Розділ «7. Облік видатків бюджетних установ»

Характеристика видатків бюджетних установ, склад і класифікація видатків бюджетних установ

Видатки - це державні платежі, які не підлягають поверненню. Вони бувають відплатними, тобто здійсненими в обмін на товар чи послугу, або невідплатними (односторонніми). Категорія видатків не включає платежі в рахунок погашення державного боргу, які класифікуються як фінансування.

Видатки мають доволі складну структуру і тому їх подають у вигляді класифікації відображену на рис. 7.1.

Залежно від джерел покриття видатки класифікуються на видатки загального фонду та видатки спеціального фонду.

Видатками загального фонду називаються видатки, здійснювані за рахунок загального фонду бюджету.

Видатками спеціального фонду називаються видатки, здійснювані за рахунок спеціального фонду бюджету.

Залежно від етапу руху бюджетних коштів видатки класифікуються на касові видатки і фактичні видатки.

Рис. 7.1. Класифікація видатків бюджетних установ

Касові видатки - це усі суми, проведені органом ДКУ або установою банку з реєстраційного, спеціального реєстраційного, поточного рахунку як готівкою, так і шляхом безготівкової оплати рахунків.

Основним завданням обліку касових видатків є забезпечення контролю за цільовим витрачанням бюджетних коштів відповідно до затвердженого кошторису бюджетних установ.

Однак за цими видатками неможливо визначити фактичне використання коштів, тому що окремі суми можуть бути нараховані, але не виплачені.

Касові видатки показують суму асигнувань, які одержали і витратили бюджетні установи в розрізі кодів економічної класифікації видатків, що дає змогу мати дані про касове виконання кошторису та про залишки невикористаних асигнувань на певну дату.

Повернення грошових коштів на рахунки приводить до відновлення, тобто зменшення касових видатків.

Фактичні видатки - це дійсні, кінцеві видатки, оформлені відповідними первинними документами і здійснені за рахунок коштів загального та спеціального фондів бюджету, а також нараховані або проведені, але не сплачені. До них належать видатки за неоплаченими рахунками кредиторів, за нарахованою, але не виплаченою заробітною платою і стипендіями.

Облік фактичних видатків дає змогу контролювати хід виконання кошторису бюджетними установами загалом та дотримання встановлених норм видатків в розрізі кодів економічної класифікації видатків, тобто ці видатки відображають фактичне виконання норм, затверджених кошторисом, вони є показником кінцевого виконання кошторису бюджетних установ, тому в разі виконання планового обсягу робіт вони повинні відповідати сумам асигнувань за кошторисом.

Прямі видатки - це збіг касових і фактичних видатків.

Залежність касових та фактичних видатків за КЕКВ можна записами у вигляді формули (1.1):

Згідно з бюджетною класифікацією видатки класифікуються за:

1) функціями, з виконанням яких пов'язані видатки та кредитування бюджету (функціональна класифікація видатків та кредитування бюджету);