Токсичні властивості СДЯР

Безпека в галузі та надзвичайних ситуаціях

• середні – при 20% від LD50;

• легкі – приблизно при 10% від LD50.

Величини РD60, IDб0, LDб0 е шкірно-резорбтивними токсодозами, окрім них використовуються також інгаляційні токсодози, тобто токсодози для СДЯР, що заражають атмосферу парою або тонкодисперсним аерозолем і викликають ураження людини і тварин через органи дихання.

Для розрахунку інгаляційних токсодоз використовується рівняння:

(6.1)

де: С – концентрація СДЯР у повітрі, мг/л; т – тривалість вдихання зараженого повітря, хв;

V – інтенсивність дихання, л/хв;

G – маса тіла людини, кг.

NON MULTА, SED MULTUM

Німецький хімік, лауреат Нобелевської премії з хімії 1918 року, Фріц Габер (1868-1934) запропонував спростити цей вираз. Прийнявши допущення, що для людей, котрі знаходяться в однакових умовах, відношення V/G постійно, тож його можна виключити при характеристиці інгаляційної токсичності речовини, він отримав вираз

К = С • τ, (6.2)

Добуток Ст Габер назвав коефіцієнтом токсичності і прийняв його за постійну величину. Ця величина дозволяє порівнювати різні СДЯР за інгаляційною токсичністю. Часто цей коефіцієнт називають інгаляційною токсодозою і позначають РСтб0, ІСтб0, LCt50, хоча правильніше його називати відносною токсичністю при інгаляції.

Фріц Габер відомий також своєю причетністю до створення хімічної зброї масового знищення. Під час Першої світової війни під його безпосереднім керівництвом 22 квітня 1915 року Німеччина провела масовану хлорну атаку на Західному фронті в Бельгії, біля міста Іпр. Бійці газового підрозділу, яких навчав особисто Габер, зі своїх позицій між пунктами Біксшуте і Лангемарк випустили на противника хлор з 5730 балонів. Союзники (англійці і французи) зазнали значних втрат – 15 тисяч солдатів отримали ураження, з них 5 тисяч загинули. Газети того часу так писали про дію хлору на організм людини: "водяниста слизова рідина поступово заповнює всі легені, через що відбувається удушення, внаслідок якого люди вмирають протягом 1 або 2 днів". Ті, кому "пощастило" вижити, з бравих солдатів, яких з перемогою чекали вдома, перетворилися на сліпих калік зі спаленими легенями.

За успішне здійснення газової атаки проти союзних військ Габеру було присвоєно звання капітана німецьких військ. Серед тих, хто не поділяв радість військових перемог країни і успіхів Габера, була його дружина Клара. Хоча вона й намагалася всіляко допомагати своєму чоловікові і навіть переклала англійською всі його роботи, захоплення Габера розробкою хімічної зброї вона вважала "огидним і варварським". У ту ніч, коли Фріц Габер вперше одягнув свій капітанський мундир і святкував перше застосування зброї масового знищення власного винаходу і своє підвищення, Клара покінчила життя самогубством. 2 травня 1915 вона взяла армійський пістолет чоловіка і натиснула на курок у саду власного будинку.

Відносна токсичність СДЯР при інгаляції залежить від фізичного навантаження на людину. Для людей, зайнятих важкою фізичною роботою (V = 40 л/хв) вона буде менше, ніж для людей, які знаходяться у спокої (V = 10 л/хв).

Токсодози деяких СДЯР наведені у табл. 6.4.

Чим меншою є токсодоза, тим більшою с токсичність речовини.

Таблиця 6.4

Інгаляційні токсодози деяких СДЯР

ПоказникАміакХлорОксиди азотуСірчистий ангідридФосгенСірководеньЦіа ністий водень
1506,08,05,03,2302,0
150,61,5120,66,00,2
5,00,30,50,50,22,00,1

Окрім токсодоз, для характеристики токсичності СДЯР використовують такий показник як межа переносимості – це максимальна концентрація, яку людина може витримати певний час без стійкого ураження.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека в галузі та надзвичайних ситуаціях» автора Дикань С.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Токсичні властивості СДЯР“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Техногенні об'єкти та техногенна безпека

  • Структура техногенних аварій та їх причини

  • Міжнародне й вітчизняне законодавство в галузі техногенної безпеки

  • Потенційно-небезпечні об'єкти та їх характеристика

  • Прогнозування техногенних аварій

  • Надзвичайні ситуації: моніторинг уражаючі фактори та система захисту

  • Аналіз надзвичайних ситуацій техногенного характеру в 2014 році

  • Єдина державна система цивільного захисту в Україні

  • Уразливість і стійкість роботи ПНО в надзвичайних ситуаціях

  • Основні уражаючі фактори НС та їх параметри

  • Етапи розвитку НС та відповідні заходи ЦЗ

  • Аварії на вибухонебезпечних об'єктах: прогнозування основних параметрів вибуху

  • Основні параметри промислових вибухів

  • Хімічні вибухи

  • Розрахунок надлишкового тиску вибуху газопароповітряної суміші у приміщенні

  • Фізичні вибухи: розрахунок параметрів вибуху BLEVE

  • Аварії на вибухонебезпечних об'єктах: визначення зон руйнувань

  • Оцінка рівня впливу вибуху за тротиловим еквівалентом

  • Визначення радіусів зон руйнувань при вибухах

  • Загальний підхід до визначення ймовірності ураження

  • Пожежі в техногенному середовищі

  • Загальні відомості про горіння та пожежі

  • Пожежі без вибухів

  • Пожежі з вибухом паливо-повітряних сумішей

  • Категорії вибухо- й пожежонебезпеки приміщень і будівель

  • Небезпеки об'єктів, що містять токсичні речовини

  • Класифікація небезпечних хімічних речовин

  • Зони хімічного забруднення та осередки хімічного ураження

  • Токсичні властивості СДЯР
  • Характер можливих хімічних аварій

  • Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно-небезпечних об'єктах

  • Особливості прогнозування стосовно життєдіяльності населення

  • Оцінка хімічної обстановки: СВСП, зони зараження, час підходу хмари НХР

  • Аварії на об'єктах, що містять джерела радіаційних випромінювань

  • Класифікація радіаційних аварій

  • Особливості радіоактивного забруднення у випадку аварії на АЕС

  • Заходи щодо захисту населення і територій при радіаційних аваріях

  • Поділ населення за категоріями і зонування забруднених територій

  • Прогнозування радіаційної обстановки та обґрунтування заходів реагування

  • Забезпечення захисту населення в надзвичайних ситуаціях

  • Способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях

  • Особливості здійснення евакуації населення в надзвичайних ситуаціях

  • Превентивні заходи захисту на випадок надзвичайних ситуацій

  • Укриття персоналу і населення в захисних спорудах

  • Об'ємно-планувальні рішення сховищ

  • Допоміжні приміщення сховищ

  • Об'ємно-планувальні рішення ПРУ

  • Оцінка протирадіаційного захисту споруд

  • Розрахунок протирадіаційного захисту ПРУ