TextBook До розрахунків з дебіторами установи належать розрахунки за відшкодуванням завданих збитків.
Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків - це розрахунки за заподіяними установі збитками у вигляді недостач і крадіжок грошових коштів, матеріальних цінностей, втрат від псування матеріальних цінностей, а також суми, що згідно з чинним законодавством України належать утриманню з посадових осіб, винних в порушенні витрачання коштів на службові відрядження, та інші призначені до утримання суми.
Кореспонденцію рахунків з обліку розрахунків з підзвітними особами відображено в табл. 12.8.
Таблиця 12.8. КОРЕСПОНДЕНЦІЯ РАХУНКІВ З ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПІДЗВІТНИМИ ОСОБАМИ
| з/п | Зміст господарських операцій | Кореспонденція рахунків | |
| Дебет | Кредит | ||
| 1 | Видавання авансу підзвітній особі в національній валюті | 362 | 301 |
| 2 | Видавання авансу підзвітній особі в іноземній валюті | 362 | 302 |
| 3 | Подано звіт про витрачені підзвітні суми на придбання матеріалів, продуктів харчування, малоцінних та швидкозношуваних предметів | 231 - 239, 221 | 362 |
| 4 | Списано витрачені кошти на відрядні витрати за рахунок коштів загального фонду | 801, 802 | 362 |
| 5 | Списано витрачені кошти на відрядні витрати за рахунок коштів спеціального фонду | 811 - 813 | 362 |
| 6 | Повернення в касу невикористаний підзвітною особою аванс | 301, 302 | 362 |
До розрахунків із дебіторами бюджетних установ належать розрахунки за заподіяними установі збитками у вигляді нестач і розкрадання грошових коштів, матеріальних цінностей, втрат від псування матеріальних цінностей.
Для обчислення розміру збитків від розкрадання, нестач, псування матеріальних цінностей застосовується Порядок визначення розмірів збитків від крадіжок, нестач, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений Постановою КМУ від 22.01.1996 року № 116.
Відповідно до зазначеного порядку розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю таких цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 % балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які визначає щомісяця Держкомстат, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору за формулою:
Для більшості матеріальних цінностей коефіцієнт відшкодування суми збитків К = 2, проте для деяких видів цінностей він дещо інший (табл. 12.9).
Таблиця 12.9. КОЕФІЦІЄНТИ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ СУМИ ВІДШКОДУВАННЯ ЗАВДАНИХ ЗБИТКІВ
| Вид матеріальних цінностей | База розрахунку збитків | Коефіцієнт | |
| Спирт етилового питний, спирт етиловий ректифікований, спирт етиловий сирець | оптова ціна підприємства-виробника з урахуванням акцизного збору (за встановленими ставками) та податком на додану вартість | 3 | |
| Тварини | закупівельна ціна, яка склалися на момент відшкодування збитків | 1,5 | |
| Бланки цінних паперів та документи суворого обліку | до номінальної вартості, зазначеної на бланках цінних паперів та документів суворого обліку, або до вартості документів суворого обліку, встановленої законодавством | 5 | |
| вартості придбання (виготовлення) бланків цінних паперів та документів суворого обліку, на яких не зазначена номінальна вартість або вартість яких не встановлена законодавством | 50 | ||
| Матеріальних цінностей, що підлягають списанню на видатки у міру їх придбання | з ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності, зменшених пропорційно фактичному зносу, але не нижче ніж на 50 % ринкової ціни | ||
| Дорогоцінних металів - золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо) | вартості цих металів у чистому вигляді за ринковими цінами, що діють на день виявлення завданих збитків | 2 | |
| Музейних експонатів, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, - за оцінкою, проведеною експертами з урахуванням історико-художньої цінності експонату | вартість цих металів у чистому вигляді та вартості дорогоцінного каміння за ринковими цінами, що діють на день виявлення завданих збитків | 2 3 | |
| Іноземної валюти, а також платіжних документів та інших цінних паперів в іноземній валюті | вартість валютних цінностей, перерахована у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день виявлення завданих збитків | 3 | |
| Заборгованість працівників установи, організації у разі неповернення у встановлений термін авансу, виданого в іноземній валюті на службове відрядження або господарські потреби, та в інших випадках нездачі іноземної валюти, одержаної у підзвіт | вартість валютних цінностей, перерахована у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день погашення заборгованості | 3 | |
Розмір збитків, завданих установі працівниками, які виконують операції, пов'язані із закупівлею (зберіганням, продажем, обміном, доставкою, пересиланням тощо) у процесі виробництва дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, відходів та брухту, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, а також валютних цінностей і які є винними у розкраданні, знищенні (псуванні), недостачі або наднормативних їх втратах (крім втрат, що сталися у зв'язку з непередбаченими порушеннями технологічного процесу), визначаються Законом України "Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей" від 06.06.1995 р. № 217/95-ВР.
Розрахунок розміру збитків від псування бланків суворої звітності, для яких у законодавстві визначено вартість, виконують за формулою:
Виявлені суми крадіжок і витрачань матеріальних цінностей відносять на винних осіб у сумі, що вказана в акті ревізії чи перевірки. У разі необхідності документи про виявлені розтрати і розкрадання передають до судових чи слідчих органів і встановлюють контроль за проходженням справ у судових інстанціях.
Заподіяна шкода від виявлених нестач матеріальних цінностей та грошових коштів, а також збитків від псування матеріальних цінностей внаслідок недбалості в роботі окремих працівників, може добровільно відшкодовуватися винною особою.
В таких випадках відшкодування шкоди, що не перевищує середнього місячного заробітку, здійснюється за наказом (розпорядженням) керівника установи шляхом відрахувань їх із заробітної плати працівника. Розпорядження має видаватися не пізніше двох тижнів від дня виявлення завданої працівником шкоди і братися до виконання не раніше семи днів від дня повідомлення про це працівника. Під час обчислення розміру відрахувань враховують обмеження, встановлені статтею 128 КзпП, відповідно до якої при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20 %, а в окремих випадках - 50 % заробітної плати, що підлягає виплаті працівникові.
Для обліку розрахунків з відшкодування завданих збитків передбачений субрахунок 363 "Розрахунки з відшкодування завданих збитків".
За дебетом субрахунку 363 на підставі оформлених належним чином документів (актів перевірки, ревізії, інвентаризаційних описів - порівняльних відомостей) відображаються суми виявлених недостач, крадіжок, втрат грошових коштів та матеріальних цінностей, при цьому кредитуються субрахунки рахунків 20 - 25, 30, 33, 36, 64. За кредитом субрахунку 363 і дебетом субрахунків рахунків 30, 32 відображаються суми, що надійшли на відшкодування завданого установі збитку.
Кореспонденцію рахунків з обліку розрахунків з відшкодування завданих збитків відображено в табл. 12.10
Таблиця 12.10. КОРЕСПОНДЕНЦІЯ РАХУНКІВ З ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ВІДШКОДУВАННЯ ЗАВДАНИХ ЗБИТКІВ
| з/п | Зміст господарських операцій | Кореспонденція рахунків | ||
| Дебет | Кредит | |||
| 1 | Списання необоротних активів унаслідок недостачі, установленої при інвентаризації | 401, 131 - 133 | 104 - 122 | |
| Водночас проводиться другий запис на суму вартості відшкодування збитків, яка віднесена на рахунок винних осіб | 363 | 711 | ||
| 2 | Списання виявлених недостач і втрат виробничих запасів, матеріалів та продуктів харчування, придбаних у поточному році минулих роках за розрахунками з внутрішньовідомчого постачання майна | 801,802 811 - 813, 431, 432, 683,684 | 231 -236, 238, 239 | |
| 2 | Водночас проводиться другий запис: на суму вартості відшкодування збитків, яка віднесена на рахунок винних осіб коли винних осіб не встановлено, справи знаходяться в слідчих органах | 363 05 | 711 | |
| 3 | Списання малоцінних та швидкозношуваних предметів унаслідок недостачі, установленої при інвентаризації | 411 | 221 | |
| Водночас проводиться другий запис на суму вартості відшкодування збитків, яка віднесена на рахунок винних осіб | 363 | 711 | ||
| 4 | Віднесення на рахунок винних осіб виявлених недостач грошових коштів у касі установи | 363 | 301, 302 | |
| 5 | Надходження сум у касу на реєстраційні, спеціальні реєстраційні рахунки установи на погашення недостач, завданих збитків ТОЩО | 301, 302, 321,323 | 363 | |
| 6 | Списання сум заборгованості після закінчення терміну позовної давності | 431,432 | 363 | |
| Водночас проводиться другий запис | 07 | |||
Аналітичний облік з розрахунків з відшкодування завданих збитків за кожною винною особою ведеться на картках ф. 292 а, в яких неодмінно зазначається сума заборгованості та дата її виникнення.
Синтетичний облік з розрахунків з відшкодування завданих збитків відображаються в меморіальних ордерах 1, 2, 3, 8, 9, 10, 12, 13 або в меморіальному ордері ф. 274 (бюджет).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Бухгалтерський облік у бюджетних установах і організаціях» автора Шара С.Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „12. Облік розрахунків з дебіторами бюджетних установ“ на сторінці 4. Приємного читання.