• втрати людей в зонах поширення СДЯР;
• кількість заражених об'єктів, техніки і засобів захисту.
Втрати людей в районах руйнування визначаються тією
їх кількістю, яка може виявитися непрацездатною внаслідок уражаючого впливу СДЯР. Величина втрат залежить в принципі від наявності у персоналу ізолюючих протигазів, оскільки час захисної дії фільтрувальних протигазів в районі аварії вкрай обмежений.
Втрати людей на відкритій місцевості оцінюються в залежності від наявності засобів захисту і їх місцезнаходження в зоні поширення СДЯР.
При оцінці можливих втрат у районах поширення СДЯР можна виділити 4 зони:
• зона смертельного ураження – загибель уражених після впливу СДЯР у різні терміни;
• зона середнього ураження – госпіталізація уражених на тривалий час (2...З доби);
• зона легкого ураження – короткострокова госпіталізація або амбулаторне лікування уражених;
• порогова зона – уражені відчувають лише первинні ознаки отруєння.
Найменшу стійкість при викидах СДЯР мають так звані "плавучі" гази (тобто ті, що легші за повітря). Це, наприклад, монооксид вуглецю і ціановодень. Далі в цьому ряду розташовуються зріджені гази, що мають також відносно високу плавучість, приміром, аміак. За ним слідують зріджені гази з більшою щільністю, ніж повітря (хлор), низколетючі рідини (іприт), і, нарешті, тверді токсичні речовини (діоксин).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека в галузі та надзвичайних ситуаціях» автора Дикань С.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Характер можливих хімічних аварій“ на сторінці 3. Приємного читання.
