В атмосфері НХР можуть знаходитися у вигляді пари або газу, а також в аерозольному стані, коли рідка або тверда речовина зависає в повітрі у вигляді часток різного розміру: від тонко дисперсних – діаметром до 30 мкм (туман, дим) до грубо дисперсних – діаметром більш 30 мкм (мжичка, дим) і в крапельно-рідкому стані.
Важливим показником властивостей НХР є відносна щільність пари (відношення пари до щільності повітря). Якщо відносна щільність пари менша за одиницю, то речовина легша за повітря і швидко розсіюється, при відносній щільності пари вище за одиницю НХР довше утримуються на поверхні землі, а їх вплив на людину більш тривалий (табл. 6.3).
Таблиця 6.3
Фізико-хімічні властивості деяких небезпечних хімічних речовин
| Наймену вання · НХР | Агре гатний стан | Відносна щільність* | Темпе ратура кипіння, · °С | Температура плавлення, °С | Розчинність | Граничні вибухонебезпечні концентрації, % | ГДК, мг/м3 |
| Аміак | Газ | 0,771 | - 33,35 | - 77,75 | У воді 526 г/л В ефірі й органічних розчинниках | 15...28,0 | 20,0 |
| Ацетон | Рідина | 0,791 | 56,2 | -95,4 | З водою змішується у будь- яких співвідношеннях | 2,55...12,8 | 200,0 |
| Бензин | Рідина | 0,72... · ...0,825 | 40...70 | - | - | 2,9...8,1 | Для бензинів- розчинників · 300.0 Для паливних; 100.0 |
* Відносна щільність – це щільність рідин порівняно зі щільністю води, щільність газів або пари – порівняно з повітрям.
| Етилен гліколь | Рідина | 1,113 | 198,1 | - 15,6 | У воді, необмежено в етанолі | - | 5,0 |
| Кислота сульфатна | Рідина | 1,834 | 330,0 | 10,35 | 3 водою змішується у будь- яких співвідношеннях | - | 1,0 |
| Метилу хлорид | Газ | 0,992 | -24,1 | - | - | Спалахує в суміші 8,1... 19,7% | 5,0 |
| Сірчаний ангідрид | Газ | 2,926 | - 10,1 | -75,5 | У воді 22,8 г/100г | - | 10,0 |
| Сірково день | Газ | 1,538 | - 60,38 | -85,7 | У воді 291 мл/100г | 4,3...46,0 | 10,0 |
| Сіркову глець | Рідина | 1,260 | 46,3 | -112,0 | В ефірі, спирті, у будь-яких співвідношеннях | 1,25...50,0 | 1,0 |
| Фосген | Газ | 1,42 | 8,2 | - 118,0 | У крижаній оцтовій кислоті, бензолі, толуолі | - | 0,5 |
| Хлор | Газ | 3,214 | - 34,05 | -101,3 | У воді 0,7 г/ІООг | У суміші з воднем 92,2... 1,5% | 1,0 |
В аварійних ситуаціях необхідно визначити найнебез- печніший вплив НХР на людину з метою надання своєчасної і кваліфікованої допомоги потерпілим. Тож найбільше поширення має класифікація НХР на основі переважаючого синдрому, що формується при гострій інтоксикації.
Відповідно до токсикологічної класифікації всі НХР поділяють на шість груп:
• 1. Речовини з переважно задушливою дією (хлор, трихло- ристий фосфор, фосген, хлориди сірки тощо) впливають на організм людини через вдихання парів, через деякий час ці речовини викликають токсичний набряк легенів.
• 2. Речовини переважно загальної токсичної дії (кислота синильна, вуглецю діоксид тощо) – викликають гострі порушення енергетичного обміну в організмі та поділяються на отрути крові, гемолітичні отрути, тканинні отрути (інгібітори ферментів дихальної системи, відокремлювач процесів окислення), а також речовини, які виснажують запаси субстратів для процесів біологічного окислення. У разі потрапляння до організму людини смертельних доз з'являються клонікотонічні судоми, різкий ціаноз, гостра серцево-судинна недостатність, зупинка дихання.
• 3. Речовини, яким властива задушлива і загальноотруй- на дія (сірководень, сульфатний ангідрид, азоту оксид тощо) мають здатність до сильної опікової дії, що значно ускладнює надання допомоги потерпілим. У разі високих концентрацій спостерігаються судоми, знепритом- нення, глибокий наркоз зі зникненням усіх рефлексів.
• 4. Нейротропні отрути, що діють на виникнення, проведення і передавання знервованого імпульсу (ФОС, сірковуглець) діють на нервову систему людини. У разі високих концентрацій – це глибокий наркоз зі зникненням усіх рефлексів. Падіння артеріального тиску, порушення серцевого ритму.
• 5. Речовини із задушливою і нейротропною дією (аміак, гептил, гідразин тощо) – викликають гіпертонію, кон'юнктивіт носоглотки, кашель, блювання. При високих концентраціях – набряк губ і кон'юнктиви, кашель з мокротинням, ціаноз, тахікардія.
• 6. Метаболічні отрути (отрути) (діоксан, метилбромід, метилхлорид, спирт метиловий) втручаються в процес метаболізму речовин в організмі. Отруєння ними характеризується відсутністю певної реакції організму на отруту, але поступово у процес ураження втягується багато органів.
Фізичні та токсичні властивості деяких поширених НХР наведені у додатках (аварійних картонках).
Зони хімічного забруднення та осередки хімічного ураження
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека в галузі та надзвичайних ситуаціях» автора Дикань С.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Класифікація небезпечних хімічних речовин“ на сторінці 3. Приємного читання.
