Визначення радіусів зон руйнувань при вибухах

Безпека в галузі та надзвичайних ситуаціях

Вибухи, що відбуваються на виробництві, призводять до руйнування будівель, споруд, обладнання та травмування людей. Тому важливо знати заздалегідь, до яких руйнувань може призвести можливий вибух. При вибуху газопароповітряного середовища зоною руйнування вважається площа з межею, яка визначається радіусом R, центром якого є технологічний блок, що розглядається, об'єкт або епіцентр вибуху. Межі кожної зони характеризуються значеннями надлишкових тисків у фронті ударної хвилі ∆Р і відповідно безрозмірним коефіцієнтом К, що характеризує вплив ударної хвилі вибуху на об'єкт. Класи зон можливих руйнувань при вибуху хмар паливно-повітряної суміші в приміщенні і коефіцієнти Ку залежно від створюваного надлишкового тиску АР, представлені в табл. 4.4. Дана таблиця використовується для знаходження розмірів зон можливих руйнувань від вибухової хвилі, і, знаючи характеристику зони ураження, можна визначити надлишковий тиск у вибуховій хвилі і масу вибухової речовини, яка брала участь у вибуху.

Таблиця 4.4

Рівень можливих руйнувань при вибуховому перетворенні хмар паливоповітряних сумішей

Клас зони руйнуванняНадлишковий тиск ∆Р, кПаКоефіцієнт КЗона руйнуваньХарактеристика зони ураження
1>1003,8ПовнихРуйнування і обвалення всіх елементів будівель і споруд, включаючи підвали, відсоток виживання людей: · • для адміністративно- побутових будівель та
1> 1003,8Повнихбудівель управління звичайного виконання – 30%; · • для виробничих будівель і споруд звичайного виконання – 0%
2705,6СильнихРуйнування частини стін і перекриттів верхніх поверхів, утворення тріщин в стінах, деформація перекриттів нижніх поверхів. Можливо обмежене використання підвалів, що збереглися, після розчищення входів. Відсоток виживання людей: · для адміністративно- побутових будівель та будівель управління звичайного виконання – 85%; для виробничих будівель і споруд звичайного виконання – 2%.
3289,6СередніхРуйнування головним чином другорядних елементів (дахів, перегородок і дверних заповнень). Перекриття, як правило, не обвалюються. Частина приміщень придатна для використання після розчищення уламків і виконання ремонту. Відсоток виживання людей: для адміністративно- побутових будівель та будівель управління звичайного виконання – 94%.
41428СлабкихРуйнування віконних і дверних заповнень і перегородок. Підвали і нижні поверхи повністю зберігаються і придатні для тимчасового використання після прибирання сміття і закладення прорізів. Відсоток виживання людей: · для адміністративно- побутових будівель та будівель управління звичайного виконання – 98%; для виробничих будівель і споруд звичайного виконання – 90%.
5<256Руйнування скляних заповненьРуйнування скляних заповнень. Відсоток людей, що вижили –100%.

Радіуси R, м, зон можливих уражень в загальному вигляді можуть бути визначені за формулами: при М< 5000 кг

при М > 5000 кг

(4.7)

де М – маса парогазового середовища, що бере участь у вибуху, кг;

К – безрозмірний коефіцієнт, що характеризує вплив вибуху на об'єкт і визначається за табл. 4.4;

Мт – тротиловий еквівалент вибуху, кг, що розраховується за формулами (4.2)... (4.4).

За рівнем викликаних вибуховою хвилею руйнувань з використанням табл. 4.4 можна розрахувати масу вибухової речовини у тротиловому еквіваленті, що брала участь у вибуху. Або навпаки, знаючи масу вибухової речовини у тротиловому еквіваленті, яка може брати участь у вибуху, можна розрахувати розмір кожної зони з певною характеристикою ураження.

ПРИКЛАД.

Визначити максимальну відстань від центру вибуху парів ізобутилового спирту у виробничому цеху, при якому людина тимчасово втратить слух. Маса спирту, що вибухнув, становить М = 10 кг. Тимчасова втрата слуху у людини спостерігається при надмірному тиску ударної хвилі

Розв'язання.

1. Розрахуємо за формулою (4.3), з урахуванням формули (4.1), тротиловий еквівалент вибуху в повітрі парів ізобутилового спирту, кг,

де прийнято:

• для ізобутилового спирту теплота згоряння Qн = 36743 кДж/кг (довідкова величина);

• частка приведеної маси парогазових речовин що беруть участь у вибуху, для виробничого приміщення прийнята, за табл. 4.1, рівною 0,3.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека в галузі та надзвичайних ситуаціях» автора Дикань С.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Визначення радіусів зон руйнувань при вибухах“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Техногенні об'єкти та техногенна безпека

  • Структура техногенних аварій та їх причини

  • Міжнародне й вітчизняне законодавство в галузі техногенної безпеки

  • Потенційно-небезпечні об'єкти та їх характеристика

  • Прогнозування техногенних аварій

  • Надзвичайні ситуації: моніторинг уражаючі фактори та система захисту

  • Аналіз надзвичайних ситуацій техногенного характеру в 2014 році

  • Єдина державна система цивільного захисту в Україні

  • Уразливість і стійкість роботи ПНО в надзвичайних ситуаціях

  • Основні уражаючі фактори НС та їх параметри

  • Етапи розвитку НС та відповідні заходи ЦЗ

  • Аварії на вибухонебезпечних об'єктах: прогнозування основних параметрів вибуху

  • Основні параметри промислових вибухів

  • Хімічні вибухи

  • Розрахунок надлишкового тиску вибуху газопароповітряної суміші у приміщенні

  • Фізичні вибухи: розрахунок параметрів вибуху BLEVE

  • Аварії на вибухонебезпечних об'єктах: визначення зон руйнувань

  • Оцінка рівня впливу вибуху за тротиловим еквівалентом

  • Визначення радіусів зон руйнувань при вибухах
  • Загальний підхід до визначення ймовірності ураження

  • Пожежі в техногенному середовищі

  • Загальні відомості про горіння та пожежі

  • Пожежі без вибухів

  • Пожежі з вибухом паливо-повітряних сумішей

  • Категорії вибухо- й пожежонебезпеки приміщень і будівель

  • Небезпеки об'єктів, що містять токсичні речовини

  • Класифікація небезпечних хімічних речовин

  • Зони хімічного забруднення та осередки хімічного ураження

  • Токсичні властивості СДЯР

  • Характер можливих хімічних аварій

  • Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно-небезпечних об'єктах

  • Особливості прогнозування стосовно життєдіяльності населення

  • Оцінка хімічної обстановки: СВСП, зони зараження, час підходу хмари НХР

  • Аварії на об'єктах, що містять джерела радіаційних випромінювань

  • Класифікація радіаційних аварій

  • Особливості радіоактивного забруднення у випадку аварії на АЕС

  • Заходи щодо захисту населення і територій при радіаційних аваріях

  • Поділ населення за категоріями і зонування забруднених територій

  • Прогнозування радіаційної обстановки та обґрунтування заходів реагування

  • Забезпечення захисту населення в надзвичайних ситуаціях

  • Способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях

  • Особливості здійснення евакуації населення в надзвичайних ситуаціях

  • Превентивні заходи захисту на випадок надзвичайних ситуацій

  • Укриття персоналу і населення в захисних спорудах

  • Об'ємно-планувальні рішення сховищ

  • Допоміжні приміщення сховищ

  • Об'ємно-планувальні рішення ПРУ

  • Оцінка протирадіаційного захисту споруд

  • Розрахунок протирадіаційного захисту ПРУ