що людина та оточуюче її навколишнє середовище гармонійно взаємодіють і розвиваються лише за умови, коли інтенсивності потоків речовини (Р), енергії (Е) та інформації (І) знаходяться у межах, оптимальних (комфортних) для людини і довкілля.

В умовах виробництва інтенсивність потоків Р, Е, І може суттєво відхилятися від оптимальних та допустимих значень, за яких зазвичай відбувається життєдіяльність людини. В умовах надзвичайних ситуацій вона стає неконтрольованою та набуває величин, які загрожують життю і здоров'ю людини. Такий негативний вплив інтенсивності потоків Р, Е, І в антропосфері походить з боку елементів техносфери – частини антропосфери, яка докорінно перетворена людиною в інженерно-технічні споруди: міста, заводи і фабрики, кар'єри і шахти, дороги, греблі, водосховища тощо.

Безпеку людини в техносфері часто розглядають, аналізуючи систему Л-М-С ("Людина – Машина – Середовище"), в якій літерою М позначають елементи (об'єкти) техносфери.

Техносфера в цілому, як і більшість її елементів (об'єктів) являє собою замкнену систему. Ніякої самоорганізації та саморегулювання у таких системах не відбувається. Якщо вони будуть надані самі собі, то прямуватимуть до стану рівноваги (другий закон термодинаміки). При цьому накопичені у техносфері (на об'єкті) речовина, енергія, інформація розсіюються, рівномірно розпорошуючись у просторі.

Переважна більшість об'єктів техносфери безаварійно функціонує лише за умови постійного підтримання на належному рівні ізолюючої здатності технологічного обладнання та наявності надійного фізичного захисту (оболонок, інженерних споруд і конструкцій, санітарно-захисних зон тощо), які запобігають розсіюванню шкідливих речовин та енергії.

Порушення однорідності системи Л-М-С супроводжується створенням на межі елемента М великих градієнтів речовини, енергії, інформації (градієнт [від лат. gradiens або gradientis – крокуючий] – міра зростання або спадання у просторі якоїсь фізичної величини на одиницю довжини).

Ділянка неоднорідності у системі Л-М-С

Рис. 1.1. Ділянка неоднорідності у системі Л-М-С

Ділянки системи Л-М-С, на яких спостерігаються великі градієнти речовини, енергії, інформації, є ділянками найбільшої потенційної небезпеки, де найяскравіше може проявити себе негативна властивість живої і неживої матерії щодо здатності завдати шкоди самій матерії: людині, матеріальним цінностям, природному середовищу.

Потенційна небезпека об'єктів техносфери спричинена наявністю в її структурі потенційно-небезпечних об'єктів (ПНО), на яких можливе неконтрольоване вивільнення шкідливих хімічних речовин або вибухоподібне вивільнення енергії.

За даними Державної служби України з питань праці у 2014 році в країні функціонувало 9424 ПНО, до переліку яких входять промислові підприємства, шахти, кар'єри, магістральні газопроводи, нафтопроводи, продуктопроводи, гідротехнічні споруди, вузлові залізничні станції, мости, тунелі, накопичувані й полігони промислових відходів, місця зберігання небезпечних речовин.

За таких умов особливо актуальним стає проблема забезпечення техногенної безпеки. Під терміном "техногенна безпека" розуміють стан захищеності населення, території, об'єктів від негативних наслідків надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Техногенними об'єктами називають об'єкти, діяльність яких може спровокувати виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру.

Більшість існуючих техногенних об'єктів в їх сучасному вигляді не можуть далі забезпечувати не тільки сталий розвиток економіки, а й власне безпечне функціонування.

NON MULTА, SED MULTUM

У 1976 році на заводі швейцарсько-італійської компанії JCMESA, розташованому у місті Севезо (Італія), сталася великомасштабна технологічна аварія, під час якої відбувся викид діоксину. Внаслідок аварії сильне отруєння отримали 2000 осіб, відчули погіршення свого фізичного стану кілька тисяч осіб. Площа забрудненої території склала 18 км2.

У 1984 році на хімічному підприємстві американської компанії Union Carbide India Ltd, розташованому у місті Бхопал (Індія), внаслідок викиду металізоцианіту загинуло понад 2500 осіб, а близько 100 тисяч стали інвалідами.

У квітні 1986 року в Україні сталася Чорнобильська катастрофа, яка мала важкі транскордонні наслідки як для населення, так і для навколишнього природного середовища багатьох країн, насамперед України, Білорусі та Росії.

У 2000 році в місті Бая-Маре (Румунія) сталася аварія на ХНО, під час якої у річки Тиса та Дунай було скинуто понад 100 тис. м3 води, забрудненої ціанідами. Аварія мала серйозні транскордонні наслідки.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека в галузі та надзвичайних ситуаціях» автора Дикань С.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Техногенні об'єкти та техногенна безпека“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Техногенні об'єкти та техногенна безпека
  • Структура техногенних аварій та їх причини

  • Міжнародне й вітчизняне законодавство в галузі техногенної безпеки

  • Потенційно-небезпечні об'єкти та їх характеристика

  • Прогнозування техногенних аварій

  • Надзвичайні ситуації: моніторинг уражаючі фактори та система захисту

  • Аналіз надзвичайних ситуацій техногенного характеру в 2014 році

  • Єдина державна система цивільного захисту в Україні

  • Уразливість і стійкість роботи ПНО в надзвичайних ситуаціях

  • Основні уражаючі фактори НС та їх параметри

  • Етапи розвитку НС та відповідні заходи ЦЗ

  • Аварії на вибухонебезпечних об'єктах: прогнозування основних параметрів вибуху

  • Основні параметри промислових вибухів

  • Хімічні вибухи

  • Розрахунок надлишкового тиску вибуху газопароповітряної суміші у приміщенні

  • Фізичні вибухи: розрахунок параметрів вибуху BLEVE

  • Аварії на вибухонебезпечних об'єктах: визначення зон руйнувань

  • Оцінка рівня впливу вибуху за тротиловим еквівалентом

  • Визначення радіусів зон руйнувань при вибухах

  • Загальний підхід до визначення ймовірності ураження

  • Пожежі в техногенному середовищі

  • Загальні відомості про горіння та пожежі

  • Пожежі без вибухів

  • Пожежі з вибухом паливо-повітряних сумішей

  • Категорії вибухо- й пожежонебезпеки приміщень і будівель

  • Небезпеки об'єктів, що містять токсичні речовини

  • Класифікація небезпечних хімічних речовин

  • Зони хімічного забруднення та осередки хімічного ураження

  • Токсичні властивості СДЯР

  • Характер можливих хімічних аварій

  • Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно-небезпечних об'єктах

  • Особливості прогнозування стосовно життєдіяльності населення

  • Оцінка хімічної обстановки: СВСП, зони зараження, час підходу хмари НХР

  • Аварії на об'єктах, що містять джерела радіаційних випромінювань

  • Класифікація радіаційних аварій

  • Особливості радіоактивного забруднення у випадку аварії на АЕС

  • Заходи щодо захисту населення і територій при радіаційних аваріях

  • Поділ населення за категоріями і зонування забруднених територій

  • Прогнозування радіаційної обстановки та обґрунтування заходів реагування

  • Забезпечення захисту населення в надзвичайних ситуаціях

  • Способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях

  • Особливості здійснення евакуації населення в надзвичайних ситуаціях

  • Превентивні заходи захисту на випадок надзвичайних ситуацій

  • Укриття персоналу і населення в захисних спорудах

  • Об'ємно-планувальні рішення сховищ

  • Допоміжні приміщення сховищ

  • Об'ємно-планувальні рішення ПРУ

  • Оцінка протирадіаційного захисту споруд

  • Розрахунок протирадіаційного захисту ПРУ