Загальні відомості про горіння та пожежі

Безпека в галузі та надзвичайних ситуаціях

Для опіку третього ступеня характерно омертвіння (некроз) глибоких шарів шкіри. Загоєння ділянок некрозу відбувається повільно і становить за часом до декількох місяців.

Опік четвертого ступеня призводить до обвуглювання і незворотних змін усіх м'яких тканин, а іноді й кісток. На місці опіків утворюються глибокі рани, які як правило, не здатні до самостійного загоєння. Якщо такий опік охоплює більше 10% шкірної поверхні, виникає важка опікова хвороба, несумісна з життям.

Таблиця 5.2

Приблизні значення теплових імпульсів, що викликають опіки шкіри різного ступеня, (кДж/м2)

Чотири ступеня опіку
І ступінь (легкий)II ступінь (середній)III ступінь (тяжкий)IV ступінь (смертельний)
80...100100...400400...600> 600

Підпалююча здатність теплового імпульсу є зрозумілою з табл. 5.3.

Таблиця 5.3

Тепловий імпульс, потрібний для спалахування (займання) деяких матеріалів

Матеріал, що може спалахнутиТепловий імпульс І, кДж/м2
Газетний аркуш, сіно120...240
Деревостружкова плита150...200
Суха деревина160...360
Соснові стружки, сухе опале листя240...480
Дошки темні, гума250...400
Бавовняна тканина сіра320...640
Опалі голки сосни та ялини320-720
Хліб не скошений, ліс хвойний400...800
Брезент420...500
Крони дерев500...750
Брезент прогумований сірий600... 1120
М'яка покрівля (толь, руберойд)580...810
Бавовняна тканина біла600... 1200
Вовняний цупкий килим (сірий)640... 1400
Кам'яне вугілля у буртах2000...2400

Інтенсивність теплового випромінювання від різних джерел вимірюють спеціальними приладами – актинометрами. Час, потрібний для спалахування горючих матеріалів τ, с, внаслідок впливу на них теплового потоку інтенсивністю д, кВт/м2, розраховують за формулою:

(5.2)

де дкр – критична інтенсивність теплового випромінювання, кВпг/м2 (табл. 5.4);

А, п – емпірично визначені константи для конкретних матеріалів (наприклад, для деревини А = 4300; n = 1,61).

Таблиця 5.4

Критичні інтенсивності теплового випромінювання qкр для деяких матеріалів

Речовина, матеріалсоломапінопластбавовна (волокно)торф кусковийкартон сірийдеревина соснова
7,07,47,59,810,812,8
Речовина, матеріалбен зингумабітумна покрів ляфанерадеревина фарбованадеревина обвуглена
12,67,07,07,07,07,0

ПРИКЛАД.

Чи достатньо 1 хвилини на гасіння пожежі, аби від палаючого розлитого бензину не зайнявся пофарбований дерев'яний складський навіс, що знаходиться неподалік, якщо інтенсивність теплового випромінювання бензину 20кВт/м2?

Розв'язання.

• 1. За табл. 5.4 знаходимо критичну інтенсивність теплового випромінювання для фарбованої деревини: = 7,0 кВт/м2.

• 2. За формулою 5.2 визначаємо час, необхідний для спалахування дерев'яного навісу:

3. Порівнюючи одержане значення з часом (60 с), упродовж якого можна загасити дану пожежу, робимо висновок, що 1 хвилини для гасіння цієї пожежі цілком достатньо.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека в галузі та надзвичайних ситуаціях» автора Дикань С.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Загальні відомості про горіння та пожежі“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Техногенні об'єкти та техногенна безпека

  • Структура техногенних аварій та їх причини

  • Міжнародне й вітчизняне законодавство в галузі техногенної безпеки

  • Потенційно-небезпечні об'єкти та їх характеристика

  • Прогнозування техногенних аварій

  • Надзвичайні ситуації: моніторинг уражаючі фактори та система захисту

  • Аналіз надзвичайних ситуацій техногенного характеру в 2014 році

  • Єдина державна система цивільного захисту в Україні

  • Уразливість і стійкість роботи ПНО в надзвичайних ситуаціях

  • Основні уражаючі фактори НС та їх параметри

  • Етапи розвитку НС та відповідні заходи ЦЗ

  • Аварії на вибухонебезпечних об'єктах: прогнозування основних параметрів вибуху

  • Основні параметри промислових вибухів

  • Хімічні вибухи

  • Розрахунок надлишкового тиску вибуху газопароповітряної суміші у приміщенні

  • Фізичні вибухи: розрахунок параметрів вибуху BLEVE

  • Аварії на вибухонебезпечних об'єктах: визначення зон руйнувань

  • Оцінка рівня впливу вибуху за тротиловим еквівалентом

  • Визначення радіусів зон руйнувань при вибухах

  • Загальний підхід до визначення ймовірності ураження

  • Пожежі в техногенному середовищі

  • Загальні відомості про горіння та пожежі
  • Пожежі без вибухів

  • Пожежі з вибухом паливо-повітряних сумішей

  • Категорії вибухо- й пожежонебезпеки приміщень і будівель

  • Небезпеки об'єктів, що містять токсичні речовини

  • Класифікація небезпечних хімічних речовин

  • Зони хімічного забруднення та осередки хімічного ураження

  • Токсичні властивості СДЯР

  • Характер можливих хімічних аварій

  • Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно-небезпечних об'єктах

  • Особливості прогнозування стосовно життєдіяльності населення

  • Оцінка хімічної обстановки: СВСП, зони зараження, час підходу хмари НХР

  • Аварії на об'єктах, що містять джерела радіаційних випромінювань

  • Класифікація радіаційних аварій

  • Особливості радіоактивного забруднення у випадку аварії на АЕС

  • Заходи щодо захисту населення і територій при радіаційних аваріях

  • Поділ населення за категоріями і зонування забруднених територій

  • Прогнозування радіаційної обстановки та обґрунтування заходів реагування

  • Забезпечення захисту населення в надзвичайних ситуаціях

  • Способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях

  • Особливості здійснення евакуації населення в надзвичайних ситуаціях

  • Превентивні заходи захисту на випадок надзвичайних ситуацій

  • Укриття персоналу і населення в захисних спорудах

  • Об'ємно-планувальні рішення сховищ

  • Допоміжні приміщення сховищ

  • Об'ємно-планувальні рішення ПРУ

  • Оцінка протирадіаційного захисту споруд

  • Розрахунок протирадіаційного захисту ПРУ