Прогнозування радіаційної обстановки та обґрунтування заходів реагування

Безпека в галузі та надзвичайних ситуаціях

NON MULTА, SED MULTUM

Як відомо, в дозиметрії використовують такі поняття: експозиційна доза випромінювання, Р; потужність експозиційної дози випромінювання, P/год; поглинута доза опромінення, Гр; ефективна еквівалентна доза опромінення, Зв.

Експозиційна доза випромінювання – це кількісна характеристика поля іонізуючого випромінювання. Найчастіше вона вимірюється в позасистемних одиницях – рентгенах (Р). Потужність експозиційної дози випромінювання (Р/год) – основна характеристика, яка свідчить про загрозу радіаційного опромінення.

Поглинута доза опромінення – це кількість енергії (в Дж), яка поглинута одиницею маси (кг) опроміненої речовини. Цей термін використовується в разі аварійного, короткочасного опромінення людини. Позасистемною одиницею цієї дози є рад (радіаційна абсорбційна доза), у міжнародній системі СІ – грей (Гр). Співвідношення між ними: 1Гр–100 рад= 1Дж/кг.

Ефективна еквівалентна доза опромінення введена для оцінки наслідків дії випромінювання на біотканини. Позасистемною одиницею вимірювання ефективної еквівалентної дози є бер – біологічний еквівалент рентгена, а в системі СІ – зіверт (Зв). Співвідношення між ними: 1Зв=100 бер.

Якщо припустити, що вся викинута протягом певного часу експозиційна доза випромінювання повністю поглинута організмом людини і пішла на його ушкодження, 1Р≈1бер = 0,01 Зв.

Захистом від радіаційного випромінювання є всі без виключення матеріали. Коефіцієнт ослаблення іонізуючого випромінювання товщею матеріалу визначається за формулою:

(8.4)

де h – товщина матеріалу, см;

d – шар половинного ослаблення цього матеріалу, см. Шар половинного ослаблення – це товщина даного матеріалу в сантиметрах, яка послабляє інтенсивність радіаційного випромінювання вдвічі.

Захисні властивості матеріалів визначаються саме шаром їх половинного ослаблення, величина якого є сталим значенням для кожного конкретного матеріалу і наведена в довідниках. Для цегли, наприклад, d = 14 см; свинцевої пластинки -2,5 см; дерева – 30 см; бетону – 10 см.

Суцільна цегляна стіна завтовшки 51 см послабляє, приміром, радіацію у

ПРИКЛАД.

Унаслідок аварії на АЕС відбулося радіаційне зараження навколишньої території, причому через 1 годину після аварійного викиду радіоактивних речовин потужність експозиційної дози випромінювання становила Р= 20 Р/год. Роботи з ліквідації наслідків аварії планується розпочати через 1 годину після аварії. Розрахуйте тривалість роботи першої зміни працівників, якщо для них встановлена допустима поглинена доза опромінення Dуст- 0,25 Гр (25 рад), а засоби індивідуального захисту зменшують рівень радіоактивного випромінювання у 2 рази: К = 2.

Розв'язання:

1) Узявши у виведеній формулі (8.3) , знаходимо час закін

чення роботи першої зміни працівників:

2) Підставляючи в отриманий вираз дані задачі (О = 0,25 Гр; ^=2; Р,= 20 Р/год; їп= 1 год), маємо:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека в галузі та надзвичайних ситуаціях» автора Дикань С.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Прогнозування радіаційної обстановки та обґрунтування заходів реагування“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Техногенні об'єкти та техногенна безпека

  • Структура техногенних аварій та їх причини

  • Міжнародне й вітчизняне законодавство в галузі техногенної безпеки

  • Потенційно-небезпечні об'єкти та їх характеристика

  • Прогнозування техногенних аварій

  • Надзвичайні ситуації: моніторинг уражаючі фактори та система захисту

  • Аналіз надзвичайних ситуацій техногенного характеру в 2014 році

  • Єдина державна система цивільного захисту в Україні

  • Уразливість і стійкість роботи ПНО в надзвичайних ситуаціях

  • Основні уражаючі фактори НС та їх параметри

  • Етапи розвитку НС та відповідні заходи ЦЗ

  • Аварії на вибухонебезпечних об'єктах: прогнозування основних параметрів вибуху

  • Основні параметри промислових вибухів

  • Хімічні вибухи

  • Розрахунок надлишкового тиску вибуху газопароповітряної суміші у приміщенні

  • Фізичні вибухи: розрахунок параметрів вибуху BLEVE

  • Аварії на вибухонебезпечних об'єктах: визначення зон руйнувань

  • Оцінка рівня впливу вибуху за тротиловим еквівалентом

  • Визначення радіусів зон руйнувань при вибухах

  • Загальний підхід до визначення ймовірності ураження

  • Пожежі в техногенному середовищі

  • Загальні відомості про горіння та пожежі

  • Пожежі без вибухів

  • Пожежі з вибухом паливо-повітряних сумішей

  • Категорії вибухо- й пожежонебезпеки приміщень і будівель

  • Небезпеки об'єктів, що містять токсичні речовини

  • Класифікація небезпечних хімічних речовин

  • Зони хімічного забруднення та осередки хімічного ураження

  • Токсичні властивості СДЯР

  • Характер можливих хімічних аварій

  • Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно-небезпечних об'єктах

  • Особливості прогнозування стосовно життєдіяльності населення

  • Оцінка хімічної обстановки: СВСП, зони зараження, час підходу хмари НХР

  • Аварії на об'єктах, що містять джерела радіаційних випромінювань

  • Класифікація радіаційних аварій

  • Особливості радіоактивного забруднення у випадку аварії на АЕС

  • Заходи щодо захисту населення і територій при радіаційних аваріях

  • Поділ населення за категоріями і зонування забруднених територій

  • Прогнозування радіаційної обстановки та обґрунтування заходів реагування
  • Забезпечення захисту населення в надзвичайних ситуаціях

  • Способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях

  • Особливості здійснення евакуації населення в надзвичайних ситуаціях

  • Превентивні заходи захисту на випадок надзвичайних ситуацій

  • Укриття персоналу і населення в захисних спорудах

  • Об'ємно-планувальні рішення сховищ

  • Допоміжні приміщення сховищ

  • Об'ємно-планувальні рішення ПРУ

  • Оцінка протирадіаційного захисту споруд

  • Розрахунок протирадіаційного захисту ПРУ